ДТЕК "Нафтогаз" інвестує понад 10 млрд грн в український газовидобуток

ДТЕК Нафтогаз інвестує понад 10 млрд грн в український газовидобуток. Про це повідомив генеральний директор компанії Ігор Щуров на конференції Ukrainian Gas Forum, передає РБК-Україна.

Відео дня

Щуров зазначив, що компанія буде продовжувати реалізацію програми буріння глибоких свердловин.

"Приватні компанії готові бурити і навіть готові бурити більше. Конкретно ДТЕК Нафтогаз планує продовжити реалізацію запланованих інвестиційних програм: у найближчі роки ми хочемо пробурити понад 20 свердловин глибиною від 5,5 до 7 км. Інвестиції в глибоке буріння за цей період повинні становити більше 10 млрд грн", - зазначив він.

При цьому Щуров зазначив, що зміна фіскального режиму, а саме скасування стимулюючої рентної ставки на буріння нових свердловин або перегляд ставок ренти на глибоке буріння, може поставити на паузу інвестиційні проекти в галузі.

"Фіскальна стабільність – це фундамент для будь-якого інвестора. В умовах нової ринкової кон'юнктури (ціни на природний газ в Європі опустилися до десятирічного мінімуму – ред.) галузь чекає підтримки від влади. В першу чергу, у фіскальній політиці. Вона повинна бути послідовною і стабільною. А з урахуванням курсу країни на енергонезалежність – підтримує і стимулює" - заявив спікер.

Читайте: Може завдати шкоди: Олійник назвав ризики законопроєкту №1210 для економіки

Нагадаємо, податковий комітет ВР ініціював законопроект №1210 (№1210-1), який передбачає зміни формулювання щодо застосування стимулюючих ставок рентної плати для видобутку природного газу з нових свердловин.

Профільна асоціація (АГКУ) та бізнес-асоціації (EBA, Американська торгова палата в Україні) висловили стурбованість щодо можливого скасування стимулюючої ренти для газодобувної галузі, заявивши, що зміни в Податковому кодексі можуть зупинити видобуток газу в Україні.

Кабмін також не підтримує перегляд ренти за користування надрами при видобутку газу. Уряд не планує підвищувати податки і в тому числі переглядати умови оподаткування, щодо яких була досягнута домовленість раніше.

Нагадаємо, що чинна норма закону була запропонована Міністерством фінансів в 2017 році на базі аналізу даних надрокористувачів, Міністерства енергетики та вугільної промисловості і Державної фіскальної служби. Держава гарантувала закріплення даної норми на 5 років і зараз парламентарії фактично хочуть скасувати її через 20 місяців.