Нові зарплати, величезний дефіцит і скандали: Кабмін почав презентувати бюджет України на 2021-й

  • Про те, на що витратять гроші українців

  • У кого і як зміняться виплати

  • Чому не всі нардепи підтримали нововведення

Субсидії можуть змусити повернути

Кабінет міністрів 18 вересня представляє бюджет країни на 2021 рік у Верховній Раді. Серед головних нововведень: величезний дефіцит, недостатні витрати на медицину й освіту та скромні зростання зарплат.

OBOZREVATEL зібрав головні цифри й розібрався, як нововведення вплине на життя кожного українця.

Як зміняться доходи українців

З січня мінімальну зарплату для українців підвищать до 6000 грн, а з липня 2021-го – до 6500 грн. Таке рішення вже анонсувалося урядом. При цьому, як уже писав OBOZREVATEL, реальний рівень мінімальної заробітної плати має бути не менш ніж 8000 грн.

Надбавку також отримають і пенсіонери. Всі українці, які старші за 75 років, зможуть отримувати додатково до 400 грн. З 2020 року таке саме правило почало діяти для українців віком від 80 років. До речі, доплати для таких українців продовжаться і цього року (по 500 грн), але за умови, що їх виплата не вища за середню зарплату.

Крім того, з цього року почали індексувати виплати щорічно 1 березня. Індексація відбуватиметься щонайменше на 50% рівня інфляції і 50% від зростання зарплат.

Як зміниться мінімальна пенсія:

  • з грудня 2020 року – 1769 грн;

  • з липня 2020 року – 1854 грн;

  • у грудні 2021 року – 1934 грн.

А ось для прокурорів зарплати можуть навіть знизитися. Як повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора, всупереч законодавству проєктом вводиться штучно визначена розрахункова величина – прожитковий мінімум для обчислення посадових окладів прокурорів. Зазначається, що встановлений для прокурорів розмір – 1 тис. грн.

"Зменшення наполовину заробітної плати прокурорів і можливі наслідки цього не лише нівелюють анонсовані підвищення рівня матеріального забезпечення прокурорів, які за результатами проведення атестації підтвердили свою кваліфікацію і порядність, а й ставлять під загрозу належне функціонування прокуратури як інституту загалом", – заявила генпрокурорка Ірина Венедиктова .

Серед неприємних нововведень – у бюджеті урізують витрати на субсидії. Цього разу вони мають скласти 36,6 млрд грн (у 2020 році 39,3 млрд). Варто зазначити, що є кілька причин для зниження витрат.

Формулу розрахунку субсидії змінили так, що кожній родині доведеться платити більше. А деяким – на 500 грн більше. Нововведення набуло чинності, однак зміни українці відчують із настанням опалювального сезону.

Всі, кому належить знижка, платять за комуналку певний відсоток від доходу сім'ї, решту компенсує держава. У кожного цей відсоток різний. Щоб його розрахувати, потрібно дохід на одного члена сім'ї розділити на два прожиткові мінімуми і помножити на 15%. Наприклад, якщо середній дохід на одну людину – 3 тисячі, то сім'я може платити за комунальні послуги 11,6% свого доходу.

Припустимо, що сукупний дохід – 9 тисяч гривень. Тоді взимку за комуналку можна буде платити 1044 грн. А якщо виходить більше, все, що понад цю суму, покриє субсидія. Правда, тільки в межах соціальних нормативів споживання (але їх міняти поки не будуть).

У новій же формулі замість 15% встановлять коефіцієнт в 20%. Та ж сім'я, якби, наприклад, зміни ввели минулої зими, отримала б субсидію на 342 грн менше. Замість 11,6% потрібно буде віддавати на комуналку 15,4% сукупного доходу сім'ї.

"Разом з усіма змінами, за моїми підрахунками, люди отримуватимуть субсидію на 40% менше, ніж торік. А чому це зробили? На 10,5 млрд у 2020-му зменшили програму субсидій і на 1,5 млрд зменшили витрати на державну соціальну допомогу", – говорить OBOZREVATEL ексміністр соцполітики Андрій Рева.

Як зміняться ціни і на що витратять гроші

Уперше за кілька років в Україні значно зростуть ціни. Якщо раніше Національний банк прагнув до інфляції в 5%, то наступного року "відпустить" її до майже 7,3%. З одного боку, таке зростання цін дасть змогу поліпшити показники ВВП, а з іншого – ударить по доходах найменш забезпечених українців.

Як зазначає аналітик Володимир Мазуренко, насамперед така ситуація зачепить українців, які мають найнижчі доходи.

