Відео дня
Українців будуть включати в "чорні списки" НБУ: хто більше ніколи не отримає кредит
Взяв кредит і затримав платежі - потрапив в "чорний список" НБУ. Поповнювати список повинні всі українські банки, а боржники більше не зможуть позичати гроші. Відповідні нововведення прописані в ухваленому законі про кредитий реєстр. Подібні реєстри діють у багатьох країнах, головне їхнє завдання - скоротити кількість проблемних кредитів.
OBOZREVATEL.UA розібрався, як буде працювати кредитний реєстр в Україні і хто стане "персонами нон грата" в українських банках.
Верифікація в Україні по-новому
Кредитний реєстр дозволить банкам зменшити ризики, а регулятору - реагувати на проблеми ще на ранній стадії, заявили в Незалежної асоціації банків України (НАБУ). Завдання максимум - скоротити в Україні частку проблемних кредитів. А вони, згідно з оцінкою міжнародного агентства Fitch, складають 57%. Тобто кожен другий кредит не повертають або повертають з великим запізненням. Така ситуація для будь-якого банку критична. Клієнти не поспішають повертати гроші, але при цьому депозити і відсотки по ним необхідно виплачувати регулярно і без затримок.
Ризики неповернення банки змушені передбачати, розраховуючи процентну ставку по кредитах. Тобто за тих, хто не повертає борги, платять всі інші. Причому український рівень проблемних кредитів один з найвищих в Європі. Вище 30% - вже занадто багато, пояснює кредитний експерт Володимир Мазуренко. "57% це не просто багато, це критичний рівень. Проблема є і її необхідно вирішувати", - упевнений експерт. Для прикладу, рівень проблемних кредитів у Великобританії, Швеції та Фінляндії складає всього лише близько 2%.
Українці одні з найбільш недисциплінованих платників. І мова йде як про рядових клієнтів банків, так і про юридичних осіб. У НБУ вважають, що введення кредитного реєстру може змінити ситуацію в кращу сторону. З таким твердженням згодні і в МВФ - створення кредитного реєстру прописано в меморандумі про співпрацю.
Всі українські банки повинні будуть поповнювати єдину базу, управляти якою буде регулятор. Відповідні постанови НБУ вступили в силу 6 травня. У список потраплять усі боржники, які не повернули як мінімум 372 300 грн (100 мінімальних зарплат). В одній з перших версій законопроекту про кредитний реєстр йшлося про "межу" в розмірі 50 тис. Однак в доопрацьованому варіанті суму вирішили збільшити.
До реєстру внесуть ПІБ, дату народження, ІПН, інформацію про кредит, вид діяльності боржника, розмір прострочення, інформацію про пов'язаних з банком осіб, приналежність боржника до пов'язаних контрагентів і т.д. Перед тим, як видавати кредит, фінансова установа повинна перевірити, чи є інформація на їх потенційного клієнта в єдиному реєстрі. Тим, хто потрапив у "чорний список", кредити видавати не будуть.
Що змінить кредитний реєстр: ставки і "погані" українці
У Національному банку впевнені, що запуск кредитного реєстру в тому числі дозволить знизити банківські ставки. Як заявила в ефірі одного з телеканалів заступник голови НБУ Катерина Рожкова, зараз банки змушені передбачати видатки на "погані" кредити і ризики неповернення. А чим вище ризики, тим дорожче доведеться платити за кредит. Мовляв, реєстр поліпшить обмін інформацією та убезпечить фінансові установи від "поганих" клієнтів.
"Кредитний реєстр - це інструмент, який повинен допомагати банкам виявляти проблемних клієнтів і вже це є дуже сильним важелем, щоб надавати правдиву інформацію, тим більше, що дані будуть використовуватися банками при обчисленні кредитного ризику", - пояснює виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.
Читайте: 75 млн за пару годин: в Європі вперше видали кредит на блокчейне
Правда, таку думку поділяють далеко не всі експерти. Володимир Мазуренко нагадує: подібні реєстри, але без обов'язкової участі в них і на комерційній основі, існували і раніше. Більш того, на вже існуючі "погані" кредити реєстр ніяк не вплине, в кращому випадку він дозволить скоротити ризики в майбутньому.
"Якщо раніше юридична особа закривалося і можна було йти в банк і знову брати кредит під іншу" пустушку ", зараз інформація про пов'язаних юридичних осіб повинна буде потрапляти в реєстри. Якщо все буде зроблено так, як прописано в законі і постанові, дійсно, ризики скоротяться. Але я б не був занадто оптимістичний з такими оцінками ", - говорить Мазуренко.
Реєстр все одно не вирішить проблему, а проблемні кредити - наслідок політики самих банків, впевнений економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян. "Кредитний реєстр трохи полегшить процедуру верифікації. Саму проблему він не вирішить. Поки ринок не стане прозорим, поки не буде відкритих банків, навіть кредитний реєстр не врятує. А будь-яку систему можна обійти, створити пустушку. У більшості проблемні кредити - компанії, які просто вивели через банківську систему величезні гроші ", - відзначає економіст.
До слова, згідно зі звітністю державного "Приватбанку", найбільша фінансова установа списала "проблемні" кредити на загальну суму 5,5 млрд грн. Це гроші, які позичили у банку ще до націоналізації і не повернули.
Крім кредитного реєстру, також в Україні незабаром можуть запустити інститут банкрутства фізичних осіб , як вже писав OBOZREVATEL.UA. Він також може вплинути на кількість проблемних кредитів. У майбутньому, за прикладом країн з розвиненою банківською системою, в Україні може з'явитися єдиний кредитний рейтинг. Завдання регулятора - зобов'язати банки навчитися правильно оцінювати своїх клієнтів і виключати потенційно проблемних боржників. До тих пір, поки кожна друга кредитна гривня буде "проблемною", зробити банківські кредити доступними і дешевими не вдасться.