На українців чекає зростання долара чи інфляції: фінансист вказав на помилку з держборгом
Кабінет міністрів, згідно зі стратегією управління держборгом, не розраховує на виплати "умовних зобов'язань" (VRI). При цьому в таких оцінках закладена помилкова формула, і платити все ж доведеться. За умови обмежених бюджетних коштів для цього треба буде або "відпустити" інфляцію, або допустити девальвацію гривні.
Про це на своїй сторінці у Facebook написав керівник приватним інвестиційним фондом на фондовому ринку США Володимир Компанієць. Фінансист опублікував підтвердження помилкових розрахунків Кабміну.
"Кричуще неправильна формула і неправильні прогнози щодо ВВП призвели не тільки до неправильних висновків щодо виплат VRI, а й щодо розрахунків прогнозу з боргового навантаження України", — написав експерт.
Читайте: Держбюджет-2019: скільки Україна витратить на виплату держборгу
Так, ще наприкінці 2015-го Україна реструктуризувала зовнішній борг. Тобто старий борг перерахували, частина (близько 20-25%) перевели в "умовні зобов'язання" (VRI). Ці гроші треба виплачувати лише за певних умов.
Міністерство фінансів вважає виплати за випущеними VRI "малоймовірними у середньотерміновій перспективі". Але при цьому у стратегії управління боргом вказана формула, яка не відповідає ні проспекту емісії VRI варантів, ні меморандуму на реструктуризацію єврооблігацій.
Перша помилка — реальний ВВП переплутали з номінальним. У затвердженій урядом стратегії управління боргом зазначено, що виплати з VRI варантів не відбуваються, якщо "реальний ВВП України становить менше $125,4 млрд". "Насправді в меморандумі на реструктуризацію і у проспекті емісії VRI варантів чітко вказано, що "виплати з VRI варантів не відбуваються, якщо номінальний ВВП України становить менше $ 125,4 млрд", — зазначає аналітик. При цьому номінальна цифра завжди вища за реальну.
Друга помилка — переплутали залежність динаміки ВВП від виплат. Так, у затвердженій стратегії йдеться, що виплати не відбуваються, "якщо зростання ВВП становить менше 3%". Насправді в меморандумі на реструктуризацію та у проспекті емісії VRI варантів чітко зазначено, що виплати не проводяться, якщо зростання реального ВВП становить <3%.
Третя помилка — у стратегію заклали малоймовірні прогнози. У документі зазначено, що доларовий ВВП України у 2018 році зросте на 1,4% і складе $113,7 млрд. "І це такий прогноз, коли після першого півріччя ВВП України у доларах виріс на 20,3%, а МВФ ще у квітні заявив, що ВВП складе $119,1 млрд. "І у квітні був прогноз МВФ на базі помилкових занижених даних з ВВП України за 2017-й, у жовтні 2018 року вони збільшили прогноз щодо ВВП за 2018 рік до $126,3 млрд, а в реальності ВВП України у 2018 році буде значно більшим", — пояснює експерт.
Крім того, у затвердженій стратегії управління боргом зазначено, що гривневий ВВП України у 2018 році зросте на 11,7% і складе 3332,3 млрд грн. "І це такий прогноз після того, як у першому півріччі ВВП України виріс на 20,1% у гривні", — дивується Компанієць.
У реальності, впевнений експерт, за підсумками 2018 року Україна матиме близько 3600 млрд грн ВВП ($130 млрд). Таким чином, через помилкові розрахунки затверджені плани виконати не вдасться, впевнений експерт. І це за умов, коли і без додаткових витрат на обслуговування і виплату зовнішнього боргу у 2019-му Україні доведеться витратити 40% дохідної частини бюджету.
Як повідомляв OBOZREVATEL, Верховна Рада України від 23 листопада 2018 року ухвалила у другому читанні і за основу законопроект про державний бюджет України на 2019 рік. Інфляція складе 7,5%, а динаміка ВВП — близько 3%.
Крім того, парламент проголосував за зміни до Податкового кодексу, згідно з якими з 1 липня 2019 року ще на 9% підвищать акциз на сигарети, введуть плату ПДВ на поштові посилки з-за кордону, якщо їхня вартість вища за € 100, переглянуть деякі ставки і податки.
7 грудня президент України Петро Порошенко підписав закон про державний бюджет України на 2019 рік.