Українці - лідери серед боржників: як обдурюють у банках і хто винен
В Україні кількість неповернень по кредитах одна з найвищих у світі. Гроші не повертають як юридичні, так і фізичні особи. Банкіри наполягають: доти, доки в Україні законодавчо не врегулюють судове стягнення коштів, виправити ситуацію буде складно. У той же час самі банки приховують реальні ставки по кредитах і надають неповну інформацію клієнтам, йдеться у дослідженні USAID.
OBOZREVATEL з'ясував, чому рівень "поганих" кредитів в Україні один з найвищих у світі.
Кредитний зашморг на шиї українців
В Україні кредитні ставки одні з найвищих у Європі. Якщо німці можуть взяти в борг всього під кілька відсотків річних, то українці заплатять у середньому від 30%, тобто в 15 разів більше. Але з іншого боку, якщо для Німеччини клієнт, який не повернув борг - виняток, то в Україні 50% кредитів не повертають вчасно. Така ситуація змушує українські банки створювати резерви на компенсацію неповернень. І, звісно ж, резерви створюють за рахунок нових клієнтів, які змушені брати в борг ще під вищі ставки.
В середньому 100 боржників взяли 125 кредитів, тобто щоб виплачувати старі борги, доводиться залазити в нові. Опитані OBOZREVATEL банкіри називають три основні причини високого рівня неповернення: низка економічних криз, відсутність законодавчої можливості примусового повернення боргу і висока інфляція, яка призводить до скорочення платоспроможності українців.
Ще одна причина - нерозумна кредитна політика самих банків. Як показало дослідження USAID, з десятка фінансових установ тільки у двох реальна і номінальні ставки по кредитах перебувають на одному рівні. Абсолютна більшість банків приховує додаткові платежі. Для прикладу, згідно з кредитним паспортом одного з банків, номінальна відсоткова ставка за споживчою позикою становить 59,9%. Реальна ставка - 61,8%. Причому якщо взяти в борг 10 тис. грн,, то з урахуванням всіх додаткових платежів загальна вартість кредиту складе 22,4 тис. Фактично, банки приховують частину інформації, в результаті клієнти не можуть об'єктивно оцінити свою здатність обслуговувати борг.
Дослідження GfK показали: кількість виданих кредитів значно скоротилося після 2014 року. Так, якщо у 2008-му, кредити брали 15,9% населення, у 2013 - 12,8%, то у 2016-му ця кількість опустилася до 8,8%.
Хто бере і не повертає
Якби рівень неповернень скоротився, розповідає директор департаменту контролю ризиків одного з великих банків Сергій Ілюченко, це б дозволило знизити і кредитні ставки.
"Зниження очікуваних і фактичних збитків від неповернення кредитів у довгостроковій перспективі дозволили б вивільнити кредитні резерви, зменшувати витрати на кредитний збиток, збільшувати пропоновані обсяги кредитування, це б у конкурентному середовищі призвело б до падіння відсоткових ставок по кредитах", - упевнений експерт.
До слова, згідно зі статистикою, кредити частіше не повертають чоловіки, при цьому рівень фінансової грамотності серед жінок вищий. Вони більше часу проводять у відділеннях, уважніше вивчають умови кредитування і частіше вчасно платять. У банках пояснюють: стать і вік також враховують при вирішенні, чи видавати кредит клієнту і під який відсоток. Однак це не є визначальним фактором.
Читайте: "Кіпіш" достроково погасив іпотечний кредит "Мамая"
У 65% випадків респонденти стверджували, що їхнього доходу мало вистачити на обслуговування і погашення боргу, а 40% думали про те, щоб почати економити після оформлення боргу. Як правило, в сім'ї лише одна людина бере кредит. Лише 20% опитаних виступали в ролі поручителів і 21% - звернулися до банку по кредит і отримали відмову.
Кредитний експерт Володимир Мазуренко радить: щомісячний платіж за кредитом не повинен бути вищим за 30% від сукупного доходу сім'ї, а загальна сума боргу не повинна перевищувати трирічний дохід. Інакше борг може стати непосильним тягарем.
"Якщо ви вже зважилися оформити кредит, треба створювати запас міцності і відкладати кошти на той випадок, якщо в якийсь конкретний місяць ви не зможете зробити внесок з поточного доходу", - розповідає експерт.
До слова, в Україні у цьому році створили кредитний реєстр, до якого потраплять всі великі боржники. Поступово всі клієнти банків будуть отримувати свій рейтинг, який дозволить фінансовою установою легко визначити, хто з клієнтів вже встиг відзначитися простроченням у платежах.
Цього року до "чорного списку" тих, хто більше не отримає борг, потраплять українці, які не повернули як мінімум 372 300 грн (100 мінімальних зарплат). До реєстру внесуть ПІБ, дату народження, ІПН, інформацію про кредит, вид діяльності боржника, розмір прострочення, інформацію про пов'язаних з банком осіб, приналежність боржника до пов'язаних контрагентів тощо.