Поверне Донбас чи вб'є економіку України? До чого призведе вільна економічна зона від Зеленського

Україна запропонує створити на Донбасі вільну економічну зону після деокупації. Про це заявив глава делегації України в Тристоронньої контактній групі, перший президент України Леонід Кравчук. Незважаючи на те, що українці в межах опитування від Зеленського висловилися проти ВЕЗ, інших варіантів відновлення економіки регіону влада поки не знайшла.

Відео дня

Чи справді це допоможе відновити Донбас і чи не вб'є економіку всієї України – дізнавався OBOZREVATEL.

Навіщо Донбасу вільна економічна зона?

Вільна економічна зона (ВЕЗ) – це окрема територія (зазвичай дуже невелика), яка має правовий статус, що відрізняється від інших районів країни. Це наприклад, особливий митний режим, режим оподаткування, функціонування іноземної валюти тощо. ВЕЗ не передбачає єдиної моделі. Такі зони в різних країнах і навіть у межах однієї країни можуть мати різні юридичні і фінансові особливості.

У команді президента Володимира Зеленського вільну економічну зону бачать як своєрідну панацею від усіх проблем Донбасу. Вона повинна не тільки відновити регіон після закінчення бойових дій, але і сприяти його реінтеграції, а також допомогти уникнути подальшої ескалації конфлікту.

Де у світі є ВЕЗ?

Вільні економічні зони є в багатьох країнах світу. Наприклад, такий самий інструмент намагалися застосувати в межах деескалації конфлікту між Південною та Північною Кореєю. З 2003-го року в КНДР існував Кесонський промисловий парк, інвестиції і технології в якому були південнокорейські. Обіг цього парку становив кілька мільярдів доларів на рік. Щоправда, коли відносини між країнами зіпсувалися – парк спочатку призупинив роботу, а в 2016-му, після випробування КНДР ракети дальнього радіусу дії, Південна Корея вивезла звідти все обладнання й робітників. Проєкт фактично перестав існувати.

Але є багато вдалих прикладів таких зон. США і Великобританія ще в 80-х роках минулого століття створювали ВЕЗ для розвитку малого й середнього бізнесу в депресивних регіонах. Зараз відразу кілька зон працюють у сусідній Білорусі: "Брест", "Гомель-Ратон", "Мінськ", "Вітебськ", "Могильов", "Гродноінвест" і "Бреміно-Орша". В Італії ВЕЗ працює в порту міста Трієст.

ВЕЗ в Україні – досвід 90-х

В Україні ВЕЗ створюють не вперше. Одним із найбільш вдалих прикладів експерти називають спеціальну економічну зону "Закарпаття", яка діяла на початку 2000-х. Завдяки ній в Україні з'явився завод "Єврокар", який успішно працює вже майже 20 років. Але загалом досвід ВЕЗ у нас імовірніше можна назвати провальним, стверджує кандидат економічних наук Олександр Хмелевський:

"Україна мала досвід створення таких зон у 90-х. Вони діяли в Донецьку та Маріуполі. Місцеві бізнес-групи використовували їх, щоб ухилятися від сплати податків і мит. Такі зони стали своєрідними чорними дірами для бюджету. Тому їх ліквідація зіграла позитивну роль у розвитку економіки України на початку 2000-х".

Якою буде нова ВЕЗ – невідомо

Цілісної концепції вільної економічної зони в Офісі президента так і не презентували. Єдине, що ми знаємо, – вона буде діяти до 2050-го року. Але поки невідомо, на які території буде поширюватися, чи будуть входити туди підприємства, які вже функціонують на цих територіях, які податкові пільги дадуть тим, хто працює у вільній економічній зоні, тощо.

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський стверджує, не можна створювати ВЕЗ просто так, вона повинна працювати під інвестора:

"Інвестор каже, що він готовий вкласти умовно 250 млн дол. і створить 1000 робочих місць. Йому інші країни вже запропонували свої умови, а ми повинні запропонувати йому кращі. Далі починається обговорення. Порівнюючи з тими умовами, які є в інших, ми розраховуємо свої. Під це фактично і створюється економічна зона".

