Блог | За яких умов Україна отримає кредит МВФ: головне про вимоги

Нагадаю, меморандум про економічну і фінансову політику – це документ про наміри і конкретні (структурні і кількісні) зобов’язання, які бере на себе країна у рамках програми. Меморандум затверджує уряд. Лист про наміри, додатком до якого є Меморандум, з боку України підписують Президент, голова Кабінету міністрів, міністр фінансів та голова НБУ.

Меморандум за програмою EFF складається з наступних блоків (з відповідними головними зобов’язаннями):

1. Стратегія щодо зовнішнього державного боргу

Елементи такої стратегії включають:

• Продовження відстрочки із погашення і обслуговування боргу перед Паризьким клубом ще на 3 роки до кінця 2027 (зараз діє до кінця 2024 року)
• Гарантії країн Паризького клубу прийняти остаточне рішення щодо реструктуризації, яке забезпечить відновлення боргової стійкості, до завершення програми EFF.

• Україна домовлятиметься щодо реструктуризації з іншими офіційними кредиторами (за межами Паризького клубу) на співставних умовах.
• Не пізніше початку 2024 року Україна розпочне перемовини з комерційними кредиторами (власниками євробондів) щодо продовження реструктуризації, і планує досягнути з ними згоди не пізніше середини 2024 року (поточна угода з ними щодо відстрочки платежів спливає у серпні 2024 року)

У рамках програми Україна бере на себе зобов’язання обмежити надання державних гарантій до 20 млрд. грн. на кінець квітня, 37 млрд. грн. – на кінець року.

2. Фіскальна політика

Це блок з найбільшими структурними зобов’язаннями (10 із 19 нових структурних маяків) та конкретними кількісними показниками (нижніми і верхніми лімітами) щодо дефіциту бюджету без грантів, доходів бюджету, видатків на соціальну сферу, не акумулювання нової бюджетної заборгованості. Частина із структурних маяків у цій сфері Україна вже виконала як попередні умови схвалення програми. Мова йде про

• подачу законопроекту (9105) щодо внесення змін до державного бюджету, якими було підвищено військові видатки майже на 0,5 трлн грн та вжито супутніх заходів щодо їх фінансування, в тому числі за рахунок внутрішніх джерел (податки, ОВДП, скорочення видатків на обслуговування держборгу),
• ухвалення формальних процедур (рішення КМУ), необхідних для початку розробки національної стратегії доходів на 2024-2030 рр.

Нові структурні маяки:

Вступ у силу законопроекту (9105) про внесення змін до бюджету (до кінця квітня 2023). Зараз на підписі у Президента.

Подати до парламенту законопроект про внесення змін до статті 52 Бюджетного кодексу для мінімізації ad-hoc змін до бюджету (кінець травня 2023).

Прийняти податковий законопроект 8401 (до кінця червня 2023), яким повертаються довоєнні практики податкового адміністрування (скасування 2% єдиного податку, відновлення єдиного податку для 1 і 2 групи, повернення перевірок, штрафних санкцій, в тому числі щодо не застосування РРО).

Оновити та опублікувати середньострокову стратегію управління державним боргом та узгодити її з цілями програми (до кінця вересня 2023)

Подати бюджетну декларацію на 2024 (+2 роки) із супровідними документами (кінець вересня 2023)

Підготувати план дій, у т.ч. для усунення недоліків, визначених в опитуванні платників податків щодо оцінки діяльності податкової служби як вхідних даних до дорожньої карти національної стратегії доходів (кінець травня 2023). Нагадаю, таке опитування за допомогою швецьких експертів було проведено наприкінці минулого року. Його планується зробити щорічним і розширити на Митну службу.

Подати до парламенту законопроект (до кінця травня 2023), який відновлює дію статей Бюджетного кодексу щодо лімітів видачі державних гарантій з чіткими критеріями її забезпечення (у тому числі для пріоритетних галузей).▪ Внести зміни до Бюджетного кодексу та відповідних нормативних актів для підвищення прозорості й підзвітності спеціальних рахунків, відкритих НБУ для збору пожертв, та їх консолідації в одну бюджетну програму в рамках спеціального фонду держбюджету (до кінця травня 2023).

