Україна втрачає мільярди, роботодавці крадуть у пенсіонерів: як і навіщо проходять перевірки тіньових зарплат
В Україні проводять масштабні перевірки роботодавців: шукають тих співробітників, які працюють без офіційного оформлення. Таких громадян у нашій країні тисячі. Інспектори змушені влаштовувати несподівані візити на виробництва, магазини і навіть в поля. Абсолютна більшість таких ревізій закінчується виявленням численних порушень.
Як в Україні контролюють офіційне працевлаштування і до чого призводять порушення, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Українців перетворюють на рабів, а роботодавці крадуть у пенсіонерів
В Україні рівень тіньової зайнятості один із найвищих в Європі. За оцінками Міністерства економіки, в конвертах щорічно платять 500 млрд грн. Якби цю суму вивели з тіні, бюджети різних рівнів додатково отримали б 170 млрд грн. Це в рази більше за кредитні транші від МВФ.
Неофіційне працевлаштування провокує низку проблем для держави:
критично не вистачає грошей на пенсії; а ті, хто працює в тіні, ризикує зовсім втратити право на виплату;
бюджет втрачає мільярди гривень, які залишаються в кишенях бізнесменів;
спотворюється конкуренція: ті, хто дотримується закону, змушені витрачати на фонд оплати праці більше;
працівники без оформлення залишаються незахищеними: їх можуть звільнити в будь-який момент, без причин і компенсацій;
через зарплати в конвертах на субсидії можуть претендувати навіть ті, хто заробляє в конвертах по 20-30 тис. грн;
накопичення, зароблені в тіні, можливо легалізувати тільки за допомогою податкової амністії (вона почнеться з вересня 2021-го і триватиме всього рік);
немає коштів на підвищення зарплат медикам і вчителям.
Окремі роботодавці примудряються без оформлення утримувати величезний штат співробітників. Наприклад, у Кропивницькому інспектори прийшли в офіс великого кол-центру. Там працювали 35 осіб, але жоден із них не був оформлений, розповіли в Держслужбі праці. Підприємець заробляв за допомогою найнятих працівників, але не вважав за необхідне хоч якось узаконити їхню працю і захистити їхні права. Інший приклад – в елітному селі Козин (під Києвом) компанія скерувала на роботу 13 осіб для зведення будинку. Ніхто з них не був оформлений. І таких – десятки тисяч по всій країні.
Державна служба праці всього за місяць (перевірки стартували з 1 липня) знайшла більше ніж 5 тис. неоформлених працівників: у середньому на кожному перевіреному підприємстві по 5 осіб. За кожного накладено штраф у розмірі 60 тис. грн (для юридичних осіб) або попередження (для фізичних осіб-підприємців на єдиному податку).
Але й ті, кому лише винесли попередження, змушені виправитися, інакше також заплатять штраф, розповідає директор департаменту з питань праці Державної служби праці Володимир Гончарук. Кожна перевірка закінчується оформленням спеціального документа, в якому інспектор описує порушення і закликає роботодавця їх виправити в конкретний термін.
І якщо виявиться, що після попередження співробітників усе одно не оформили – наступного разу інспектор оштрафує вже і "ФОПа". Але й такі великі санкції роботодавців не лякають доти, поки не починаються перевірки. Наприклад, за період перевіряльної кампанії в середньому кількість оформлених співробітників збільшилася на 12%. А напередодні таких рейдів спостерігався різкий сплеск: кількість працевлаштованих вибухнула майже на третину.
Як проходять перевірки?
Тіньова зайнятість – дійсно велика проблема для України, погоджується радниця, практикиня трудового права Олеся Павлінська. Зараз перевірки передусім зосереджені на тих галузях, які найбільше порушують (торгівля, сільське господарство, будівництво), і на тих співробітниках, які взагалі не оформлені.
Якщо не впустити інспектора, який покаже посвідчення – відразу штраф. "Можуть прийти, ознайомитися з документами, ставити співробітникам запитання як наодинці, так і при свідках. Інспектору повинні надати робоче місце, де він може ознайомитися з документами, ставити запитання", – говорить Павлінська.
Гончарук додає: для будь-якої перевірки потрібні підстави.Тому інспектор не може прийти і за один раз шукати всі можливі порушення: і зарплати в конвертах, і неоформлених працівників, і порушення прав працівників на відпускні і т.д.
"Все повинно бути законодавчо бездоганно, інакше роботодавець може подати в суд і виграти його. Але якщо дійсно будуть докази, що на підприємстві, назвемо так, зарплати в конвертах, звичайно, це стане підставою для подальших перевірок", – говорить представник Держпраці.
І скарга одного співробітника на зарплату в конверті – це ще не доказ. У такому випадку виникне ситуація: слово працівника проти слова роботодавця. І ще не відомо, на чий бік стане суддя, якщо інспектор тільки на підставі розмов ухвалить своє рішення.
Юристка Павлінська впевнена: перелік підстав для перевірок – цілком достатній. Наприклад, перевірку можуть провести за рішенням керівника органу, що проводить перевірку, на підставі аналізу отриманої інформації. І це може бути будь-яка інформація, додає юристка, зокрема і публікації в ЗМІ. А якщо порушення є, їх рано чи пізно вдасться довести. Щоправда, і тут перевірити можуть тільки офіційне оформлення.
Чому українці погоджуються на роботу без оформлення і як поскаржитися на роботодавця?
Є українці, які дійсно бояться поскаржитися на роботодавця, на їхню адресу лунають навіть погрози фізичної розправи, кажуть у Держслужбі праці. Але загалом скарги надходять постійно. Щоб інспекція провела перевірку і довела порушення прав (наприклад, якщо роботодавець платить неповну зарплату, відмовляється оплачувати відпустку, оформляти на роботу і т.д), потрібно:
звернутися із заявою в Держслужбу праці;
в заяві чітко вказати порушення, ПІБ і адресу свого проживання;
якщо хочете, щоб ваше ім'я не називали роботодавцю, вкажіть це в заяві.
"Якщо інспектор усе одно розкриє ПІБ заявника, то для нього буде дисциплінарна відповідальність. Це порушення, яке не залишається безкарним", – запевняє Гончарук.
Хоча багато українців навпаки цілком задоволені тим, що працюють в тіні. Деякі, додає Гончарук, не хочуть платити аліменти, гасити кредити, позбуватися субсидії. І таким громадянам вигідно залишатися неоформленими.
З такою ж думкою погоджується і глава податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев: "Наприклад, молоді люди ухиляються від призову і хочуть працювати на чорну зарплату, щоб не ставати на військовий облік. Давайте говорити про те, що зарплати в конвертах – це страхування валютних ризиків, коли зарплати отримують у доларах, незалежно ні від чого. Це ще й договір, який укладається підприємством із фізичною особою, минаючи КЗпП, який не дає можливості укласти такий договір".
Гідні зарплати для бюджетників, високі пенсії, якісна медицина – про все це можна забути доти, поки рівень тіньової зайнятості в Україні не скоротиться до мінімуму. Кожен громадянин, який не платить податки, краде не у держави, а краде у самого себе.