Ризики ВЕЗ на Донбасі

Перша проблема вільної економічної зони на Донбасі – відсутність потенційного інвестора. Поки ініціатори ідеї ВЕЗ навіть не висловлюють припущення, хто саме з іноземних компаній готовий побудувати заводи на Донбасі. Важливо розуміти, що навіть після припинення бойових дій можливість ще однієї ескалації конфлікту в регіоні збережеться ще на багато років. Імовірність того, що якогось інвестора настільки зацікавлять умови роботи в ВЕЗ Донбасу, що він буде готовий вкласти туди гроші, навіть якщо може потенційно втратити цей бізнес, – дуже невелика. До того ж вкладати не тільки в Донбас, а й в Україну загалом – поки ризиковано.

"Великий ризик для інвестора в недосконалу судову систему, – каже Ілля Несходовський. – Як наслідок, кожен інвестор буде враховувати, що українська правова система може передумати, що було й раніше. Відповідно, він втратить не тільки прибуток, але і всі інвестиції, які він зробив у територію".

Якщо іноземці не прийдуть, то досить імовірно, що фінансові преференції отримають і ті українські бізнеси, які вже працюють у регіоні й дуже зацікавлені в можливості піти від оподаткування, стверджує економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ:

"Весь пакет податкових пільг, який нададуть, буде перерозподілено на користь однієї фінансової групи, яка на цих територіях контролює основні економічні активи. Це розмова не про мир, а про економічні преференції для однієї фінансово-промислової групи країни, яка завдяки цьому отримає колосальні доходи".

Також за певних умов у такий ВЕЗ зможуть перереєструватися компанії з інших регіонів, які також не хочуть платити податки. Замість відновлення Донбасу ми отримаємо своєрідний внутрішній офшор. Крім того, спрощена система оподаткування посприяє тому, що через цю зону буде проходити велика кількість контрабанди, зокрема й підакцизних товарів, зброї й наркотиків. А звідти такі товари будуть "розповзатися" по всій країні. Внаслідок бюджет недоотримає величезні суми, а ситуація з безпекою стане гіршою.

До того ж ВЕЗ може не досягти однієї з головних своїх цілей – інтеграції регіону. За задумом, місцеві еліти, які взяли в руки автомат, повинні зрозуміти, що торгувати вигідніше, ніж воювати, і перейти до цивільного життя. А розвиток бізнесу буде сприяти контактам з іншими регіонами. Але на практиці все не так легко. Створення ВЕЗ передбачає дерегуляцію. Фактично в цій зоні головною має бути не держава, а бізнес. Якщо держава самоусувається від процесів на Донбасі, ні про яку реінтеграцію йтися не буде.

Де ще можна створити ВЕЗ

Глава Офісу Президента Андрій Єрмак так само анонсував, що ВЕЗ можуть створити й на заході України. А голова Закарпатської ОДА Олексій Петров заявив, є висока ймовірність того, що йдеться про їхні області. Адже вони вже мали такий досвід. Що цікаво, і Донбас і Закарпаття мають дуже великі проблеми з контрабандою, але замість того, щоб із нею боротися, через ВЕЗ контрабанду тут можуть "легалізувати".

"ВЕЗ у нас створюються в точках, де вже сформувалися гібридні транскордонні податкові діри, – говорить Олексій Кущ. – Багато сірої контрабанди йде через офіційну митницю, але основні точки чорної контрабанди – лінія розмежування на Донбасі й Закарпатті. Там йдуть колосальні потоки. Створення двох цих ВЕЗ може призвести до того, що в "чорних дір" з'явиться організаційний ковпак, за допомогою якого вони будуть відчувати себе ще більш ефективно і благополучно".

"Заяви про створення вільної економічної зони на Закарпатті тільки зміцнюють думку про хабарі місцевим елітам у вигляді звільнення від податків, – стверджує Олександр Хмелевський. – Це загроза територіальній цілісності країни".

Експерти погоджуються, що без розроблення чіткої концепції кожної окремої ВЕЗ їх створення замість позитивних змін просто вб'є економіку України.