Україна дає роботу іноземцям, а сама приречена на злидні: як держава б'є по больових точках
Відсутність роботи для багатьох усередині України пояснюється тим, як щедро наша країна дає роботу іноземцям. І йдеться не тільки про поданий законопроект щодо "ерезидентів" з деякими нормами для чужих, про які свої можуть тільки мріяти, що я вже описував .
Річ ще й у постійному збільшенні продукції з високою доданою вартістю в структурі нашого імпорту, де питома вага машинобудування вже становить 34%. Поки своя додана вартість майже не експортується (61% експорту — це продукція рослинництва, де неперероблені продукти складають від неї 62%, і чорна металургія, де неперероблена сировина становить 89%! У цілому ж експорт складається з товарів з низькою додвартістю на 54%), імпортну додану вартість ми отримуємо охоче, даючи роботу іноземним компаніям у збиток своїм.
При цьому ввозиться продукція, але не "ввозяться" інвестиції. (Недарма ж приватні перекази перевершують їх у 3 рази, про що — тут .Та й ті "інвестиції", що до нас надходять,— результат очевидного відмивання українських же грошей — недарма 42% (!) "інвестицій" прийшли в 2019 р. з Кіпру!!!
Тобто інвестиції — це просто наслідок ухилення від податків, причому ЗЕД-баланс працює в тому ж напрямку: сплачений при імпорті ПДВ віднімається при подальшій реалізації так, що після цього віднімання майже нічого не залишається, адже додається вже не нова вартість, а лише надбавка перепродавця — лише вона і дає якийсь ПДВсик в результаті, а от при експорті сировини підприємства отримують величезне ПДВшне відшкодування, оскільки це щастя у нас оподатковується за нульовою (а практично — від’ємною) ставкою.
Втім, з розробкою сировини теж не все так просто: у нас розробляється лише 36% розвіданих родовищ корисних копалин. Тут теж величезне спасибі Податковому кодексу: пункт 252.20 встановлює рентну плату за низкою позицій на рівні 29–31–70(!!!)%, причому від вартості товарної продукції.
70%-ва ставка, до речі, стосується ренти за газ при спільній діяльності, при цьому під таку антиукраїнську ставку підпадає будь-яка СД, бо жодних подробиць про частку держучасті немає. Спонсори цього шкідництва невідомі, весь час свого депутатства я боровся з цією такою ж бандитською, як і безглуздою ставкою, але зробити нічого не зміг.
Сумна ситуація з енергоносіями буде лише погіршуватись, при цьому очікується істотне зростання споживання газу, особливо в Євразії, а Україну податками прирікають на імпорт дорогого газу, роблячи невигідною розробку власного.
Ще одна сумна річ, на яку звернули увагу аудитори, пов’язана з тим, що в нашій старіючій країні (без демографічних перспектив поліпшення ситуації, а якраз навпаки) досі не проведено пенсійну реформу — отже, те, що було проведено, аудитори реформою справедливо не вважають, ніякого хеджування тут немає й поки не передбачається, а навпаки: обіцяють (причому на майже найвищому рівні!) незабаром припинити виплату пенсій зовсім.
В цілому аудит дозволяє зробити загальний висновок про те, що як би держава не працювала над поліпшенням економічної ситуації, ця ситуація значно покращилася б, якщо б вона нічого не робила взагалі, а якби ще й робила протилежне тому, що робилося фактично, у нас давно став би реальністю серйозний економічний прорив.
На цьому "позитиві" й перейдемо до програми "Україна-2030", але вже в наступному матеріалі.