Біженці з України переказують свої зарплати додому: кожен третій віддає половину заробітку

Українські біженці переказують свої зарплати сім'ям. З Польщі 75,4% опитаних біженців відправляють зароблені гроші в Україну, при цьому кожен третій віддає більше половини всієї зарплати.

Про це йдеться в результатах дослідження агентства Gremi Personal. При цьому 14,6% біженців забрали свої сім'ї за кордон. "У Польщі опитали працевлаштованих українців – 74,5% переказують кошти своїм родичам в Україну, з них 35,4% респондентів переказують на батьківщину більше половини заробітку, а 39,1% – менше половини. Не переказують взагалі всього 10,9%", – зазначає агентство.

Аналітики центру додають, що середня зарплата за робочими спеціальностями, на яких переважно працюють українці, становить 28-32 тис. грн на місяць (це 3500-4000 злотих). "Доходи українців впали більш ніж на третину через курс валюти. Тоді як неможливість чоловіків перетинати кордон заради заробітку підштовхує жінок до рішення їхати працювати в європейські країни та підтримувати грошима свої сім'ї в Україні", – каже Ганна Джоболда, директорка департаменту рекрутації міжнародної агенції працевлаштування Gremi Personal.

В агентстві також додають, що не варто очікувати на обвал валютних переказів в Україну через неможливість чоловіків їздити на заробітки. Адже цього року в Європі працевлаштовуються українські жінки, тож вони значною мірою компенсують цей недолік.

Нагадаємо, що з початку повномасштабної війни статус тимчасового захисту у Польщі отримали 1 мільйон 234,7 тисячі українських біженців. З них офіційно працевлаштувалися лише 372 тисячі українців.

Як раніше писав OBOZREVATEL, міністерка соцполітики України Марина Лазебна звернулася до комітету Європарламенту з проханням змінити законодавство. Йшлося про те, щоб податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб та податки з діяльності ФОП могли продовжити сплачувати до бюджету України згідно з українським законодавством.

Дагош Післар, голова комітету Європарламенту, зазначив, що оподаткування більшою мірою регулюються національним законодавством країн-членів ЄС, проте ці питання справді можна вирішити на рівні Євросоюзу, якщо пов'язати їх із дією директиви про тимчасовий захист.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!