Блокчейн і криптовалюти в Україні: як ми стали одним зі світових центрів розвитку криптоіндустрії

У 2014 році в українських новинах висвітлювалися найяскравіші події крипторинку, одна з них – відкриття першого біткоїн-сховища в Лондоні. Водночас глава британського мінфіну хотів перетворити столицю Англії на світовий центр торгівлі цифровими активами. Відтоді ставлення до криптовалют та можливостей блокчейн-технологій кардинально змінилося.

Сьогодні зусиллями спільноти збираються мільйони гривень на потреби ЗСУ та гуманітарну допомогу, набув чинності закон "Про віртуальні активи", а держава щільно взаємодіє з криптоіндустрією, зокрема з найбільшою європейською криптобіржею WhiteBIT. Україна пройшла великий шлях від перших новин до звання одного зі світових центрів розвитку криптоіндустрії, а також країни, де криптовалюти мають високу популярність серед населення.

Як ми рухалися до прийняття криптовалют, а суспільство дізнавалося про користь блокчейну та віртуальних активів, читайте в інтерв’ю OBOZREVATEL із CEO WhiteBIT Володимиром Носовим – філантропом, меценатом і одним з перших, хто звернув увагу на можливості блокчейну та цифрових активів для українців.

– Яке місце сьогодні Україна займає серед країн, що користуються криптовалютами та блокчейном?

– Якщо ми говоримо про конкретні цифри, то тут я не скажу нічого нового: Україна посіла третє місце у глобальному індексу прийняття криптовалют серед населення від аналітичної компанії Chainalysis.

– Чи можна назвати Україну комфортною з регуляторної точки зору?

– Упродовж п’ятнадцяти років криптовалюти поступово набирали популярність у всьому світі. На перших порах ідея децентралізації спричиняла неабияке обурення через анонімність. Втім, цілком очікувано, що на рівні держав це було тільки питання часу: взяти криптоіндустрію, скажімо, під своє крило.

Якщо ми уважно подивимось на ЗУ "Про віртуальні активи", то можемо сказати, що він передбачає захист держави, бізнесу та користувачів, і, на мою думку, не має на меті зарегулювати галузь.

Українські законодавці хочуть створити справедливий та комфортний український крипторинок. Навіть питання податків для користувачів та компаній, які надають послуги з використання віртуальних активів, описане справедливо та м’яко.

– Як ви вважаєте, з чого починався шлях України до усвідомлення, що криптовалюта та блокчейн – це не про спекуляції, а про можливості?

– Коли біткоїн та технологія блокчейн з’явилися у світових новинах, Україна не мала жодного уявлення про те, що це означає, та які насправді можливості ці інновації можуть відкрити. Тож, поки ЗМІ та спільнота ігнорували криптосектор, що тривало не два-три, а понад п’ять років, ми готувалися.

У 2018 році з’явилася WhiteBIT – на цей момент українська криптоспільнота була недостатньо розвинена, але принаймні деякі бізнесмени вже звернули увагу на галузь.

Ми стали першими, хто почав роботу над її створенням. Україна дізналася про можливості цифрових активів та блокчейну частково завдяки нашому навчально-розважальному каналу "Гагарін шоу". Наразі випуски мають мільйони переглядів.

Відтоді багато що змінилося, та був зроблений найважливіший крок – прийняття та підписання президентом України Володимиром Зеленським закону "Про віртуальні активи". На його створення пішло кілька років, і надихає те, наскільки злагоджено українська влада співпрацювала зі спільнотою, яка вже була сформована на момент створення проєкту закону.

– Які рухи зробило керівництво країни за останні роки?

– Кілька років тривало розроблення проєкту Закону України "Про віртуальні активи", законотворці прислухалися не тільки один до одного, але й до представників криптосектору. Відомо, що в цьому брали участь члени Блокчейн асоціації України ще у 2018 році. Це є ще одним аргументом на користь того, що Україна прагне не зарегулювати, а врегулювати галузь.

– Чи можна сказати, що саме в останні чотири роки українська влада проявила високу зацікавленість у криптосфері?

– Скажімо так: готувався законопроєкт, обговорювалися важливі моменти, але власне найбільша активність тривала, на мою думку, з 2020 року. Влучно і вчасно, зважаючи на те, як така активність сьогодні сприяє боротьбі України проти країни-агресора.

