Арахамія і "слуги" нагрянули до КСУ через ринок землі: що з'ясовували
Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія разом з колегами в понеділок, 2 листопада, прийшли до Конституційного суду, щоб поцікавитися його "супертурборежимом" щодо розгляду питань реформи ринку землі.
Як передає Укрінформ, Арахамія був здивований рішенням КСУ змінити порядок денний. За його словами, "ніхто про це не знав, це попередньо не було ніяким чином оголошено. Це має підозрілий характер".
"Можливо, пан Тупицький (глава КСУ Олександр Тупицький) зараз пояснить, чому це так. Можливо, через COVID-19. Тоді я вийду і вам доповім, як громадськості, що немає ніякої зради і вони в черговому режимі це розглядають. Звичайно, ми зацікавлені особи. Ви бачили, як важко було парламенту приймати закон про ринок землі. Якщо зараз просто його в якомусь кулуарному режимі "відкотять" назад, це теж неправильно", – сказав Арахамія.
Він заявив, що народні депутати прийшли до КСУ розібратися у ситуації, але не хочуть тиснути на суддів і "нічого ламати не будемо".
"Я буду просити пана Тупицького, можливо, зробити перерву приблизно на 10 хвилин і пояснити, чому саме так зараз відбувається, в такому супертурборежимі, і чому все закрито і непрозоро", – говорив Арахамія.
"Суспільне" з посиланням на Арахамію повідомило, що КСУ не планує найближчим часом розглядати подання народних депутатів про неконституційність закону про ринок землі, а мова йде лише про тлумачення кількох понять про землю в Конституції.
"Вони не розглядали землю, вони розглядали статті, пов'язані з ринком землі. Саму землю вони зараз не розглядають і найближчим часом, як повідомив пан Тупицький, не стануть розглядати", – розповів Арахамія, закликавши до "максимально відкритого режиму" роботи суддів щодо питань землі.
Як писав OBOZREVATEL, 2 листопада велика палата Конституційного Суду України не прийняла рішення за поданням щодо тлумачення норм Конституції про землю як основне національне багатство.
Суд розглядав питання про офіційне тлумачення норм Конституції, що стосуються права власності на землю. Автор конституційного подання пояснює необхідність тлумачення поняття "земля" як об'єкта право власності українського народу тим, що в Основному Законі вказуються два різних права власності на землю: як природний об'єкт – право власності українського народу, і як об'єкт цивільних прав, власності громадян і юридичних осіб.