"Якщо подивитися на структуру споживання, то ми побачимо, що насамперед інфляція впливає на споживання найменш оплачуваних. Я б сказав, що варто насамперед про них і говорити", – розповідає Мазуренко.

Головні показники:

  • Зростання ВВП – 4,6%

  • Інфляція – 7,3%

  • Середньомісячна зарплата – 13 600 грн

  • Рівень безробіття – 9,2%

  • Курс, який закладено в бюджеті – 29,1 грн/$.

Баланс доходів і витрат бюджету:

  • Доходи – 1,071 трлн грн

  • Витрати – 1,350 трлн грн

  • Дефіцит – 270 млрд грн

  • Зростання доходів – 9,4% (порівняно з 2020 роком)

"У бюджеті закладено безпрецедентні витрати на медицину – 156 млрд грн. На 27 млрд грн більше, ніж цього року. Це дасть змогу наступного року на 30% підняти зарплати лікарів, підвищить якість надання медичних послуг і дасть можливість поліпшити оснащення лікарень", – сказав глава уряду Дмитро Шмигаль.

Баланс доходів і витрат бюджету:

  • Доходи – 1,071 трлн грн

  • Витрати – 1,350 трлн грн

  • Дефіцит – 270 млрд грн

"Голодні" культура, медицина й екологія

Нардеп Ярослав Железняк також розкритикував "фінт" із виділенням грошей на культуру, який за фактом виявився урізанням майже вдвічі: "Вони кажуть, що виділили гроші на культуру, на ще якісь витрати. Скажімо чесно: вони забрали 5 млрд грн, а потім додають із панського плеча 2,8 млрд, не кажучи нам про те, що вони недофінансують культуру".

У схожий спосіб Мінфін обійшовся з медициною. Згідно із законом її фінансування має бути на рівні не менш ніж 5% ВВП. За ВВП в 4,5 трлн грн має бути виділено 225 млрд грн, тоді як у бюджеті заклали 156 млрд грн.

А на охорону довкілля Мінфін взагалі не дав грошей. За даними ЗМІ, це стало причиною демаршу міністра екології Романа Абрамовського під час голосування за бюджет на засіданні Кабміну.

"Це при тому, що в Україні є водний дефіцит, а підприємства нераціонально витрачають воду і платять за неї копійки, – пояснив OBOZREVATEL економіст Олексій Кущ. – Ми вже не та країна, у якій повно озер із чистою водою. Навіть Дніпро міліє і посеред ріки починає рости очерет. Тож екологія – це не та стаття витрат, від якої можна безболісно відмовитися. Також потрібні гроші на боротьбу із забрудненням повітря, на рекультивацію ґрунтів, захист лісів".

У "Голосі" підхід Кабміну до верстки бюджету порівняли з поведінкою людини, яка страждає алкогольною залежністю і постійно позичає гроші.

"Уряд почув, що можна зробити величезну діру в бюджеті, що можна взяти гроші на коронавірус і відправити на дорогу або на фінансування поліції. І в 2021 році повторює те саме. Роздмухують витрати, які підуть не на нас із вами, а на чиновників (як на Офіс президента)", – підсумував Железняк.

Він додав, що його фракція не підтримуватиме підвищення податків і збільшення витрат на держапарат і силовиків.

"Життя на широку ногу, коли в кишені діри"

Загалом, Кущ охарактеризував проєкт як "бюджет силовиків і зовнішніх кредиторів". "Нічим хорошим цей бюджет наступного року нам не світить. У ньому майже нічого немає для амортизації кризи, для стабілізації ситуації в економіці, для стимулювання малого та середнього бізнесу. Нічого немає з погляду соціальних інвестицій (якщо ми говоримо про науку, освіту, медицину). Там ті самі копійки, які були в минулому бюджеті", – підсумував Кущ.

А фінансовий експерт Козак додав, що підвищення мінімалки – це потужний інфляційний фактор, який, за оцінкою Мінфіну, розжене інфляцію до 7,3% (станом на серпень 2020 року інфляція в Україні була на рівні 4,7% в річному вимірі).

"Нацбанку доведеться піднімати облікову ставку. Про іпотечні кредити <10% річних у гривні доведеться забути. Моя оцінка проєкту бюджету – хочеться жити на широку ногу, по-багатому. А в кишенях діри. Без допомоги МВФ, Світового банку та інших іноземних партнерів нам бюджет наступного року не виконати", – вважає Козак.

Детальніше дізнатися про бюджет України на 2021 рік можна буде вже після публікації проєкту документа. Зараз можна впевнено сказати, що українців чекає ще один складний рік, а економічні наслідки від світової пандемії відчуватимуться, можливо, ще не один рік.

