"Донбасенерго" запропонувало відтермінувати заходи Нацплану зі скорочення викидів
Компанія "Донбасенерго" пропонує відтермінувати виконання заходів згідно з Національним планом зі скорочення викидів, адже на сьогодні відсутній механізм фінансування екологічної модернізації ТЕС, його треба розробити в умовах нового ринку електроенергії.
Про це повідомив комерційний директор "Донбасенерго" Олег Ларіонов.
Компанія пропонує перенести термін виконання заходів, який був визначений згідно з Нацпланом для Слов’янської ТЕС, із 2023 на 2028 рік.
"Донбасенерго", зважаючи на відсутність державного механізму фінансування природоохоронних заходів…, високу вартість встановлення газоочисних установок та брак часу на впровадження, виступає за перенесення строків виконання заходів Додатку 3 до НПСВ (Нацплану зі скорочення викидів – ред.) до 2028 р. Перенесення терміну повинно дати змогу та додатковий час державним органам виконавчої влади на розроблення механізму фінансування впровадження природоохоронних заходів", - повідомили в компанії.
Ларіонов пояснив, що до 2023 року Слов’янська ТЕС має встановити пилогазочисне обладнання, цей процес передбачає довготривалий (до 4 років) підготовчий етап (розробка проєктної та дозвільної документації, поставка обладнання), а також потребуватиме зупинки роботи станції, що матиме складні соціальні наслідки для міста-супутника станції – м. Миколаївка Донецької обл.
Також Ларіонов зазначив, що на сьогодні відсутні механізми фінансування екологічної модернізації ТЕС.
"На жаль, джерела фінансування реалізації заходів Національного плану не передбачені, як і преференції для реконструйованих енергоблоків", - сказав він, додавши, що до 1 липня 2019 р. діяла інвестиційна складова в тарифі для теплової генерації, яка фінансувала такі проєкти, проте після запуску нової моделі ринку – вона зникла.
За словами Ларіонова, невиплачений розмір інвестиційної складової, згідно з законодавством, мав доплатити Кабінет міністрів, але цього також не було зроблено.
"Фінансування заходів з модернізації пилогазоочисного обладнання в умовах нової моделі енергоринку неможливо перенести в ціну на електроенергію", - повідомив топ-менеджер "Донбасенерго", додавши, що на сьогодні всі причетні до процесу інституції тримають паузу.
Разом з тим, зазначає Ларіонов, вугільні блоки не зможуть продовжувати роботу в ОЕС України, внаслідок чого в Україні, починаючи з 2023р, можливий дефіцит електроенергії через поетапне виведення з роботи блоків ТЕС, які не відповідатимуть екологічним вимогам.
"Зупиняться й енергоблоки, переведені на газове вугілля", - сказав представник компанії.
Також в компанії повідомили, що для виконання плану було розроблено проєкт реконструкції енергоблоку №7 Слов’янської ТЕС потужністю 800 МВт, в рамках якого вже виконано реконструкцію електрофільтру корпусу "А" з доведенням викидів пилу до 50мг/нм3 та запланована реконструкція існуючого електрофільтру корпусу "Б" з впровадженням системи очищення димових газів від оксидів сірки обох корпусів.
А також заплановано провести одночасну реконструкцію існуючого газоочисного обладнання пилоприготувального цеху, який знаходиться на території ТЕС. Всі проекти виконувалися компанією до запровадження нового ринку електроенергії, проте на сьогодні завершення усіх заходів – ускладнене.
Як повідомлялося, на думку президента Українського Національного комітету CIGRE Олександра Светелика, Україні загрожує втрата енергетичної безпеки через примусове виведення в тривалі ремонти енергоблоків теплоелектростанцій, якщо не зрушити терміни реалізації НПСВ, впровадження якого очікується з 2021 року.
Експерт із питань енергетики Сергій Чех вважає, що Україна повинна актуалізувати Національний план зі скорочення викидів, який почав діяти з 2021 року, оскільки виконання його вимог може призвести до втрати найефективніших блоків ТЕС і ТЕЦ через відсутність фінансування на екологічні ремонти.
Національний план скорочення викидів затверджено 2017 року, він, зокрема, визначає наміри України як члена Енергетичного Співтовариства істотно скоротити викиди діоксиду сірки, оксидів азоту і пилу від ТЕС і ТЕЦ України, потужність яких становить 50 МВт і більше.
Після ухвалення НПСВ майже нічого не було зроблено, щоб він запрацював із 2021 року.