– У чому ваша компанія бере активну участь?

– Ми співпрацюємо з Міністерством цифрової трансформації, Міністерством закордонних справ, фондом Зеленського. Допомагаємо та підтримуємо Україну під час війни: у країні, за кордоном, на лініях фронту. Наприклад, нещодавно ми передали МЗС спеціальне обладнання – консульські валізи для підтримки українців у гарячих точках. Як зазначив Дмитро Кулеба, цей проєкт був давно запланований, і ми допомогли його втілити. Завдяки цьому консули стали більш мобільними, питання будуть вирішуватися швидше. Тобто працівники МЗС тепер зможуть оперативно виїжджати в регіони України, де склалася критична ситуація, та допомагати громадянам з оформленням необхідних документів. До того ж у такий спосіб забезпечується й консульська безпека.

– Так, це чудова ініціатива. А як щодо криптопродукції, чи змінилася вона під час війни?

– Якщо говорити власне про WhiteBIT, ми завжди мали на меті створити продукт, який буде зрозумілим початківцю, але достатньо масштабним та розвиненим для професійних трейдерів. Ми давно розділили нашу біржу за рівнями, а "Гагарін шоу" допомагає українській криптоспільноті орієнтуватися в подіях і формулювати власне ставлення до крипти та подій на світовому ринку. Від самого початку існування біржі в нас існує Demo Token – це такий навчальний актив, з яким можна безплатно вчитися торгувати та здобувати відповідні навички.

А втім, якщо вас цікавить який продукт є наразі найактуальнішим серед українців, ми могли б виділити зберігання активів під відсоток – SMART Staking.

– Чим викликана підвищена увага до цього продукту? Ви щось змінили в цьому продукті?

– Ми не змінювали цю послугу, умови залишилися такими ж. Простими словами – це як банківський депозит, але вигідніше. У нас, наприклад, річна ставка за зберігання біткоїна складає 28 %, що вище ніж будь-де на ринку. Вона була такою від початку. Та на тлі війни та волатильності криптоінвестори почали звертати більше уваги саме на цей продукт.

Звісно, ми додаємо нові активи, які можна зберігати під відсоток. Наразі мова про приблизно 50 криптовалют. Та умови залишаються такі ж самі: зберігаєте активи на одному з планів від 10 днів до року та отримаєте зароблений прибуток наприкінці.

– Сьогодні багато чутно про майнінг та його економічні перспективи. У цьому контексті говорять і про екологічність цього процесу. Чи може Україна стати черговим світовим центром майнінгу?

– Маємо розуміти – екологічність майнінгу досить "роздута" тема. Чи справді це так фатально, як про це говорять? Згідно з новим дослідженням CoinShares, традиційні види промисловості ведуть до значно більших викидів вуглекислого газу в атмосферу. Та й загалом, наприклад, видобуток золота набагато шкідливіший за видобуток біткоїна – з ним пов’язані від 100 до 145 Мт викидів, тоді як із біткоїном – 42 Мт.

– Втім, "зелений" майнінг…

– З погляду природних ресурсів Україну можна назвати перспективною для майнінгу. Наразі в нас є майже 100 електростанцій, які спалюють вугілля для вироблення електроенергії. І вугільні відходи, як нам відомо зі світового досвіду, можна реалізувати якраз для "зеленого" майнінгу.

Втім, необов’язково обмежуватися майнінгом біткоїна, тим паче, що тут є свої нюанси.

– Які?

– По-перше, наразі є майнінгові пули, які мають величезні об’єми. З погляду конкурентоспроможності української криптоспільноти, хоча й такої активної, навряд чи це можна реалізувати.

По-друге, майнінг на протоколі Proof-of-Work (PoW) все ж шкодить екології, хоча й не в таких масштабах, як про це думали, скажімо, ще два роки тому. Тож ми не обов’язково маємо стати центром майнінгу біткоїна, для якого потрібно стільки енергії. Майнінг-центри активів, які є на іншому протоколі, Proof-of-Stake (PoS), – це також перспектива. Особливо, якщо ми візьмемо до уваги Ethereum, який мігрував з PoW на PoS.

