Рахунок іде на дні: чому українцям загрожує комунальне лихо

В Україні зупиняються підприємства з виробництва газованих напоїв і пива, наступний крок - припинення поставок питної води населенню. Єдиний виробник рідкого хлору, який використовують для очищення води, "Дніпроазот", закрився. У столиці сотням тисяч сімей до подібної ситуації не звикати. З травня частина Києва - без гарячої води через суперечки місцевої влади з "Нафтогазом". А вже найближчим часом кияни можуть залишитися не тільки без гарячої, а й без холодної води. Щодня ситуація лише погіршується, і, якщо не знайти рішення, вже до жовтня українцям або припинять поставки питної води, або подаватимуть її по годинах.

Відео дня

OBOZREVATEL з'ясував, як і чому українцям загрожує комунальний колапс.

Старі проблеми

Проблема №1 - комунальні борги. Кияни, незважаючи на зростання тарифів, справно платять за комуналку, а зростання заборгованості пов'язане виключно з подорожчанням послуг, заявили OBOZREVATEL у КМДА. Про високий рівень розрахунків по всій країні заявляють і у профільній комісії з питань держрегулювання у сферах комунальних послуг та енергетики (НКРЕКП). Однак, незважаючи на це, офіційна статистика щорічно фіксує зростання загального боргу. Так, станом на початок літа українці недоплатили понад 17,1 млрд грн за газ, 12,3 млрд - за гарячу воду і тепло, 3,7 млрд - за утримання будинку та прибудинкової території, 2,5 млрд - за холодну воду, 0,5 млрд - за вивезення сміття і 3,9 млрд - за електроенергію.

Причому не платять найчастіше ті сім'ї, дохід яких дозволяє оплачувати комуналку. Решта - оформили субсидії і віддають за комуналку в середньому близько 15% свого доходу. Покращити платіжну дисципліну можуть жорсткіші покарання за борги. Зовсім нещодавно у програмі субсидій передбачили ще одну причину для відмови - борг щонайменше за два місяці. А в прийнятому законі "Про житлово-комунальні послуги" впровадили з наступного року пеню - щоправда, її розмір буде незначним (всього 0,01% за день протермінування). Покарання за низьку платіжну дисципліну - нормальна європейська практика. В Україні ж боржники часто залишаються безкарними. До суду постачальники комунальних послуг подають у виняткових випадках, а закон дозволяє користуватися послугами і не платити за них. Покращити ситуацію може запуск ринків газу та електроенергії. Тоді борги за газ і "струм" будуть негайно призводити до їхнього відключення.

На даний момент величезні борги призводять до того, що постачальники не можуть виконувати свої інвестиційні програми, накопичують борги перед "Нафтогазом" за використане "блакитне паливо" і фактично перебувають на межі виживання.

Читайте: Українці отримуватимуть воду по годинах: що і чому відбувається

Ця проблема накопичується в Україні роками. Наслідки кілька місяців відчувають на собі кияни. Коли місто вирішило розірвати угоду з "Київенерго" і замість нього передати комунальну інфраструктуру "Київтеплоенерго", місцева влада зіткнулася з величезним боргом - близько 5 млрд грн. І за законом новому підприємству має дістатися як переплата, так і борг за комуналку. Столиця виявилася не готовою взяти на себе такі зобов'язання. "Нафтогаз", посилаючись на закон, не підключив нове підприємство до "блакитного палива", і між компаніями почалися судові тяганини. Всьому виною - борги, а заручником ситуації стали всі споживачі "Київенерго". Частина Києва залишилася без гарячої води, а якщо суперечка не вирішиться до кінця літа, то під загрозою зриву опиниться і опалювальний сезон у столиці.

Проблема №2 - відсутність конкуренції та застарілі технології. Більшість країн ЄС вже давно відмовилась від використання хлору при очищенні питної води. Замість цього воду озонують і пропускають через піщані фільтри. Україна ж досі знезаражує воду за допомогою хлору. Але головна проблема - після 2014 року на ринку з'явився справжній "хлорний монополіст" - підприємство "Дніпроазот". І коли зросли тарифи на газ, підприємство фактично відмовилося працювати. Запаси хлору вичерпалися, і водоканали один за одним заявили про перехід на погодинні подачі води або повне припинення роботи.

Проблема дійшла до рівня Кабміну. Прем'єр Володимир Гройсман заявив, що ситуацію вирішать, поставки хлору відновлять, але при цьому "Дніпроазот" має купувати газ за тими самими цінами, що й інші підприємства. І поки постачальники питної води вичерпують останні запаси хлору, заводи з виготовлення питних напоїв почали заморожувати своє виробництво. Як уже писав OBOZREVATEL, на межі зупинки опинилися підприємства Carlsberg Ukraine, Coca-Cola Ukraine і PepsiCo. Якщо "Дніпроазот" не запрацює найближчим часом, виробляти ці напої в Україні не зможуть.

Читайте: Україна ризикує залишитися без питної води через підприємства Коломойського

Про те, що Україні варто відмовитися від хлорування води, чиновники різних рівнів говорять вже більше 10 років. Однак за цей час плани лишилися тільки на папері, а призупинення через дорогий газ роботи одного підприємства підвело всю країну під загрозу комунального колапсу. Водоканали за законом не мають права постачати неочищену воду в квартири. Більше того, за українським законом гаряча вода також повинна відповідати стандартам питної води. Якщо поставки хлору не відновляться, українці ризикують залишитися і без гарячого, і без холодного водопостачання.

Під загрозою електроенергія

Зношення українських електромереж становить понад 60%. Як і в ситуації з боргами і водою, поки це питання вирішується лише на словах. НКРЕКП розробила модель впровадження стимулюючого тарифоутворення для обленерго. Нібито вони зможуть закладати прибуток на модернізацію своїх активів, проте пізніше рішення відтермінували. На ремонт і заміну мереж знадобляться мільярди доларів і, зрозуміло, таких коштів немає ні в державному, ні в місцевому бюджетах. Платити доведеться простим споживачам.

Такими темпами, як пояснили OBOZREVATEL у НКРЕКП, через 11 років в Україні зношення електромереж складе 100%, фактично українці залишаться без електроенергії. І якщо зараз здається, що 11 років - занадто довгий період, то вже через кілька років виявиться, що деякі населені пункти вже залишилися без електропостачання через недієздатну інфраструктуру.

Щоб модернізувати наявну комунальну інфраструктуру, підприємствам рано чи пізно доведеться передбачати у своїх тарифах інвестиції в модернізацію, а українцям - навчитися справно платити за комуналку.