Як грошима українців заплатять за владні ігри з тарифами: чого чекати від законопроєкту №3508-Д (дерибан)

4 хвилини
13,2 т.
Скільки заплатимо за газ в серпні

Законопроект із гучною назвою "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (р.н. 3508-д) успішно прийняли у другому читанні у Верховній Раді. Щоб стати законом потрібен лише підпис президента.

Та красива назва і благородна мета ховає "скриньку пандори" — дерибан бюджетних коштів небаченого масштабу та цілковите нівелювання системи правосуддя. Як же так склалось?

Як створити на ринку діру в 100 млрд грн?

Автори законопроекту стверджують, що на ринку природного газу виникла кризова ситуація — заборгованість учасників станом на 1 травня 2021 року перевищує 100 млрд грн. Цифра співпадає із даними НАК "Нафтогаз України" — борг тепловиків, облгазів і газзбутів перед компанією дійсно перевалив за 100 млрд грн.

Відео дня

Основною причиною росту боргів народні депутати називають державне втручання в роботу ринку та покладення на учасників спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів (PSO). А вирішити проблему, на їхню думку, можна через компенсацію з держбюджету, реструктуризацію або списання боргів.

Недолуга державна політика і постійне загравання з електоратом дійсно допомогли нарощувати борги на ринку. Уряд неодноразово втручався в тарифну політику, наприклад, підвищував ціну газу, але обмежував тарифи на опалення. Не поспішала переглядати тарифи на тепло і місцева влада, ігноруючи ріст боргу перед постачальником і ризик відсутності газу в опалювальний сезон.

В результаті, доходи тепловиків, облгазів і газзбутів не відповідали витратам і спричинили заборгованість перед Нафтогазом, якого зобов’язали постачати газ в рамках PSO. І, за логікою депутатів, оскільки держава не впоралась із правильним регулюванням галузі, то має компенсувати учасникам негаразди з власних грошей. Проблема в тому, що у держави немає власних грошей. То за що ж українці заплатять з власних податків 100 млрд грн?

Борги різних учасників мають різну природу

Стримування тарифів тепловиків дійсно допомогло накопичити борги за газ перед Нафтогазом. Ця різниця стає помітнішою, коли порівняти сумарний прострочений борг тепловиків перед НАКом (більше 90 млрд грн) та борг населення за послуги теплопостачання (22,7 млрд грн).

Але чи аналогічні причини заборгованості у інших учасників? Адже законопроект намагається вирішити борги газзбутів, облгазів та водоканалів.

Постачальникам газу і облгазам пропонують списати їх борги перед Нафтогазом і борги споживачів за нормами споживання і "температурними коефіцієнтами", які також виникли через плутанину у регулюванні. Та, на відміну від тепловиків, облгази і газзбути створили цей хаос власноруч.

Уряд знизив норми споживання для українців без лічильників газу у 2014 році, оскільки старі норми діяли практично з радянських часів. За роки картина споживання населенням природного газу лише для приготування їжі (саме ці споживачі в Україні здебільшого досі платять за газ по нормам, без лічильників) суттєво змінилась. Тепер в українців є електричні духовки, мікрохвильовки, мультиварки — тож газу споживається значно менше. Уряд знизив норми споживання, щоб з одного боку стимулювати облгази ставити лічильники і робити споживання газу прозорішим, а з іншого — прибрати ризик перепродажу газу, що йшов для населення, промисловим споживачам.

Замість того, щоб впровадити 100% облік газу, облгази почергово оскаржували кожну спробу уряду знизити норми споживання газу. І щоб закріпити ефект, виставили весь віртуально спожитий газ в рахунках споживачам, але без вимоги оплати. Тобто — заборгованість споживача є, але спроб її стягнути облгаз не робить.

Аналогічна ситуація склалась із "температурними коефіцієнтами". У 2017 році з’явилась норма про приведення спожитих обсягів газу до стандартних умов, яка не стосувалась побутових споживачів. Однак це не завадило облгазам і постачальникам газу у 2018 році виставити оновлені побутовим споживачам — з приведенням до стандартних умов із 2015 року (тобто — компенсація вимагається за роки, коли норма навіть не діяла).

Так, для вирішення власних боргів перед Нафтогазом, облгази і газзбути сформували віртуальну заборгованість населення за газ і використали її як привід.

Чи можна вирішити проблему інакше?

Борги тепловиків дійсно виникли через бездіяльність чи шкідництво влади, яка мала вчасно і обґрунтовано встановлювати тарифи на теплопостачання. І відповідати за незбалансовану тарифну політику має нести саме влада — місцева чи центральна.

Однак у ситуації з боргами облгазів і газзбутів та боргами українців перед ними ситуація вже вирішується у судовому полі.

Облгази порушували законодавство і нараховували більший обсяг споживання газу населенню, коли множили обсяг по лічильнику на "температурний" коефіцієнт з 2015 року, та отримували від Нафтогазу в свої газові мережі ці завищені обсяги газу. Газзбути ці завищені обсяги "розносили" по особових рахунках споживачів газу, але з 2015 до жовтня 2018 не виставляли їх споживачам в платіжках, а формували борги споживачам. Тепер облгази/газзбути хочуть щоб ці незаконно нараховані обсяги оплатили із держбюджету всі платники податку.

Справа "температурних" коефіцієнтів вже знаходиться в Верховному Суді, тому Верховна Рада зараз фактично намагається підмінити собою судову гілку влади. Замість того, щоб дочекатись рішення суду, провести аудит боргів (який вірогідно суттєво зменшить їх розмір), депутати узаконюють ці борги і реальними грошима платників податків оплатити віртуальні борги.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.