УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Банки блокують перекази українців, ситуація може посилитися: як і навіщо перевіряють

  • Про те, які перекази можуть заблокувати

  • Як проводять моніторинг

  • З чим борються банки

Фінмон в Україні

В Україні вже кілька місяців діють нові правила фінансового моніторингу. Після виборів банкам доведеться уважно перевірять кілька тисяч нових депутатів і їхніх родичів.

Про те, за що і як блокують перекази і що варто знати про моніторинг – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Банки продовжують блокувати навіть дрібні перекази

В Україні банки через декілька місяців набуття чинності нових правил фінансового моніторингу продовжують перевіряти і блокувати навіть незначні перекази. "Такі прецеденти є, і їх не стає менше", – визнає фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Ризикоорієнтований підхід і суворий нагляд із боку НБУ не залишає банкам іншого вибору. І багато хто продовжує чистити власні клієнтські бази, поступово рухаючись від клієнтів із великими обігами до менших сум.

"Якщо говорити про відносно незначні операції (в межах 150 тис. грн – багато банків зберегли це порогове значення), то тут ключовим індикатором підозрілості є перевищення суми операції над середньостатистичними, зазначеними в анкеті показниками або доходами", – розповідає експерт у коментарі OBOZREVATEL.

Умовно кажучи, якщо людина раптово отримає переказ на 100 тис. грн у той час як у середньому щомісяця отримувала зарплату 20 тис. грн, найімовірніше, така операція буде заблокована. А банк зажадає пояснень і документальних доказів того, що ця операція законна.

Блокують навіть невеликі суми. Наприклад, як розповів OBOZREVATEL економіст Олексій Дорошенко, його братові заблокували переказ усього на 150 грн. За ідеєю така операція не повинна була проходити фінансовий моніторинг, проте банк все одно вважав, що походження коштів сумнівне.

Це могло статися, наприклад, через збої в програмному забезпеченні. Після місцевих виборів такі випадки можуть почастішати: справа в тому, що публічні особи (а до них належать і депутати) повинні проходити більш жорсткий контроль. Це саме стосується і їхніх родичів.

"Складнощі є, і здебільшого вони пов'язані з визначенням публічних осіб, а також їхніх родичів. Банку відносно нескладно провести перевірку в момент відкриття рахунку. І набагато складніше проводити регулярний моніторинг уже наявних акаунтів. Думаю, що в найближчі кілька місяців ця проблема буде особливо актуальною через минулі вибори", – розповідає аналітик.

Фінансовий моніторинг може стосуватися будь-якого українця. До того ж частина операцій обов'язкова для перевірки згідно із законом. Йдеться про:

  • операції з готівкою (переказ, поповнення рахунку, отримання коштів, розрахунок за операцію);

  • всі операції фізосіб-підприємців (ФОП), юридичних осіб, які зареєструвалися протягом останніх трьох місяців;

  • обмін банкнотами, переказ коштів за кордон;

  • фінансові операції з клієнтами з високим рівнем ризику;

  • всі операції на суму від 400 тис. грн та інші.

Банки реагують на шахрайські схеми

У світлі збільшення обсягу шахрайства банки змушені посилювати контроль за транзакціями. Наприклад, може бути заблокована раптова спроба великого переказу з картки на картку. Або спроба розплатитися карткою на велику суму в нетиповому для клієнта місці.

Експерти сумніваються, що на законодавчому або підзаконному рівні найближчим часом будуть вноситися істотні зміни в наявні правила. Мало того, що з моменту попередніх змін пройшло не так уже й багато часу, так ще й створювати додаткову точку негативу в умовах епідемії влада навряд чи захоче.

"Інше питання, що ризикоорієнтований підхід змушує банки постійно вдосконалювати власні системи фінмоніторингу. З'являються нові індикатори, змінюються підходи. Водночас де-факто підвищення порогової суми зі 150 тис. грн до 400 тис. грн не відбулося. Більшість банків продовжує глибоко аналізувати операції понад 150 тис. грн. Оскільки мало кому хочеться отримати штраф із боку НБУ", – додає Невмержицький.