Уряд опублікував ненаукову фантастику з картинками? Що потрібно знати про плани Кабміну

Разом з Аудитом української економіки, про який було тут і тут, Кабмін одночасно представив і таку собі начебто довгострокову програму, а саме — "Вектори економічного розвитку 2030", яка начебто випливає з начебто аудиту.

Програма від КМУ та кіт Антипко

Хоча нічого веселого в програмі немає, вона викликала у мене стійку асоціацію з дитячим віршем про кота Антипка, який, "вставав з лежанки о першій, о другій на кухні крав сосиски..." — і далі детально описується, що він робив о 3 годині, о 4, о 5 і т. д. до 10, коли він "йшов до лежанки спати, бо о першій вставати". Наприклад, о 9 він "їв і слухав казки". Це було опубліковано чи то в "Мурзилці", чи то в "Веселих картинках" та супроводжувалося дійсно веселими картинками. Так ось, в програмі від Уряду теж багато цифр, казок і картинок, хоча й менше їжі, ніж у того кота (до речі, автор вірша — В. Вікторов).

Неймовірна ряснота загальних слів і констатацій загальновідомих фактів, постійне неодноразове повторення одного і того ж — то в тексті, то в картинці, то в схемі, то в таблиці, а потім ще й ще, немов оплата цього фоліанта залежала від числа сторінок і знаків,— серед усього цього я сумлінно рився, борючись з безліччю іноземних слів, не зовсім зрозумілих абревіатур і дивовижною орфографічною неграмотністю оригіналу — як нібито іноземці його й писали, а видавці вирішили заощадити не тільки на перекладі, а й на коректурі. Чи багато нарив істотного, судити не мені, але наритим трошки поділюся — усе ж якщо не на дипломну, то хоча б на курсову роботу студенту нестоличного вузу оригіналу цього твору має вистачити — якщо не для "відмінно", то хоча б для "добре", особливо якщо викладач не надто вередливий, читати полінується, а лише погортає. Тож рекомендую, а тут наводжу чи то трейлер (тільки на словах, без кіно), чи то спойлер, ще й із продовженням, адже не всім писати курсову, а в курсі бути треба.

Головний недолік податків та інші головні недоліки

Отже, про що ж ішлося на 400 сторінках, не рахуючи "Аудиту", який був до цього і разом з яким "Вектори" утворюють "Національну економічну стратегію 2030".

Виявляється, першою причиною українських податкових лих є те, що "податкова система в Україні є надто дискретною". Слово "дискретна" (тобто "переривчаста", але є й інші значення, жодне з яких усе одно не підходить) згадується неодноразово, саме дискретність створює і передумови для тиску податкових органів на бізнес при визначенні бази оподаткування, і можливості для виведення капіталу в офшори. Причому дискретність наших податків, так би мовити, не абсолютна, а просто податок на прибуток, у якому, очевидно, уся й річ, "має доволі дискретний характер". Ну, ось тепер усе ясно...

При цьому величезний податковий тиск на оплату праці, у тому числі через ЄСВ, не вберіг країну від гігантського дефіциту пенсійного фонду (40%), унаслідок якого, нагадаю, Уряд пообіцяв, що пенсій незабаром не буде. Визнано, нарешті, що солідарна пенсійна система за відсутності накопичувальної стає все більш відчутною проблемою для України (цікаво, Уряд цей фрагмент своєї праці читав?).

У графі "Монетарна стабільність" чергової таблиці причиною низької інфляції справедливо названий спад економічної активності, а заодно відзначено чутливість валютного курсу до зовнішніх запозичень, а ще в тій саме табличці є пандемія, податкова дискретність і недокредитованість приватного сектору, тобто незважаючи на нібито перехід від аудиту до вже програми — програми поки немає, а продовжується аудит, причому, м’яко кажучи, багатоплановий.

