НБУ дав банку ексрегіонала пів мільярда: як у ЄС закрили, а в Україні – збагатили

"Місто Банк" колишнього регіонала Івана Фурсіна тільки в 2020-му отримав від Національного банку більш ніж 500 млн грн рефінансування. Водночас міжнародні розслідувачі вже пов'язували ім'я політика зі схемою виведення коштів із фінансової установи.

Відео дня

Банк Фурсіна могли закрити ще в 2018-му: він стабільно не виконує цілу низку нормативів. Але з якоїсь причини НБУ досі не відкликав ліцензію. Торік НАБУ розслідувало, чому банк залишається на ринку, незважаючи на всі проблеми. Але розслідування ні до чого не привело.

Справа стала настільки масштабною, що долею банку зацікавилися навіть у МВФ, який під час недавньої зустрічі з керівництвом Нацбанку задався питанням: чому фінансова установа досі працює.

Про те, як "Місто Банк" став однією з фінансових установ, яким найбільше пощастило, – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

"Особливі" умови для "Місто Банку"? Скільки грошей отримав Фурсін від НБУ

В Україні "чистку" фінансового сектора під керівництвом колишньої глави НБУ Валерії Гонтаревої не пережили близько 80 банків. Під загрозою закриття опинився навіть найбільший гравець – "Приват". Щоб не розвалити всю фінансову систему, його довелося рятувати державі (в усякому разі так говорить регулятор).

Рятує Нацбанк не тільки ті банки, від роботи яких залежить стабільність країни. Серед щасливчиків виявився і банк ексрегіонала Івана Фурсіна.

Йому на 95,9% належить одеський "Місто Банк" (до речі, на минулих місцевих виборах він пройшов в Одеську облраду від ОПЗЖ). Фінансова установа регулярно порушує нормативи, за які закрили і більш успішні банки.

Але на відміну від багатьох, Іван Фурсін має широкі зв'язки: свого часу він очолював підкомітет Верховної Ради з питань банківської діяльності, взаємодії з Національним банком.

Статутний капітал банку – 712 млн грн. Водночас у 2020-му НБУ видав "Місто банку" рефінансування (дешевих кредитів) на суму 505 млн грн! Наприклад, тільки 16 жовтня регулятор видав понад 100 млн грн.

Про ймовірне закриття банку говорять уже не перший рік. Торік банк Фурсіна порушував норматив за активами, цього року – порушив допустимий коефіцієнт покриття ліквідності. А в 2019-му НАБУ навіть почало розслідувати можливе порушення керівництва НБУ через те, що в банку не забирають ліцензію. Однак винних так і не знайшли.

Мовляв, якщо вчасно не закрити фінансову установу, це може призвести до втрати депозитів у розмірі 835 млн грн. Уже в 2018-му, згідно зі звітом, банк порушив норматив регулятивного капіталу, максимальний розмір кредитного ризику (186,9% за необхідних не більш ніж 25%), обмеження щодо інсайдерів (183% за необхідних не більш як 25%).

У ЄС таке не пройде: банк Фурсіна в Латвії закрили

Ще в 2016-му Європейський центральний банк забрав ліцензію у Trasta komercbanka, який належав Фурсіну і його партнерам. Фінансова установа розташовувалася в Латвії і, як і в Україні, регулярно порушувала різні нормативи. Місцевий регулятор дійшов висновку, що для захисту інтересів вкладників ліцензію потрібно відкликати.

До того ж у ЄС є правило: після закриття банку вкладникам повертають депозити в розмірі до 100 тисяч євро. Це дозволило повернути гроші 93% клієнтів. В Україні ж, якщо банк закривається, гарантована сума вкладу – всього 200 тисяч гривень. А все, що перевищує цю суму, згорає.

Що цікаво, назву невеликого банку з українськими власниками в Латвії знають по всьому світу. Справа в тому, що ще в 2014 році розслідування OCCRP розкрило гігантську схему відмивання російських грошей. Із банків в РФ вивели понад 20 млрд доларів, гроші легалізувалися також і через згаданий Trasta komercbanka.

І поки в ЄС захищають права своїх вкладників, в Україні продовжує працювати "Місто Банк", отримуючи сотні мільйонів гривень у вигляді рефінансу від Нацбанку. А бенефіціар – Іван Фурсін – ще й засідає в обласній раді, ухвалюючи рішення, як розпоряджатися бюджетом регіону.

Ба більше, OCCRP також стверджують, що Ігор Фурсін разом із Дмитром Фірташем уже привласнював гроші, які видавали як рефінанс. І якщо історія повториться і цього разу, держава в розпал пандемії і на тлі економічної кризи може знову втратити сотні мільйонів гривень.