Відео дня
Чи встигнуть депутати вирішити боргову проблему на 114 млрд грн до опалювального сезону?
Усього лише півмісяця залишається до календарного початку опалювального сезону в Україні. І вітчизняні тепловики все голосніше попереджають: цьогоріч він може не розпочатися взагалі. А все – через багатомільярдні борги, які нарахував теплопостачальним підприємствам "НАК Нафтогаз України", арештовані рахунки ТКЕ, колосальну різницю у тарифах та неможливість навіть у повному обсязі виплатити зарплати працівникам.
Чому виник колапс у теплопостачанні, можливі шляхи виходу з кризи та те, чи чують тепловиків можновладці, в руках яких – і тепло в оселях українців, і саме існування галузі – дізнавався OBOZREVATEL.
Сотні багатоквартирних будинків Чернігова, які обслуговує АТ "Облтеплокомуненерго", цього року можуть відчути на собі, як воно – жити взимку без опалення і гарячої води. Причина – у величезних боргах підприємства перед "НАК Нафтогаз України", частина з яких була сформована штучно, і у блокуванні рахунків підприємства через арешт судовими виконавцями. Унікальність ситуації – у тому, що "борги" ростуть там, де підприємство давно розрахувалося з основною заборгованістю. Тобто, у "Нафтогазі" компанію продовжують штрафувати за несплату попередніх штрафів.
"Арешт накладено через заяви "НАК Нафтогаз" стосовно штрафних санкцій, які нараховуються за договорами поставки газу, за якими давно сплачена основна заборгованість. Так, у нас у квітні 2020 року приватним виконавцем списано більше 9,5 млн грн. А 15 числа цього місяця в черговий раз заблоковані рахунки через арешт приватного виконавця вже на суму 15,6 млн. І фактично вже списано 530 тисяч гривень. Ці кошти фактично вилучені з обігових коштів нашого підприємства. І така ситуація фактично паралізує діяльність підприємства. У нас вникають проблеми з виплатою зарплат, зі сплатою податків, платою за спожиті енергоносії", - розповідає технічний директор ОТКЕ Чернігів Петро Мазяр.
Саме ці борги – нараховані на основну заборгованість ТКЕ перед "Нафтогазом" штрафи і пені - пропонується списати зареєстрованим у Верховній Раді України законопроектом 3800-1. Адже станом на 1 січня 2020 року таких боргів, взятих без перебільшення, з повітря, у тепловиків перед монополістом назбиралося понад 10 мільярдів гривень. І вони продовжують зростати, адже у тарифі графа "штрафи для Нафтогазу" не закладена. А відтак – на погашення цих боргів грошей у тепловиків просто немає.
Однак за зверненнями "Нафтогазу" рахунки теплопостачальних підприємств по всій країні блокуються. І у переддень старту опалювального сезону тепловики позбавлені можливості готуватися до запуску теплоносіїв у мережі, а також не можуть завершити вже розпочаті роботи.
"Ми не можемо закінчити поточні ремонти. Також у цьому році ми нарешті розпочали по місту Чернігів реконструкцію однієї з котелень – і наразі закінчення цієї реконструкції опинилося під великим питанням. Тож 8 багатоквартирних житлових будинків залишаються без води і ми не зможемо туди дати опалення", – пояснює Мазяр.
Він розповів: ОТКЕ Чернігів зверталася з приводу арешту рахунків і до "Нафтогазу", і до уряду, і безпосередньо до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Тепловики просять одного: зупинити арешт і дати підприємству працювати.
Проблеми у теплоенергетиці з’явилися не вчора. Вони системно наростали впродовж кількох років – допоки не створили критичну ситуацію і не поставили галузь під питання існування. Перш за все- через борги перед "Нафтогазом", які наразі перевалили за 45 мільярдів гривень, які унеможливили будь-який розвиток теплопостачальних підприємств.
"Наші борги почалися з 2018 року, коли з листопада підняли ціну газу, а тарифи на тепло збільшили з січня. І у нас за листопад-грудень по всіх теплопостачальних підприємствах вартість теплової енергії, проданої споживачам, була десь на 20% нижча від вартості спожитого газу. Звідси пішла ця заборгованість і фінансовий стан теплопостачальних підприємств полетів в тартарари", - розповідають у львівському комунальному підприємстві "Залізничнетеплоенерго".
Ситуація значно ускладнилась тим, що на цю реальну заборгованість у "Нафтогазі" почали нараховувати величезні штрафи та пені, що у комплексі з різницею у тарифах зробило борговий тягар для тепловиків дійсно непідйомним. І розрахуватися вони не зможуть, навіть якщо всі споживачі раптом почнуть оплачувати спожиті послуги вчасно і у повному обсязі (чого насправді немає і близько).
"Ми вивчали це питання ретельно й довго - і дійшли висновку, що навіть при 100% оплаті споживачів тепловики не зможуть бути беззбитковими. Причин – чимало. Це і касовий розрив, і різниця в тарифах, різниця між датами початку опалювального сезону і прийняття теплоносія, проблема включення усіх необхідних об’єктивно обґрунтованих витрат у тариф теплоенергетики", - перераховує начальник відділу природних монополій виконкому Криворізької міської ради Віталій Шишов.
