МВФ оприлюднив текст меморандуму з Україною

У четвер, 11 червня, Міжнародний валютний фонд оприлюднив текст нового меморандуму, укладеного з Україною за програмою stand-by.

Він з'явився на сайті ключового кредитора нашої країни. Багато вимог документу стосуються регулювання банківської діяльності. Також мова йде про діяльність антикорупційних органів, реформи, тарифи і землю. OBOZREVATEL пропонує читачам ознайомитися з головними вимогами і структурними маяками.

Що передбачає програма stand-by?

Новий меморандум з МВФ був підписаний президентом України, прем'єр-міністром, міністром фінансів і головою НБУ в рамках запиту нової 18-місячної програми фінансування stand-by на SDR3,6 млрд ($5 млрд).

Згідно з опублікованими матеріалами, після виділення першого траншу в SDR1,5 млрд ($2,1 млрд) намічено чотири перегляди програми – за підсумками червня, вересня і грудня цього року, а також червня 2021 року із завершенням цих переглядів відповідно 1 вересня та 1 грудня цього року і 15 травня та 15 жовтня – наступного.

Передбачається, що за підсумками двох переглядів цього року Україна зможе отримати ще по SDR500 млн, а за підсумками двох переглядів у наступному році – сумарно ще SDR1,1 млрд ($1,5 млрд).

Дедлайни зобов'язань

Найближчими структурними маяками в меморандумі зазначені затвердження до кінця червня планів скорочення проблемних кредитів держбанків, перегляд до кінця серпня тарифів на опалення з повним відображенням витрат на газ і капвкладення й ухвалення порядку спрощеної зміни побутовими споживачами постачальника газу.

Потім до кінця вересня заплановано розширити повноваження наглядової ради НАК "Нафтогаз України" в його статуті і привести корпоративне управління в інших держкомпаніях до стандартів ОЕСР, а також розробити все для запуску єдиних юросіб податкової та митних служб, щоб запустити їх із 1 січня.

До кінця жовтня в положення про Фонд гарантування вкладів і закони намічено внести зміни для поліпшення механізму ліквідації банків і відновлення активів, а також ухвалити поправки до закону про Вищу раду юстиції щодо поліпшення її відбору.

До кінця листопада стоїть структурний маяк ухвалення нових правок до закону про банківську діяльність з посиленням вимог до капіталу, резервів і акціонерів, поліпшення корпоративного управління і збільшення повноважень НБУ з калібрування вимог до капіталу і ліквідності з урахуванням ухвалених банками ризиків.

Нарешті, до кінця березня 2021 року має бути завершений аудит бюджетних витрат, пов'язаних із боротьбою з COVID-19.

Зменшення проблемних кредитів у держбанках і перехід "Ощадбанку" ЄБРР

Згідно з меморандумом, Україна має намір активізувати роботу щодо вирішення проблеми високого рівня успадкованих проблемних кредитів (NPL) у держбанках і затвердити плани їх скорочення до липня.

"Ми подбаємо про те, щоб державні банки розробили термінові й надійні плани зі скорочення проблемних кредитів відповідно до постанови Нацбанку України (НБУ) щодо проблемних активів", – йдеться у документі.

Також уточнюється, що реалізація цих планів підлягатиме щоквартальному моніторингу з боку Ради фінстабільності (СФС) і НБУ і стане частиною щорічних КРI банків.

Крім усього, уряд має намір укласти з держбанками угоди про забезпечення їх діяльності без політичного втручання, а Мінфін найме персонал у підрозділ, що відповідає за управління пакетами акцій держбанків.

Що стосується "Ощадбанку", то держава планує забезпечити здійснення всіх вимог і умов для входження ЄБРР в його капітал до жовтня 2020 року.

Ще одна домовленість – це зобов'язання Кабміну щодо створення робочої групи для виявлення перешкод банківському кредитуванню. Вона сформулює свої рекомендації і пропозиції щодо законодавчих змін до кінця червня 2020 року.

Урізання держгарантій та обмеження на докапіталізацію банків та ФГВФО

Україна взяла на себе зобов'язання обмежити державні гарантії у 2020 році 40 млрд грн із подальшим зниженням цього показника до 20 млрд грн у 2021 році.

Згідно з оприлюдненим меморандумом, докапіталізація банків і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) не повинна перевищувати 20 млрд грн у 2020-му і 2021 році.

Водночас зазначається, що велика кількість виплат вкладникам після ліквідації понад 100 банків із 2014 року, а також низький рівень відновлення активів призвели до неплатоспроможності ФГВФО.

"Міністерство фінансів та ФГВФО за погодженням з НБУ, МВФ та Світовим банком підготують до кінця липня 2020 року план з обмеженим терміном дії для відновлення платоспроможності ФГВФО до кінця 2021 року, зберігаючи стимули для максимального повернення коштів від збанкрутілих банків. Рада фінансової стабільності ухвалить цей план до кінця серпня 2020 року", – йдеться у меморандумі.

