Звільняти будуть без причини, а відпрацювання скасували: Кабмін показав нові правила для українців
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Звільняти і звільнятися може стати простіше. У разі внесення змін до Трудового кодексу (КЗпП) роботодавцю для цього не потрібно буде нічого, крім бажання, а співробітники зможуть не відпрацьовувати два тижні.
Витяги з підготовлюваного законопроєкту опублікував на своїй сторінці в Facebook міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов.
За що будуть звільняти і в яких випадках вам повинні заплатити за це гроші – в матеріалі OBOZREVATEL.
Головне:
Якщо співробітник захоче звільнитися – йому просто потрібно повідомити про це за два тижні (можна навіть на електронну пошту);
Відмова звільняти буде вважатися порушенням Трудового кодексу;
Якщо роботодавець порушить трудовий договір, працівник може звільнитися коли завгодно й отримати компенсацію в розмірі 50 середньоденних зарплат;
Звільнити теж можуть без причини – попереджати повинні заздалегідь, а в разі, якщо роблять це терміново, повинні заплатити компенсацію;
Якщо співробітник за 180 днів більше двох разів порушив трудовий договір, його можуть звільнити без попередження.
Звільнитись стане простіше: відпрацювання не потрібні, заяву можна слати на електронку
Тепер працівник може звільнитися за своєю ініціативою в будь-який момент, єдине – треба попередити про це роботодавця за два тижні. Фактично, цей процес замінить двотижневе відпрацювання. Однак, у цьому моменті можуть бути корективи, які повинні відзначатися в трудовому договорі:
перелік поважних причин, через які він може звільнитися без такого попередження;
інші терміни попередження про звільнення (роботодавець може скоротити або, навпаки, збільшити цей період)
При цьому, якщо роботодавець відмовиться підписувати заяву співробітника, то він порушить трудове законодавство у грубій формі. Крім того, роботодавець не має права за допомогою цькування примушувати співробітника написати заяву "за власним". До слова, попередити про намір звільнитися тепер можна буде не тільки в письмовому вигляді, але й електронкою, якщо це прописано в трудовому договорі.
Читайте: Новий Трудовий кодекс: озвучено рецепт, як захистити працівників і бізнес
Якщо ж роботодавець порушив умови трудового договору, то звільнитися буде простіше. У такому випадку співробітник може написати заяву на будь-яку дату, яка йому зручна і вказати факти порушень із боку роботодавця. Якщо ж той відмовиться підписувати заяву, то співробітник може розірвати трудовий договір в односторонньому порядку – для цього йому досить буде надіслати роботодавцю листа про те, що він вручив заяву.
До речі, якщо роботодавець таки підпише цю заяву, то буде зобов'язаний виплатити компенсацію, прописану в трудовому договорі, але не менше 50 середньоденних зарплат.
Звільнити теж стане простіше: без пояснення причин, але з компенсаціями
Тепер роботодавець може звільнити співробітника за власним бажанням і без пояснень, але попередити про це зобов'язаний заздалегідь:
за 15 днів, якщо людина працює менше півроку;
за 30 днів, якщо від півроку до п'яти років;
за 60 днів, якщо від п'яти до десяти років;
за 90 днів, якщо більш десяти років.
Також співробітник і роботодавець можуть домовитися про скорочення цих термінів, але за гроші – кожен день скорочення обійдеться в одну середньоденну зарплату. Але і тут є нюанс – начальник може за своєю ініціативою скоротити цей термін, але платити повинен буде в два рази більше. Тобто, якщо ви працюєте 5 років і вам сказали, що з завтрашнього дня ви звільнені, то вам зобов'язані виплатити зарплату за 120 днів.
До речі, якщо співробітник відмовиться підписувати додаткову угоду, що дозволяє розірвати трудовий договір у такий спосіб, то його можуть звільнити в односторонньому порядку – просто повідомити листом. Звісно, після цього можна буде оскаржити в суді.
Також роботодавець може звільнити співробітника без попередження, якщо той за останні 180 днів порушив трудовий договір більше, ніж два рази. Тут те ж саме: при відмові підписувати його просто повідомлять про звільнення і далі він може звернутися до суду.
При цьому в проєкті Трудового кодексу зазначається – невідповідність співробітника займаній посаді не є порушенням трудового договору. Тобто, для звільнення "за статтею" потрібні чіткі факти порушень. В інших випадках шлях один – завчасне попередження або компенсація.
Читайте: В Україні скасують лікарняні? Милованов розкрив деталі нового Трудового кодексу
Зміни корисні, але запізнілі
В цілому експерти позитивно відгукуються про ініціативу, опубліковану Миловановим. Однак, є і зауваження: перше – питання давно перезріло, а друге – поки це всього лише пости в Facebook, а не законодавчий акт. Проте, те, що там викладено, має позитивно вплинути на бізнес-клімат у країні, вважає головний експерт Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
"Але поки ситуація виглядає так, що більше користі найманим працівникам. Наприклад, необов'язкове відпрацювання двотижневе. [...] Але щоб убезпечити трудові відносини, те що пропонується, безумовно, плюс. Ну і сама лібералізація трудового законодавства – вимога бізнесу вже давно. Тому що нинішні відносини – серйозний бар'єр якісного поліпшення бізнес-клімату та залучення іноземних інвестицій", – заявив Забловський у коментарі OBOZREVATEL.
Дивіться відео на тему:
HR-експертка сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна розповіла OBOZREVATEL, що в цілому теж за ці зміни, але хоче бачити їх системними. Зараз же, на її думку, "на обсипану ялинку вішають іграшки". Також вона вважає, що Трудовий кодекс потрібно прописувати так, щоб його дотримання було легким і дешевим, а порушення – складним і дорогим.
"У програмістів це називається "захист від дурнів". Якщо ці оновлення пропишуть, що правильно чинити – швидко, дешево, красиво і нарядно, а неправильно – це клопітно, довго і карається, ось тоді це було б добре. Поки я бачу, що є певні послаблення, але особливого "захисту від дурня" я не побачила", – зазначила експертка.
Нагадаємо, раніше OBOZREVATEL розповідав і про інші зміни, які планують внести до Трудового кодексу – зокрема, про роботу на армію під час воєнного стану, скорочені виплати за роботу на вихідних і про звільнення вагітних жінок.