Перший прецедент: як Канада відбиратиме активи росіян і віддаватиме їх Україні

Канада першою із союзників України законодавчо прописала можливість конфіскувати заморожені активи росіян та використати їх на підтримку нашої країни. По суті це перший практичний крок до вилучення російських активів за кордоном та використання їх для відшкодування військових збитків Україні.

Відео дня

Механізм прописаний у поправках до закону "Про спеціальні економічні заходи", які Сенат Канади схвалив 23 червня. Про те, як це працюватиме, у своїй статті пояснили кандидат юридичних наук, директор Центру Дністрянського Іван Городиський та проректор Українського католицького університету, програмний директор Центру Дністрянського Дмитро Шеренговський.

Так, згідно з канадським законодавством, фактичними підставами для конфіскації активів можуть бути :

1. Серйозні порушення міжнародного миру та безпеки.

"Підстава допускає односторонній характер такого кроку. Однак, враховуючи безпрецедентність ситуації, ймовірно, рішення буде приймати канадський уряд синхронно з міжнародними партнерами", – пояснили фахівці.

2. Звернення міжнародної організації держав чи об'єднання держав, членом яких є Канада.

"Очевидно, у разі "об'єднання держав" йдеться про G7 або про умовну коаліцію, сформовану в рамках багатостороннього міжнародного договору для забезпечення відшкодувань жертвам та постраждалим від війни в Україні", – зазначають автори статті.

3. Грубі та систематичні порушення прав людини, вчинені в іноземній державі.

4. Значні корупційні дії за участю громадянина іноземної держави.

Саме вилучення відбувається за поданням генерал-губернатора та рішенням суду. Під нього може підпасти майно, яке прямо чи опосередковано контролюється іншою державою або юридичними чи фізичними особами з цієї держави.

"Тобто створено підстави для якомога ширшого застосування положень закону. І щодо державних, і щодо приватних активів", – зазначається у матеріалі.

Рішення про те, як буде використано конфісковані кошти, приймає уряд країни. Є такі варіанти:

• відновлення іноземної держави, яка постраждала від серйозного порушення міжнародного миру та безпеки;

• відновлення міжнародного миру та безпеки;

• відшкодування жертвам серйозних порушень міжнародного миру та безпеки, грубих та систематичних порушень прав людини чи актів значної корупції.

"Як можна зрозуміти, прийняті законодавчі зміни не стосуються тільки України, а можуть використовуватися по відношенню до інших держав. Однак очевидно, що перша мета – "відновлення постраждалої країни" – безпосередньо стосуватиметься нас", – зазначають експерти.

Водночас пункт "відновлення миру та безпеки" до кінця не зрозумілий, зазначають юристи. За їхніми словами, тут навіть може йтися про постачання зброї Україні. Втім, рішення може стосуватися і компенсації бюджетних видатків Канади чи інших країн, які надавали фінансову чи технічну допомогу Україні.

"Третя мета стосується винятково окремих осіб та груп, які стали жертвами агресії. У цьому випадку, найімовірніше, виплати потерпілим здійснюватимуться через міжнародний механізм відшкодування для України, над створенням якого нині працює спеціальна робоча група, створена указом президента", – зазначили фахівці.

Вони наголошують: поки що не відомо, яким саме шляхом піде Канада у виконанні законів про конфіскацію. Однак ухвалення закону все одно стане дуже важливим прецедентом:

• підходи, які застосовує Канада, можуть стати модельними, і українські дипломати зможуть використовувати їх як приклад у переговорах щодо долі заморожених активів з іншими державами-розпорядниками;

• посилання на можливе рішення міжнародної організації або об'єднання держав свідчить про те, що саме багатостороннє вирішення питання відшкодування для України є найбільш пріоритетним для партнерів;

• це потужний сигнал для агресора та для міжнародної спільноти про невідворотність виплати Україні відшкодування за збитки від російського вторгнення.

"Тому Україна має активно пропонувати власне бачення багатосторонніх механізмів для вирішення питання компенсації воєнних збитків... Уряду слід займати проактивну позицію, пропонуючи та просуваючи власне бачення механізмів відшкодування, відштовхуючись від того, що це буде довгий і складний процес. А рішення, ухвалене Канадою, хоч і може бути моделлю, але це лише один із перших кроків до успіху в цьому процесі", – відзначають юристи.

Нагадаємо, у різних країнах світу вже заморожені активи на суму понад $300 млрд. Туди входять як резерви Центробанку РФ, і майно і кошти приватних осіб – нерухомість, автомобілі, яхти, предмети розкоші тощо.

Канада не є ключовим розпорядником російських активів. За оцінками Statista, вона контролює лише близько $16 млрд із заморожених активів Центробанку РФ. Кількість приватних активів росіян під її юрисдикцією та заморожених транзакцій теж не є найбільшими та оцінюються близько $400 млн.

Як повідомляв OBOZREVATEL, за даними західних ЗМІ, глава британського МЗС Ліз Трасс на конференції в Лугано заявить про конфіскацію активів росіян у Великій Британії. Після конфіскації активи також хочуть передати Україні.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!