Чи потрібно "здавати" податковій нечесно нажиті біткоїни: юрист відповів
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Власники криптовалют, в тому числі біткоїну, не зобов'язані декларувати ці цифрові активи під час податкової амністії – процесу легалізації "тіньових" заощаджень і майна. Справа в тому, що ні за діючим законодавством, ні згідно з новим законом "Про віртуальних активах", криптовалюта не є ані грошима, ані майном, ані майновим правом.
Про це розповів юрист, радник адвокатського об'єднання "ЛНМ" Антон Поляничко офіційному виданню Державної фіскальної служби (ДФС) "Вісник". Спеціаліст проаналізував існуючий і потенційний статус криптовалют в Україні.
"Активи фізичної особи - це грошові активи, майно та майнові права. Отже, щоб бути об'єктом одноразового декларування, криптоактиви мають належати до однієї з цих трьох категорій", – зазначив юрист.
Так як криптовалюта, за нинішніми законами, точно не є грошима, залишаються майно та майнові права. І це питання регулює недавно прийнятий закон "Про віртутальних активах".
"Закон містить визначення поняття "віртуальний актив", що пропонується використовувати в українському законодавстві для позначення, зокрема, криптовалюти... Віртуальний актив - це нематеріальне благо, яке є об'єктом цивільних прав, має вартість і виражене сукупністю даних в електронній формі", – зазначив Поляничко.
Він додав, що віртуальні активи можуть бути забезпеченими і незабезпеченими. Тобто підтверджувати якісь або матеріальні права чи ні. При цьому практично всі криптовалюта не ґрунтуються ні на яких угодах, а тому є незабезпеченими віртуальними активами.
Такі активи визнаються нематеріальним благом. До тієї ж категорії відносяться, наприклад, права інтелектуальної власності. У той же час, новий закон приписує криптовалютам наявність вартості. Однак це ніяк не співвідноситься з положеннями Цивільного кодексу, а тому може бути предметом тільки теоретичних суперечок, вважає експерт.
Що можна вивести з "тіні"?
Податкова амністія почалася в Україні з 1 вересня 2021 року. Вона триватиме рік – до тієї ж дати 2022.
Нульову декларацію потрібно заповнювати того, хто купив за межі не задекларовані готівкові квартиру площею понад 120 кв. м або машину дорожче 2,25 млн грн. Також можна подати "нульову декларацію" на цінні папери або готівку. При цьому суми менше 400 тис. грн "прощаються" і без сплати податку.
Щоб "відбілити" нечесно нажите майно і заощадження, потрібно заплатити податок. Ставки такі:
за валюту – 5% (6% при розстрочці на 3 роки);
за валюту за кордоном – 9% (11,5% при оплаті протягом трьох років);
за квартири, будинки, авто, корпоративні права – 9% (11,5% при оплаті за три роки);
облігації внутрішньої держпозики – 2,5% (3% в розстрочку).
Як повідомляв OBOZREVATEL:
Президент Володимир Зеленський підписав закон про "нульовий декларації " 16 липня. За документ у другому читанні парламентарі проголосували 15 червня.
Нові правила торкнуться і заробітчан – якщо вони заробляли за кордоном нелегально, то можуть узаконити свій дохід.
Проте аналітики Центру економічної стратегії запевнили: податкова амністія не ставить мети "виловити" десятки або сотні тисяч гривень у заробітчан або звичайних українців.