Депутата Ради викрили у великій фінансовій змові: він відповів на скандал
Депутата Верховної Ради Ігоря Луценка ("Батьківщина") підозрюють у тому, що напередодні ліквідації банку "Київська Русь" він скористався службовою інформацією і зняв із рахунків 750 тис. грн (новина доповнена відповіддю Луценка на звинувачення).
Як повідомила прес-служба Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з цим Національне антикорупційне бюро уже почало перевірку декларації нардепа за статтею ст. 366-1 КК (декларування недостовірної інформації).
Зазначимо, що 20 березня 2015 року на підставі постанови НБУ про віднесення банку "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних у банк ввели тимчасову адміністрацію.
А за день до цього, 19 березня 2015 року, коли банківські платежі не проводилися і вкладники не мали доступу до своїх коштів, народному депутату вдалося перерахувати 750 тис. грн із власного рахунку в цьому банку на рахунок головного бухгалтера банку І. В. Гнатенко. Після чого ці кошти пішли на погашення частини боргу за кредитом головного бухгалтера.
Читайте: Вивів майже 1 млрд: Інтерпол візьметься за екс-власника великого банку України
"Етичний аспект цієї справи полягає у тому, що член комітету Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції, громадський діяч, який публічно заявляє про свою участь у захисті інтересів вкладників банків, за всіма ознаками скористався інсайдерською інформацією і похапцем вивів власні кошти напередодні введення тимчасової адміністрації, знаючи, що інші вкладники банку не отримають свої гроші більш ніж гарантовану суму", — пояснили у Фонді.
За їхніми словами, всі факти вказують на те, що цьому маневру передувала змова між депутатом і головним бухгалтером банку.
"Луценко, очевидно, точно знав, що під час процедури ліквідації банку отримає гарантовану суму відшкодування у межах 200 тис. грн, а решту — тільки в разі задоволення четвертої черги відповідно до закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"... Між тим, головному бухгалтеру банку І. В. Гнатенко на момент здійснення операції було відомо про неплатоспроможність банківської установи і про те, що активів для погашення четвертої черги кредиторських вимог у ньому недостатньо", — додали в ФГВФО.
За попередніми висновками правоохоронців, найімовірнішими подальшими діями обох фігурантів цієї справи стала позабанківська передача грошей і, в такому разі, ці кошти мають бути відображені в електронній декларації Луценка. Якщо ж головний бухгалтер цих коштів йому не повернула, то ці 750 тис. грн вона повинна була внести у свою декларацію фізичної особи та сплатити із них прибутковий податок.
Однак під час декларування доходу фігурантами справи ця сума десь загубилася: в електронній декларації Луценка за 2015 рік вказані тільки гроші в іншому банку — в ПАТ "Укрінбанк". У цьому банку було 700 тис. грн, 14 тис. євро і $100 тис.
Луценко уже відреагував на зазначену інформацію. У Facebook він написав, що проти нього здійснюється інформаційна атака з подачі керівництва Фонду гарантування, який нардеп назвав "найбільш корумпованою у країні структурою".
"Ворушилін (директор ФГВФО Костянтин Ворушилін. — Ред.) і Ко, судячи з усього, розуміють, що після виборів їм доведеться ходити на допити і, сподіваюся, сісти за ґрати. Зараз вони пішли в атаку на мене. Накопали якусь маячню за 2015 (!) рік і днями написали заяву в НАБУ. І з радістю повідомляють у себе на сайті, що НАБУ нібито розслідує справу стосовно мене про якісь 750 тис. гривень (!) мого депозиту в банку "Київська Русь". Мовляв, я ці кошти перерахував у неопераційний день бухгалтеру (!) банку", — йдеться у повідомленні.
Читайте: Рейтинг українських банків: кому можна довіряти
Він зазначив, що в ФГВФО не змогли пояснити склад правопорушення, оскільки у 2015 році не передбачалося кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.
"Але для мене новина обнадійлива — якщо виявиться, що у мене був ще й такий депозит, то я ого-го який багатий. Коротше, все йде, як і має йти. Собаки з кабінетів гавкають, а ми з постраждалими вкладниками рухаємося у напрямку повернення депозитів і покарання винних. Нагадаю, що 21 лютого ми всі йдемо на розгляд справи про хабар 5 мільйонів доларів посадовій особі ФГВФО. Усіх запрошу окремим анонсом. Це реальні гроші й реальні злочини", — підсумував він.
Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні навіть після масштабної чистки фінансового сектора, ще щонайменше 15 банків працюють за нежиттєздатною моделлю, а проблеми є у 26 фінустанов. Найбільше проблем — у Вернум Банк, БМ Банк, Місто Банк і ВТБ. Значна їхня частина вже перебуває у процесі ліквідації.