Що нам рекомендують, м’яко радять, наполегливо пропонують

Про те ж, що потрібно зробити, але ще не зроблено, сказано чомусь так, ніби це вже сталося, як, втім, і належить у фантастичних романах: "Відношення банківського кредитування до ВВП зросло до 40%"; "Збільшено фінансову грамотність та доступ населення до фінансових послуг" тощо — усе це в українській графі "TRANSIT" між такими ж українськими графами "AS-IS" і "TO BE", причому зі стрілочками, щоб тим, хто не розуміє англійських слів, без яких обійтися було неможливо, теж було зрозуміло, що після чого.

Окремий розділ економічної програми присвячений верховенству права, яке, до речі, планується у нас і надалі, якими б не були надзвичайні пригоди Конституційного Суду в Україні, який усе ніяк не можуть розігнати. Конфлікт цей, втім, не обійдено: наказано оновити законодавство, визнане рішенням КСУ від 28.10.2020 р. неконституційним, але оновити "зі збереженням ключових засад"...

Ще більш є відвертими автори, рекомендуючи "прийняття нового ліберального законодавства, що регулює трудові відносини", під якою ліберальністю в світі прийнято розуміти розширення прав роботодавців у їхній боротьбі з персоналом, що бізнесу, безумовно, допоможе, але чому б тоді так зрозуміло й не написати — замість того, щоб прикриватися не всім зрозумілими словами з латинськими коренями,— так, мовляв, і так, в США від Трампа та його ідей відходять, а ми, навпаки, якраз до них (до "свободи" від "соціальної справедливості") і рухаємось (хоча жодна партія нічого схожого проголосити у нас, звісно, не ризикує). Або нехай в Уряді голосно самі розкажуть, що саме мається на увазі під рекомендованим у його програмі трудовим лібералізмом замість застарілого (ніхто не сперечається) КЗпП: усе, може, в цих оновленнях і добре, тільки розкажіть детальніше, а то сторінок багато, але що то таке за ліберальне оновлення, дещо (тобто зовсім) абсолютно незрозуміло.

Менше держави, більше Європи

Рекомендовано також "мінімальне втручання" держави в госпдіяльність, причому це проілюстровано картинкою, з якої видно сьогоднішні "успіхи" в цьому напрямку: держвтручання у нас настільки "мінімальне", що за рівнем іноземних інвестицій на душу населення Україна відстає від Гондурасу, ще більше — від Еквадору і ще більше від Камбоджі. Так до нашого держневтручання поспішають іноземні інвестори, та й ті, нагадаю, в основному з Кіпру.

За рівнем же захисту інтелектуальної власності Україна посідає почесне 118-е місце в світі (щоправда, не вказано, скільки взагалі країн потрапило до рейтингу: може, 119?)... Тобто треба покращувати.

Відносно приватизації рекомендовано скласти "аргументований список" підприємств, що не підпадають під неї, а решту приватизувати, при цьому 90% заборонених до приватизації передати в концесію, для чого залучити "стратегічних іноземних інвесторів". Маю, звісно, запитання, чому саме іноземних і кого з них вважати стратегічними, та вже яка різниця: усе одно це — усього лише літери, хто їх читає? Тому так і написано.

Узагалі ж "поточна модель власності", як сказано, "вимагає редизайну" — ну ось і чудово, тим більше тут же намальовані картинки з досвідом різних країн, під які й повинен бути цей "редизайн": є, наприклад, варіант Мексики, а є Казахстану...

За індексом відкритості економіки України просто зливається з Марокко, настільки схожа наша відкритість, а ось від "закритої Білорусі" серйозно відстає.

Причиною експортно-імпортних проблем названо, зокрема, те, що в Україні виділяється не достатньо [орфографія оригіналу] фінансування на Експортно-кредитне агентство: ось воно в чому вся річ!

Плюс — слабка імплементація в українське законодавство єврозвичаїв і єврорекомендацій (тут вже просто вказані номери директив).

Разом з Експортно-кредитним агентством, якому належить підвищене фінансування, Україні необхідна Репутаційна Рада, яка підвищить її репутацію, а також комплексний репутаційний аудит (тобто ще один)!

Це, зрозуміло, не всі вектори: далі буде; а поки що — дякую, що дочитали.