Україні можна не платити? Розкрився показовий нюанс дефолту перед МВФ

Економічний експерт Віктор Скаршевський заявив, що Україна може не повертати борги Міжнародному валютному фонду.

"Дефолти перед МВФ досить часте явище. За останні 60 років (із 1959 року), 30 країн допустили 34 дефолти за кредитами МВФ", – написав він у Facebook.

Зокрема, п'ять країн допускали по два дефолти перед МВФ:

• Сьєрра-Леоне (1984 і 1987),

• Замбія (1985 і 1986),

• Гондурас (1987 і 1988),

• Конго (1988 і 1990),

• Гаїті (1988 і 1991).

Читайте: МВФ в Україні: з'явилися суперечливі факти про роботу місії

Країни-рекордсмени за терміном дефолту:

• Ліберія – 23 роки (1984-2008),

• Камбоджа – 19 років (1975-1992),

• Ірак – 14 років (1990-2004).

За його словами, найбільший дефолт перед МВФ допустила Аргентина, відмовившись у 2003 році виплатити борг у сумі $2,9 млрд.

"Примітно, що з трьох найбільших боржників перед МВФ – Аргентина ($38,7 млрд), Греція ($10,5 млрд) і Україна ($10,2 млрд) – у двох країн, Аргентина і Греція, вже був дефолт перед МВФ", – підсумував Скаршевський.

Нагадаємо, український олігарх Ігор Коломойський закликав президента України Володимира Зеленського оголосити дефолт.

Нова програма співпраці між Україною і МВФ у рамках механізму stand-by була затверджена 19 грудня 2018 року. Обсяг 14-місячної програми становитиме 3,9 млрд доларів. Приблизно 1,4 млрд доларів надали одразу, а решта коштів виділятиметься за підсумками піврічних переглядів програми у 2019 році.

Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні з вівторка, 21 травня, розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду. Глава представництва МВФ в Україні Йоста Люнгман повідомив, що місія планує працювати два тижні. Серед основних проблемних питань він відзначив ухвалення нової редакції закону про відповідальність за незаконне збагачення.

МВФ може відмовити Україні в наданні чергового траншу кредиту. Агентство S&P Global Ratings прогнозує, що це станеться, якщо Київ не знайде рішення щодо статті про незаконне збагачення.

Зокрема 26 лютого Конституційний суд України визнав неконституційною ст. 368-2 Кримінального кодексу про незаконне збагачення, оскільки її положення не відповідають принципам верховенства права і презумпції невинуватості.

Замість скасованої статті Петро Порошенко 28 лютого підписав законопроект про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.

Документ покладає на органи досудового розслідування обов'язок доводити правомірність отримання представником влади у власність активів і покарання за незаконне збагачення, коли немає ознак зловживання службовим становищем та хабарництва.

До президентського законопроекту народні депутати подали альтернативні ініціативи — було зареєстровано понад 10 законопроектів від парламентарів.