По-третє, ми мусимо дивитися в бік прогресивних екологічних стратегій, які можуть впроваджуватися бізнесом, щоби стати одним зі світових майнінгових центрів. Та водночас переймати досвід Tesla, Blocks та Blockstream, які створять майнінгову ферму в Маямі, що видобуватиме біткоїни на сонячній енергії. В Україні є приблизно 200 сонячних електростанцій, включно з кримськими. Таким чином, ми можемо говорити про наявну перспективу розвитку в країні екологічного майнінгу, у тому числі коштом "зеленої" енергії.

Ну і, звісно, є такі криптовалюти, як Ethereum, Cardano та Stellar, для видобутку яких потрібно значно менше енергії, ніж для видобутку біткоїна. Можливо, Україні варто дивитися в бік реалізації подібних проєктів.

– У якій формі може бути реалізована співпраця енергосектору із криптобізнесом?

– Потенційно українські бізнесмени та держава можуть піти за прикладом, скажімо, німецького підприємця, володаря Scrubgrass, який викупив електростанцію та почав спалювати вугільні відходи, щоби майнити біткоїни. Україна є доволі перспективною державою з погляду вугільної промисловості, і тут ми можемо говорити не тільки про Донецьку, Луганську та Дніпровську області. Адже наша країна за потенціалом цієї ланки промисловості посідає 8 місце у світі та перше в Європі. Чи можемо ми використовувати цей потенціал для "зеленого" майнінгу біткоїна? Цілком можливо.

– Як щодо економічного потенціалу для України?

– Якщо говорити про прибутки для підприємства, гіпотетично створеного в співпраці держсектору та криптобізнесу – це може бути вигідно. Наприклад, для Scrubgrass електромережі купують 1 кВт-год енергії за 3 центи, тоді як за вартості в 35 тис. за одиницю компанія заробляє приблизно 20 або більше центів з 1 кВт-год енергії, що йдуть на майнінг.

– А якщо говорити з погляду комфортної роботи та економічної вигоди криптосектору?

– На мою думку, регулятори мають передбачити певні умови, які зменшуватимуть податкове навантаження на бізнес. Наприклад, коли підприємство видобуває енергію, а також безпечно позбавляється вугільних відходів. Озираючись на світовий досвід: у випадку зі Scrubgrass через те, що електростанція безпечно позбувається вугільних відходів, компанія отримує від штату Пенсильванія податкові знижки (приблизно 2 центи на кіловат-годину). Такі ж знижки отримує й гідроенергія.

– Які ще підприємства перспективні з погляду "зеленого" майнінгу в Україні?

– Наразі в Україні є майже 100 електростанцій. Та за даними досліджень ми знаємо, що від 25% до 60% видобутку біткоїна забезпечується коштом викопних видів палива. Це не тільки вугільна промисловість. І це не обов’язково вугілля, а ще нафтовидобування, горючі сланці, торф тощо.

Довідка:

Володимир Носов – CEO найбільшої криптовалютної біржі Європи WhiteBIT. У 2007 працював торговельним представником, далі – супервайзером відділу HORECA (від англ. hotel, restaurant, catering – готель, ресторан, кейтеринг). З 2008 року перейшов у компанію, що займається дистрибуцією в сегменті проф.роздробу, де керував відділом продажів. У 2011 заснував власну дистрибуційну компанію, яка працювала на 5 країн та мала три великих склади на території України. До 2016 року вже мав у штаті приблизно 120 людей та неабиякі знання у сфері бізнесу та блокчейну. Наразі Володимир Носов – визнаний український меценат та філантроп, який у тому числі є експертом у сфері коінтеграції фінансів, криптовалют та блокчейну на світовому рівні. За його плечима – низка масштабних конференцій, серед яких European Cyber Agora, організована компанією Microsoft, BlockchainUA та інші. Крім того, Володимир Носов займає 10 місце світовому рейтингу найвпливовіших особистостей індустрії-блокчейну за версією Hackernoon.

У 2018 році заснував криптовалютну біржу WhiteBIT, яка має європейську ліцензію та визнана однією з найбезпечніших у світі платформ за рейтингом Cer.live. Сьогодні платформа обслуговує понад 3 млн користувачів зі 150 країн. Колектив компанії складається з понад 600 спеціалістів.

З початку повномасштабного вторгнення РФ компанія активно підтримує Україну, включно з підписанням меморандуму про співпрацю із Міністерством закордонних справ України, партнерством із Дією та участю в кампаніях зі збору коштів на гуманітарні та військові потреби.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!