Українців заманюють на роботу в ЄС: Європі критично не вистачає працівників

У Європейському Союзі критично не вистачає працівників. Проблему можуть вирішити зокрема за рахунок українців: залучати до працевлаштування будуть не лише біженців, а й українських чоловіків, які зможуть виїхати з країни після перемоги у війні. Це може значно зменшити темпи післявоєнного відновлення та стане одним із ключових викликів.

Відео дня

Про те, чому в ЄС виник дефіцит кадрів, які умови пропонують українцям, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

У ЄС – є дефіцит кадрів. Він чекає і на Україну

У Євросоюзі – найвищий рівень зайнятості за період ведення статистики. 74,5% європейців віком від 20 до 64 років мали постійну роботу. При цьому близько 6 млн відкритих вакансій – актуальні, що також є одним з найвищих рівнів. Ринок праці ЄС вже заходить у період дефіциту кадрів. Знайти співробітника стає складніше, а це стримує виробництво та можливості розвиватися підприємствам.

Схоже, що Європейський Союз вичерпує свої ресурси для найму співробітників. Наприклад, найбільша Конфедерація малих та середніх підприємств у Франції CPME кілька тижнів тому провела опитування роботодавців. І дев'ять із десяти заявили, що їм складно знайти нових співробітників. І головна причина (відповідно до 79% голосів) – недостатня кількість кандидатів. Як результат, кожна третя компанія зазначила, що змушена відмовлятися від частини замовлень через те, що їй не вистачає працівників.

Схожа ситуація – у більшості країн ЄС. І в Німеччині, і в Італії, і навіть у Франції опитування профільних бізнес-асоціацій показують: компаніям потрібні нові співробітники, їх критично не вистачає. Така ситуація виникла ще під час пандемії. У ЄС завжди була добре розвинена внутрішня міграція: працівники менш багатих країн-членів працевлаштовувалися в більш розвинених державах. Але коли почалася пандемія, сотні тисяч співробітників повернулися до своїх країн і вже не готові їхати назад.

У Польщі, згідно з даними Barometr Zawodow, у дефіциті перебувають 30 професій. І не вистачає не лише кваліфікованих співробітників, лікарів, а й робітників у будівельній, транспортно-логістичній галузях та промисловості.

Проблему намагаються вирішити за рахунок робітників із третіх країн (до яких належить і Україна). Водночас із проблемою дефіциту на ринку праці стикаються і самі українці. Відсутність необхідної кількості робочої сили стримуватиме повоєнне відновлення економіки, зазначають у прогнозі Нацбанку. Також такі оцінки озвучують і незалежні експерти. Наприклад, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник упевнений: Україні доведеться шукати своїх трудових мігрантів.

Старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень розповідає OBOZREVATEL: трудова міграція може погіршитися після закінчення війни. На економіку чекає тривалий і важкий період відновлення, частина чоловіків для того, щоб утримувати свої сім'ї, змушені будуть шукати роботу в інших країнах. Крім того, деякі українці переїдуть до ЄС та інших країн до своїх дружин і дітей, які як біженці вже встигли облаштуватись в іншій країні.

Чи повернуться українці додому

Настрій українських біженців уже змінився. Найменше їхати хочуть із Польщі та Німеччини (у цих країнах також великий відсоток працевлаштованих українських біженців). Як показало дослідження Міграційної платформи EWL та Центру східноєвропейських студій Варшавського університету, результати якого є у розпорядженні OBOZREVATEL, майже половина біженців з України планує залишитись у цих країнах після закінчення війни.

Крім того, близько 1/5 респондентів в обох країнах заявляють, що підвищують свою професійну кваліфікацію через курси та навчання, а понад 40% респондентів заявляють про готовність підвищувати свої навички у майбутньому. На думку авторів дослідження, це свідчить про високий професійний потенціал біженців, які готові скористатися різними формами професійного розвитку.

Але погана новина полягає в тому, що своїх навички використовувати в Україні вони не мають наміру. Офіційно в ЄС зареєструвалося близько 7,8 млн біженців. Більшість із них – жінки та діти. Щоправда, точні цифри можуть значно відрізнятись. Частина зареєстрованих українців уже повернулася додому, інші – не почали проходити реєстрацію.

"Я повернулася з Польщі в липні. Поїхала разом із дитиною з Дніпропетровської області. Тоді ще був страх, що зараз у Росії почнеться мобілізація і буде щось страшне. А ще в мене сестра у Варшаві з першого дня повномасштабної війни, знайшла там вже роботу. Працює в офісі та соцмережами там займається, але вона англійську добре знає і англійською і працює. Зарплата у неї дуже хороша. Я ж роботу там знайти не змогла, дитину не було з ким залишити", – розповідає мешканка Дніпропетровської області Марія.

Можливість працевлаштуватися – чи не головний фактор, який визначає, чи повертатимуться українці додому. Якщо біженці розуміють, що не зможуть знайти роботу вдома, ймовірно, їм доведеться залишитися на території тих держав, які надали їм притулок. Також багато залежить і від того, які тези озвучуватимуть українська влада, чи продовжать країни ЄС можливість для українців залишатися на своїй території з правом безперешкодного працевлаштування тощо.

Ким працюють українці в ЄС і чому вдома буде краще

Як розповіли OBOZREVATEL у Міграційній платформі EWL, українці у Польщі працюють у логістиці, на підприємствах харчової та переробної промисловості, електроніки та автомобільної галузі, сфері послуг. Вони можуть претендувати на зарплату в еквіваленті від 19,5 тис. до 39 тис. грн в еквіваленті.

Зарплати в Чехії для українців вищі, а найбільше роботи пропонують на підприємствах машинобудівної та автомобільної галузі. Розмір зарплати становить від 28 тис. грн до 45 тис. грн грн на місяць. У Румунію українці найчастіше приїжджали на якийсь час у надії, щоб потім переїхати в інші країни ЄС. Лише 27% біженців планували знайти роботу саме у Румунії.

В Україні розмір зарплат може бути вдвічі нижчим, при цьому на території власної держави українці мають змогу побудувати кар'єру, вважатися повноправним громадянином і, головне, взяти участь в економічному повоєнному відновленні власної держави.

І бізнесу, і уряду вже зараз варто розроблювати механізми підтримки тих біженців, які захочуть повернутися додому і готові використовувати знання, отримані в ЄС. Свого часу перебудувати економіку та побудувати сильну економіку Польщі допомогла не лише фінансова підтримка Євросоюзу, а й досвід, який сотні тисяч польських трудових мігрантів змогли отримати на території більш економічно розвинених країн.