Податки для іноземців: "слуги народу" в першому читанні схвалили законопроєкт Гетманцева

Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт, який передбачає відстрочку запуску оподаткування контрольованих іноземних компаній до 2022 року.

Відео дня

"За" законопроект №4065 проголосувало 263 народних депутати (щоб подивитися результати поіменного голосування, доскролльте до кінця сторінки). Автором документа є голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев.

Законопроект №4065 містить поправки до норм, які встановлює закон №466 ("законопроект №1210").

Законопроектом також пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, Закон України про РРО, Закону України від 16.01.2020 № 466-I X, що, зокрема, направлено на уточнення:

• деяких положень трансфертного ціноутворення;

• підстави припинення адміністративного арешту;

• положення щодо коригування фінансового результату до оподаткування за операціями, які не мають ділової мети;

• особливості справляння акцизного податку;

• особливості оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду;

• положення про застосування РРО.

Що передбачав законопроект №1210

По-перше, це – оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК). Власники таких компаній, які є резидентами України, будуть платити податки з їхнього прибутку (якщо КІК належить юрособі) або ж ПДФО з доходу (якщо контролер КІК – фізособа).

З 2021 року фізособи разом з декларацією про майновий стан і доходи та юрособи з декларацією з податку на прибуток повинні будуть подавати звіт про КІК. До цього звіту потрібно буде докласти завірену фінансову звітність КІК, яка складена за правилами бухобліку тієї юрисдикції, де КІК є податковим резидентом.

За неподання звіту загрожує штраф близько 210 тис. грн., за приховування інформації про КІК штраф може досягати 2,1 млн грн.

У 2021-2022 роках штрафи застосовуватися не будуть. Це перехідний період для того, щоб бізнес міг адаптуватися до нових вимог.

Що передбачає законопроект №4065

Документ пропонує відстрочити запуск оподаткування КІК з 2021-го до 2022 року, в результаті чого буде продовжений пільговий період ліквідації таких компаній.

"Також уточнено, що інформація з КІК, отримана в перші два роки звітності, не може бути використана як доказ у кримінальних справах, і скасовано вимогу про надання первинних документів при поданні звітності в рамках ТЦО з КІК", – пояснював автор законопроекту.

По-друге, з 2021 року в перелік платників податків потраплять нерезиденти, у яких фактичний керівний орган знаходиться на території України. Мова про оподаткування постійних представництв, через які іноземець веде господарську діяльність в нашій країні. Нерезидент буде зобов'язаний поставити представництво в Україні на податковий облік. Якщо він цього не зробить, йому загрожує штраф у розмірі 100 тис. Грн.

Документ також пропонує обмежити застосування визначення "ділової цілі" і застосовувати його в рамках трансфертного ціноутворення (ТЦО) і для коригувань з офшорних юрисдикцій з 2022 року.

Як повідомляв OBOZREVATEL, в січні монобільшість Верховної Ради ухвалила скандальний закон №1210 про вдосконалення адміністрування податків.

Влітку 2019 року проти нього протестували бізнесмени, але навіть в пом'якшеному вигляді він не влаштовує багатьох. "Компромісні" правки підприємці називають напівзаходами, а сам документ – "податковим терором".

Пізніше Гетманцев заявив, що нововведення законопроєкту №1210 щодо контрольованих іноземних компаній не будуть стосуватися бізнес-активів.