Аналітики впевнені: якщо затверджений макропрогноз вдасться виконати, то ризики дефолту, хоч вони завжди залишаються, будуть невеликими. Навіть із високим дефіцитом Україна зможе обслуговувати свої борги й виконувати зобов'язання перед зовнішніми кредиторами.

За що розкритикували бюджет

Після публікації проєкту держбюджету його розкритикували як представники опозиційних партій, так і економісти. Зокрема, обурення викликало різке збільшення витрат на Офіс президента і на силовий блок:

  • Офіс президента – + 39% (+350 млн грн, загалом 1,269 млрд грн);

  • Держуправління справами – + 33% (надбавка понад 200 млн грн, загалом 1 млрд грн. Це гроші на медицину для топчиновників);

  • ДБР – + 40%;

  • СБУ – + 23%;

  • Офіс генпрокурора – + 20% (+1,94 млрд грн, загалом 9,51 млрд грн).

Друга претензія – це те, що збільшення витрат відбувається на тлі планового дефіциту бюджету в 270 млрд грн. Для порівняння в бюджеті-2020 він спочатку був трохи меншим, ніж 100 млрд грн (у березні дефіцит збільшили на 200 млрд через пандемію коронавірусу і спричинену ним кризу в економіці).

"Гігантський дефіцит бюджету – 270 млрд грн. Це 6% від валового внутрішнього продукту України. Прийнятним у нормальних умовах уважається дефіцит до 3% ВВП. Переживаю, що в умовах високої корупції і за відсутності реформ правоохоронної та судової систем ці кошти може бути просто розкрадено. Прихований дефіцит бюджету – державні гарантії. Зокрема, тільки на будівництво доріг передбачено 71 млрд грн гарантій. Традиційно державні гарантії в Україні перетворюються в майбутні витрати бюджету", – написав щодо цього у Facebook фінансовий експерт і засновник інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

Утім, є і протилежна думка. Економіст Олексій Кущ у коментарі OBOZREVATEL нагадав, що бюджет України хронічно не виконується за видатками: держава завжди планує витрати величезних сум на держпрограми, але на практиці до виконання цих програм справа не доходить.

"Виконуються тільки захищені статті бюджету, програми на кшталт "Великого будівництва" (де можна "погрітися біля багаття") або погашення боргів за кредитами (де не потрібно вносити зміни до бюджету). А ось якщо йдеться про багатоступеневі завдання на кшталт довгострокової програми стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, то і програми, і витрати за ними залишаються на папері. Мінфін інституційно не здатний їх виконувати. Наприклад, на реформу державного управління щороку закладається 2 млрд грн, але щоразу виходить нуль. І таких програм величезна кількість. Та візьміть хоч цей рік. У його кінці дефіцит має бути 300 млрд грн, тоді як за підсумками восьми місяців він становить усього 26 млрд грн. Тож я не дуже переживав би через ці 270 млрд грн", – уважає Кущ.

МВФ може не схвалити: що не так із бюджетом України

Традиційно одним із головних чинників стабільності залишається співпраця з Міжнародним валютним фондом. Це такий собі маяк для інших фінансових організацій: немає МВФ, не прийдуть і гроші від Світового банку, ЄС і т.д. Фонд не диктує, яким має бути бюджет країни, але при цьому наполягає на виконанні певних критеріїв.

Одним із них є рівень дефіциту держбюджету, пояснює OBOZREVATEL керівник відділу аналітики Concorde Capital Олександр Паращій. Міністерство фінансів передбачає, що цей показник має бути на рівні 6%, тоді як МВФ погодив трохи більш ніж 5%.

Pixabay

Дефіцит, якщо зовсім спростити, це різниця між витратами і доходами. Ми заробляємо менше, ніж витрачаємо. Ця різниця покривається через кредити й інвестиції. В обставинах, що склалися, на великі інвестиції розраховувати не варто, а без МВФ зібрати вдосталь кредитів для покриття дефіциту не вдасться. До речі, у видаткову частину закладають і гроші, які потрібно витратити на обслуговування та погашення боргів.

"На основі цього прогнозу складено бюджет. Головне питання у МВФ може виникнути щодо розміру планового дефіциту. Дефіцит Мінфіном планується на рівні 6%, причому в меморандумі з МВФ передбачено приблизно 5%. Тут можуть виникнути питання. Це, в принципі, може бути предметом для переговорів. Можливо, під час переговорів сторони і знайдуть спільний знаменник", – говорить Паращій.

УкраїнаДержбюджет-2021зарплатамінімальна зарплатапенсіїбюджет