Наразі теплопостачальні підприємства працюють за тарифами, розробленими ще у 2018 році, де навіть мінімальна зарплата закладена із розрахунку 4 173 грн – при тому, що на 2021 рік уряд вже анонсував мінімалку на рівні 6500 грн. Тож теплові підприємства несуть колосальні збитки вже навіть на виплаті зарплат своїм працівникам. І замість того, аби привести тарифи у відповідність з реаліями, заклавши у бюджет більші суми на виплату субсидій українцям, яким складно буде платити підвищену комуналку - влада блокує перегляд тарифів і "урізає" субсидії у бюджеті.
Досі єдиною надією комунальних теплопостачальних підприємств залишался місцеві бюджети, з яких на бодай умовне збалансування ситуації з року в рік витрачалися шалені кошти.
"Мені як директору на сьогоднішній день вже соромно просити гроші. Тому що якби Червоноградська міська рада не підтримувала підприємство - ми би взагалі не змогли працювати", - так лаконічно описує роль підтримки місцевої влади директор Червоноградтеплокомуненерго Степан Дмуховський.
Однак цього року тепловики можуть лишитися зі своїми проблемами сам на сам. При тому, що 75% місцевих бюджетів в Україні ж дотаційними – у проекті держбюджету на 2021 рік видатки на ЖКГ не передбачені загалі.
"Мери зараз відстоюють на бюджетних консультаціях питання ЖКГ – вимагають щонайменше 20 млрд грн різниці в тарифах передбачити в державному бюджеті для комунальних підприємств. Там ні рядка по ЖКГ немає, навіть по питній воді. Але ми зараз змушені відстоювати також і питання освіти, охорони здоров’я в умовах коронавірусу, соціального захисту. Там страшне недофінансування. Зараз такий бюджет 21 року, що ми не знаємо, як взагалі будемо утримувати не тільки ЖКГ - як ми заплатимо зарплати вчителям!" - констатує директор Аналітичного центру Асоціації міст України Ярослав Рабошук.
Саме тому і самі ТКЕ, і галузеві об’єднання, і експерти наполягають: перше, що треба зробити, аби уникнути колапсу – це ухвалити законопроект 3800-1, який передбачає аудит існуючих заборгованостей, списання тієї частини боргів, яка є надуманою і не має джерел покриття, а також реструктуризацію реальної частини боргу, зокрема, плати за спожитий теплопостачальними підприємствами газ. Адже за існуючого стану речей з боргової ями тепловики вилізти не зможуть за промовчанням.
"Законопроект 3800-1 передбачає списання всієї заборгованості за спожитий природний газ для того, щоб забути негативи, які були до цього через невідповідність тарифів економічно обгрунтованому рівню. Це різниця в тарифах, яка на сьогоднішній день по теплу перевищує 20 млрд., плюс штрафні санкції, пені, яких сьогодні більше 10 млрд нараховано на підприємства теплопостачання. Це і діюча постанова Кабміну №357 про затвердження примірного договору, де визначена черговість оплати: спочатку виконавчий збір, потім штрафні санкції і пені, потім заборгованість, а потім тільки поточна оплата. Тобто підприємства сьогодні працюють на оплату виконавчого збору, боргів і штрафів і пенів, до поточної оплати справа не доходить", - констатує віце-президент Асоціації "Укртеплокомуненерго" Сергій Дунайло.
"Питання газових боргів торкається теплокомуненерго, газопостачальних компаній і треба розібратись, що там відбувається. Я минулого тижня брав участь в засіданні РНБО, на якому відносно газового ринку шість разів лунав термін "колапс". Я дуже наполегливо просив і я не можу зрозуміти, чому ми не розглядаємо на комітеті проекти законів №3800-1 і №3958, що стосуються ринку газу, - зазначив народний депутат, заступник голови комітету Олексій Кучеренко.
Вже наступного тижня цей законопроект має бути розглянутий на засіданні комітету з питань енергетики та комунальних послуг
"Я би просив, щоби ми в режимі підкомітету опрацювали, зрозуміли, що вони схвалюються комітетом, потім пройшли комітет і були передані до залу Верховної ради. Прошу не затягувати. Якщо можна на початку наступного тижня в понеділок - вівторок розглянути ці законопроекти, - дав доручення голова комітету з питань енергетики та комунальних послуг Андрій Герус. - Нам необхідно винести комітетський законопроект, щоби потім мати можливість проголосувати його в залі. Такі законопроекти треба доопрацьовувати, щоби вони були в інтересах держави і мали збалансовану позиція по відношенню до стейкхолдерів".
На його думку Олексія Кучеренка, у владі не усвідомлюють глибини проблеми, адже засідання Антикризового штабу на 95% присвячені проблемам енергоринку. Коли ж мова заходить про теплопостачання – представники міністерства розпочинають співати мантру про "ЖКГ готове до зими на 98%". Фінансову частину проблеми ж взагалі воліють не помічати. Бо на ринку в Україні наразі діють такі правила, які роблять тепловиків вічними боржниками.
"Навіть якщо спишуть нам борги за газ, нові тарифи, розраховані згідно нового положення про тарифоутворення, заздалегідь збиткові. Бо яка галузь може планувати свою роботу з рентабельністю 2%? Найменші відхилення від стандартних умов роботи одразу з призведуть до збитків. Я вже не кажу про ціну газу, яка вже сьогодні дорожча від закладеної у тарифах", - констатує директор "Обухіврайтепломережі" Віктор Устіч.
Але це вже зовсім інша історія. Яка, як і вирішення проблеми боргів, передбачене законопроектом 3800-1, потребує негайного вирішення. Бо альтернативою є ліквідація галузі або перекладання усіх витрат на плечі людей, які подібного тягаря, як і тепловики, витримати не зможуть.