Відео дня
Авіаційна галузь відновиться не раніше 2023 року - президент МАУ Євгеній Дихне
Авіаційна галузь є однією з найбільш постраждалих від пандемії коронавірусу. Поки що у національних урядів немає чіткого розуміння, коли відкриються кордони та повноцінно відновиться міжнародне транспортне сполучення. У рамках спецпроєкту Київського міжнародного економічного форуму #інсайтиКМЕФ президент авіакомпанії МАУ Євгеній Дихне в ході онлайн-бесіди з Головою Організаційного комітету КМЕФ Юрієм Пивоваровим розповів, що очікує авіаційну галузь в найближчому майбутньому.
За словами Євгенія Дихне, однозначних відповідей на те, коли відновляться авіаперевезення, на сьогодні немає. Це питання представляється рівнянням з багатьма невідомими — незрозуміло, коли буде готова вакцина від коронавірусу, чи буде друга хвиля епідемії і чи можуть повторно інфікуватись ті, хто вже перехворів.
Відновлення пасажирських авіаперевезень буде відбуватися епізодично — кожна країна прийматиме рішення про відкриття кордонів в індивідуальному порядку. “Повернутися до нашої мережевої моделі, коли МАУ забезпечує зв'язок з різними куточками планети через Україну, буде об'єктивно складно. Ми прогнозуємо, що функціонування даної моделі стане можливим тільки у квітні 2021 року", - вважає Дихне.
Дихне прогнозує, що цінова політика авіакомпаній після завершення епідемії істотно не зміниться — як і раніше, на вартість квитків будуть впливати попит та пропозиція. На перших етапах відновлення авіаринку великого попиту авіакомпанії не очікують, тим більше світ з кожним місяцем вчиться жити в умовах мінімізації соціальних зв'язків, причому відбувається це досить успішно. Відповідно, авіакомпанії будуть змушені боротися за клієнта, пропонуючи найбільш вигідні умови. Водночас не можна виключати того, що для авіакомпаній зростуть ставки аеропортових зборів через необхідність для аеропортів впроваджувати різні санітарно-епідеміологічні заходи.
Через епідемію коронавірусу в авіаційній галузі розробляються нові стандарти безпеки для пасажирів. Можливо, незабаром з'являться експрес-тести, які будуть застосовуватися перед посадкою на борт. При цьому, вважає Дихне, важливо зробити так, щоб через нові заходи безпеки авіація не перетворилася в елітний вид транспорту, а залишилася доступною для широких верств населення.
В цілому, зазначає Дихне, авіаційна галузь увійшла у стадію довгострокової кризи. Повернення на докризові рівні перевезень МАУ очікує не раніше 2023 року. До цього часу потрібно ще дожити — багато чого буде залежати від наявності в авіакомпаній запасу фінансової міцності та вміння застосовувати креативні підходи при виробленні пропозицій для клієнтів. Поки що авіакомпанії будуть проходити етап оптимізації, оскільки кількість бортів і персоналу є надмірним щодо сьогоднішнього стану ринку авіаперевезень.
МАУ зіткнулися з кризою саме в той момент, коли впроваджена в кінці 2019 року нова бізнес-модель, пов'язана з оптимізацією мережі перевезень через неможливість здійснювати перельоти через російську територію, почала давати перші позитивні результати. Так, фінансові результати в січні-лютому 2020 року на 11 млн доларів перевищили затверджені акціонерами плани. Тепер же МАУ входить в смугу невизначеності, але керівництво компанії очікує, що влітку 2021 року вийде повернутися до позитивної фінансової динаміки. Старт роботи авіації — дуже дорогий процес, який стане додатковим випробуванням з фінансової точки зору.
Через важливість авіаційної галузі, що забезпечує ділові, культурні, туристичні зв'язки, в Європі авіакомпанії отримують від національних урядів істотну фінансову допомогу. “Air France-KLM отримала від уряду Франції 10 млрд євро. Німецька Lufthansa також веде переговори про отримання аналогічної суми на період кризи. У цьому випадку велику роль відіграє те, що авіація є соціально відповідальною — колективні договори, сильний профспілковий рух, великий соціальний пакет для пілотів — тому на період простою на авіакомпанії в будь-якому випадку покладено велике соціальне навантаження", – заявив Дихне.
Дихне констатував, що сьогодні в Україні держава не знаходить необхідних коштів для того, щоб підтримати авіаційну галузь — від підприємств, що забезпечують диспетчеризацію польотів через Україну, до аеропортів і залишків авіавиробників. Показово, що аеропорт "Бориспіль" змушений брати кредити в комерційних банках, щоб виплачувати заробітну плату. Згідно із законодавством, на період простою роботодавець повинен виплачувати дві третини від окладу.
Спецпроект #інсайти КМЕФ продовжить інформувати про найбільш значущі події у світі бізнесу та фінансів "з перших рук". Повна версія ефіру з Євгенієм Дихне доступна тут.