ПриватБанк і НБУ витратили на боротьбу з Коломойським 900 млн грн: кому дістався статок

Державний ПриватБанк і Національний банк України витратили на боротьбу з колишнім власником фінустанови Ігорем Коломойським 900 млн грн. Велика частина цієї суми дісталася українській юридичній компанії "Астерс Консалт" зі статутним капіталом усього в 800 грн. Завдяки отриманим коштам виторг фірми злетів у 26 разів.

Водночас власника "Астерс" Олексія Дідковського раніше публічно звинувачували у відмиванні значної суми і у зв'язках із чиновниками НБУ. Про те, хто і за що отримав гроші на суди з ексвласниками "Привату", – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Українці заплатили за юристів сотні мільйонів

Національний банк, ПриватБанк і Мінфін за чотири роки витратили майже мільярд гривень на суди з колишніми власниками "Привату". Відразу після націоналізації вибрали компанію, яка буде відстоювати правомірність рішення – американську фірму AlixPartners. Вона працює на міжнародному ринку ще з 80-х і добре відома в професійних колах по всьому світу.

Після AlixPartners вибрали собі підрядника в Україні – "Астерс Консалт". А вже з 2018-го і "Приват", і НБУ вирішили підписати прямі контракти з українською фірмою. Наприклад, Нацбанк провів операцію з "Астерс" на 125 млн грн як закупівлю для надання банківських послуг і проведення банківських операцій. Тобто без відкритих торгів. Хоча насправді юркомпанія не може надавати банківські послуги. Витрати ПриватБанку за контрактом із AlixPartners з 2017-го склали 265 млн грн, а з "Астерс Консалт" близько 700 млн грн.

У чому був сенс наймати українську компанію – варто розібратися правоохоронцям. Тим більше в ЗМІ регулярно з'являлася інформація, що ПриватБанк програв той чи інший суд братам Суркісам, Ігорю Коломойському або Геннадію Боголюбову. І це навіть із урахуванням, що заступник глави Адміністрації президента Олексій Філатов, як затверджуються в політичних колах, дуже часто користувався "телефонним правом", телефонував судді перед засіданням і переконував його ухвалити "правильне рішення". Куди в такому разі пішла значна частина витрачених державою коштів – велике питання.

Хоча перемог було не так уже й багато, це ніяк не відобразилося на якості гонорарів. Українська юридична фірма зі статутним капіталом у 800 грн отримала винагороду на рівні великих міжнародних компаній. Наприклад, за кожну годину роботи керівного партнера українці через Нацбанк і державний "Приват" платили 315 євро. Стандартні 160 робочих годин на місяць принесли б представнику фірми більш ніж 50 тис. євро! Ба більше, компанія знайшла мало не найдорожчих перекладачів у Києві: за стандартний робочий місяць за договором могли заплатити понад 76 тис. грн.

За підсумками угод один із народних депутатів (ім'я в матеріалах справи не розкривається) звернувся до Державного бюро розслідувань (ДБР) із проханням вивчити, наскільки правомірно витрачалися кошти й чи не завищили юристи вартість своїх послуг. У межах справи 757/50049/19-к Печерський районний суд Києва дав дозвіл правоохоронцям отримати доступ до договорів, інформації про сплачені суми.

Однак розслідування ні до чого не привело: немає ні рішень судів, ні реальних кримінальних термінів або хоча б звільнених із Нацбанку. До речі, апетити "Астерс", як видно з реєстру державних закупівель, дійсно можуть бути завищені. Наприклад, у лютому 2020 го Нацбанк шукав компанію, яка буде представляти його інтереси в міжнародних судах. Тоді "Астерс" запропонувала свої послуги за 3,1 млн грн, а переможець тендера ту ж роботу зміг виконати за 1,9 млн грн. Різниця в 1,6 раза.

Можливо, якби Нацбанк і "Приват" спочатку вибрали іншого законного представника, могли б заощадити українцям сотні мільйонів гривень.

Хто отримав гроші за суди щодо "Привату"

Власник компанії "Астерс Консалт" – Олексій Дідковський. Ще в 2016-му, до початку судової тяганини з колишніми власниками ПриватБанку, виторг компанії, за даними Youcontrol, становив до 11 млн грн на рік. Це всього лише 916 тис. грн на місяць. А вже в 2018-му, коли були підписані договори з державним банком і регулятором, виручка злетіла до 290 млн грн (тобто в 26 разів!).

Але Дідковський відомий не тільки як успішний юрист, який захищає інтереси держави в судах проти ексвласників "Привату". Він також є співвласником колекторської фірми "Укрборг", яка, як заявляють самі клієнти, вибиває борги з допомогою погроз і залякування.

До речі, компанія Дідковського також вимагала повернути борги і у клієнтів Сведбанку. Саме Дідковський допомагав продати цю фінустанову мажоритарному акціонерові "Дельта Банку" Миколі Лагуну. Колишня віцепрезидентка "Правекс Банку" Ірена Кільчицька публічно звинуватила учасників цієї угоди у відмиванні великих сум.

"Коли вже йшла операція з продажу проблемного банку, раптом звідкись акціонери Сведбанку поповнили статутний фонд на $ 100 млн, які потрапили на офшорні рахунки. Це було чисте відмивання грошей. Сведбанк особисто обслуговував юрист Олексій Дідковський. Після продажу банку Мюллер-Ханке (був головою правління) купив собі віллу в Італії (цю інформацію легко перевірити), а Дідковський – будинок у Лондоні й перевіз туди сім'ю. Також під час роботи Сведбанку юридична компанія Дідковського здійснювала "юридичне" обслуговування... Щомісяця з рахунків банку списувалися мільйонні витрати, щоб платити цій компанії нібито за юридичне обслуговування", – заявила Кільчицька в інтерв'ю "ГОРДОН".

Але, незважаючи на публічні звинувачення, правоохоронні органи зазначеною інформацією не зацікавилися. Викрив Дідковського у відмиванні грошей і нардеп Олександр Дубінський. На його сайті вийшло розслідування, згідно з яким Нацбанк спеціально змінив вимоги під компанію "Астерс" (щодо чисельності юристів). Крім того, служба безпеки регулятора виявила, що два конкуренти на тендері НБУ (Бейкер Макензі і "Астерс") були пов'язані між собою. Так, співзасновник "Бейкер Макензі" Сергій Піонтковський володіє компанією "Червона поляна", в капіталі якої бере участь Олексій Дідковський.

Чи справді Дідковський завищив вартість своїх послуг і отримав від держави "зайві" сотні мільйонів, можуть визначити лише правоохоронці. У їхній же компетенції також встановити осіб, які допустили підписання, можливо, невигідних для бюджету договорів.

OBOZREVATEL публічно, а також у письмовому запиті, звернувся до ДБР із проханням оприлюднити результати свого розслідування і дати відповідь на питання: чи дійсно суди з ексвласниками ПриватБанку варті витрачених на них 900 млн грн.