Переглянути поточні процедури до управління державними інвестиціями (до кінця грудня 2023). Відповідна дорожня карта має включати заходи для (i) уніфікації підходів до державних інвестиційних проектів, в т.ч. ДПП; (ii) посилення конкурсного відбору та зв’язку проектів із середньострокової рамкою бюджету; (iii) зміцнення контрольних повноважень Мінфіну на всіх етапах циклу інвестиційного проекту

Прийняти національну стратегію доходів (до кінця 2023 року),яка б серед іншого включала наступні заходи: (i) інституційне зміцнення ДПС та ДМС, (ii) перегляд спрощеного режиму оподаткування з метою "усунення ерозії податків на працю"; (iii) приведення ПДВ та акцизів у відповідність до acquis ЄС; (iv) посилення антикорупційних заходів та процедур для усунення ризиків доброчесності; (v) податкової реформи, що балансуватиме між необхідністю забезпечення адекватної бази доходів і створення умов для післявоєнної відбудови та відновлення; та (vi) реорганізація БЕБ.

Отже, серед структурних маяків не має якихось нових або "захмарних" вимог, але так, мова йде про посилення практик податкового та бюджетного адміністрування з метою мобілізації додаткових доходів та підвищення ефективності /прозорості державних інвестицій.

Ці заходити слід розглядати у прив’язці із зобов’язанням відмови від прямого фінансування дефіциту бюджету з боку НБУ, що зафіксовано у вигляді відповідної індикативної цілі в Меморандумі. Бюджетна емісія розглядається як "опція останньої надії", якій має передувати всі інші доступні інструменти екстреного фінансування (ОВДП, використання депозитів уряду).

3. Монетарна політика та обмінний курс

Ключове зобов’язання і структурний маяк у даній сфері – підготовка стратегії, яка б базувалась на визначенні умов, необхідних для переходу до плаваючого курсу, послаблення валютних обмежень і застосування інфляційного таргетування. Стратегія має бути розроблена до кінця червня 2023. Але як неодноразово наголошувалось, такий перехід стане можливим не раніше, ніж за 12-18 місяців, на 2-му етапі реалізації EFF, і важливо (!) якщо для цього будуть складатись відповідні умови, які визначить НБУ.

Поки ж таких умов не має, НБУ продовжить відносно жорстку монетарну політику з метою дез-інфляції, управління інфляційними очікуваннями та підтримки стійкості обмінного курсу, в тому числі за рахунок обов’язкових резервів та управління банківською ліквідністю, підвищення привабливості гривневих активів, зміни налаштувань в оперативному дизайні монетарної політики. В рамках виконання цих зобов’язань і намірів політична, фінансова, операційна незалежність НБУ залишатиметься безумовним пріоритетом.

4. Фінансовий сектор

Програма сприятиме поверненню до нормальних (довоєнних) практик банківського надзору і регулювання. До кінця червня 2023 року НБУ у консультаціях з МВФ підготує оновлену фінансову стратегію, яка б серед іншого передбачала скасування виняткових заходів до кінця березня 2024 року, якщо дозволятимуть умови; проведення діагностики банків, визначення пріоритетів врегулювання NPL; перенесення банківських норм ЄС тощо. НБУ та Фонд гарантування вкладів (ФГВ) підготують оновлені плани безперервної діяльності, які будуть затверджені Радою фінансової стабільності у червні 2023. У якості структурних маяків будуть реалізовані заходи щодо:

• подальшого посилення регулювання фінансового сектору, зокрема переходу до ризик-орієнтованого нагляду, у відповідності до відповідних директив ЄС із реалізацією у 2023 та 2024 рр.
• прийняття рамки для реабілітації банківських установ у консультаціях з ФГВ та МВФ (до кінця березня 2024 р.).

5. Державне управління та економічне зростання

Цей розділ програми передбачає широку повістку конкретних і концептуальних заходів для забезпечення повоєнного відновлення і довгострокового економічного зростання, які розшиватимуться при послідуючих переглядах програми, але структурні маяки за цим блоком для виконання у 2023 році стосуються посилення корпоративного управління на державних підприємствах та анти-корупційних практик:

Внести зміни до законодавства з метою відновлення подачі декларацій про майно державних службовців, не задіяних напряму у військових/ мобілізаційних заходах, та поновлення функцій НАПК щодо їх перевірки (до кінця липня 2023).

Спростити систему декларування активів шляхом зв’язку з іншими базами даних і реєстрами (до кінця жовтня 2023)▪ Внести зміни до закону про протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму для відновлення посиленої належної перевірки щодо політично значущих осіб (PEP) відповідно до стандартів FATF (до кінця вересня 2023)

Прийняти законодавство для посилення інституційної автономії САП (до кінця грудня 2023).▪ Передати пакет акцій ОГТСУ безпосередньо Міністерству енергетики та прийняти новий статут компанії (до кінця липня 2023)