Україна також зобов'язалася не нарощувати заборгованість із відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) й авансові платежі з податку на прибуток, зазначено в документі. Окрім цього, меморандум встановлює вимогу вчасно проводити платежі за зовнішнім боргом.

Перевірка якості активів банків після закінчення кризи

НБУ має намір провести перевірку якості активів банків після подолання кризи, яка надасть більш повну інформацію про розмір дефіциту капіталу.

Також будуть вжиті заходи нагляду за діяльністю банків з недостатньою капіталізацією, які не виконають уже розроблені ними плани відновлення коефіцієнтів достатності капіталу.

Крім того, після закінчення кризового періоду і повернення економіки на шлях стійкого зростання планується відновлення зусиль щодо приведення норм капіталу банків у відповідність до міжнародних стандартів.

У меморандумі також вказується, що Україна має намір до кінця жовтня 2020 року ухвалити поправки до закону про банківську діяльність, розроблені спільно з представниками МВФ і Світового банку, з метою усунення прогалин у корпоративному управлінні банків із Базельською конвенцією 2015 року.

Поправками також планується впровадити буфери збереження капіталу і доопрацювати положення про нову структуру капіталу згідно з Базельськими стандартами.

Внесенням відповідних поправок уряд має намір надати НБУ юридичні повноваження для калібрування вимог до капіталу ліквідності на основі оцінки ступеня ризику банку, а також посилити вимоги до ліцензування та до акціонерів.

Підтримка автономії НБУ і політики інфляційного таргетування

Влада України уникатиме будь-яких дій, що мають на меті політичне втручання в незалежність НБУ, який продовжить дотримуватися політики інфляційного таргетування в рамках режиму обмінного курсу з акцентом на підтримку фінансової стабільності.

Згідно з документом, політика інфляційного таргетування закріпить інфляційні очікування, які дозволять НБУ згладити економічні цикли і запобігти кризі ліквідності.

Україна також продовжить обережну грошово-кредитну політику для підтримки низької інфляції.

Також заплановано запросити технічну допомогу МВФ для перегляду управління капіталом і розподілу прибутку з метою забезпечення автономності НБУ.

Згідно з документом, Нацбанк має намір стримувати інфляцію в цільовому діапазоні (5% + - 1%), дозволяючи обмінному курсу коригуватися відповідно до основних економічних показників, а також купувати інвалюту для досягнення цільових резервних показників.

У разі відхилення інфляції від цільового показника в 5% більше, ніж на 1 п.п., будуть потрібні консультації з менеджментом Фонду, а більше, ніж на 3 п.п. – з радою директорів аж до можливості виходу з програми.

Земельне питання

Україна задекларувала намір впровадити механізм визначення кінцевих бенефіціарів юридичних осіб, які володіють землею.

У меморандумі прописано, що зазначений механізм повинен сприяти запобіганню обходу вимог законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей і протидії фінансуванню тероризму.

Крім того, з метою запобігання ухиленню від сплати податків планується з 1 січня 2021 року створити в Україні систему громадського моніторингу, яка буде базуватися на інформації з кадастру, реєстру і податкової служби. У планах також пов'язати Реєстр суб'єктів господарювання з Реєстром майнових прав.

У документі в контексті ухвалення закону про обіг земель сільгосппризначення йдеться про наміри вивчити можливість розширення участі та конкуренції на ринку.

Україна також анонсувала ухвалення до кінця червня 2020 року законодавства про створення Фонду часткових кредитних гарантій для фінансової підтримки дрібних фермерів шляхом надання портфельних кредитних гарантій.

Намічено також удосконалення процедури переоформлення землі й допомогу в децентралізації управління земельними ресурсами, забезпеченні передачі держземель у комунальну власність і вилучення функції контролю за використанням землі у кадастру, а також встановлення прозорого процесу для електронних земельних аукціонів із можливістю продажу на них державних і комунальних земель.

Автономія САП і незалежність НАБУ

Україна зобов'язалась зберегти автономію Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і підтримувати незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) шляхом збереження обмежених підстав для звільнення його керівника.

"Ми забезпечимо автономію САП. У зв'язку з цим ми розглянемо правову базу для вдосконалення процедур відбору посадових осіб, зміцнення її здатності регулювати організаційну діяльність, аналогічну регіональним прокуратурам, і оцінимо її ефективність за допомогою зовнішньої перевірки авторитетних і шанованих експертів", – йдеться у меморандумі.

Згідно з ним, у частині роботи НАБУ Україна зобов'язується "підтримувати інституційну та оперативну незалежність бюро, зокрема шляхом відстоювання процедур призначення його керівника і збереження обмежених і серйозних підстав для звільнення його керівника".

"Ми будемо посилювати повноваження НАБУ щодо використання широкого спектру методів розслідування, включаючи таємні операції, перехоплення повідомлень, доступ до комп'ютерних систем", – відзначається в документі.

Також у ньому наголошується, що Україна готова до кінця липня 2020 року надати "адекватні ресурси та обладнання, щоб НАБУ могло ефективно і незалежно здійснювати перехоплення повідомлень зі стаціонарних телефонів до кінця вересня 2020 року".

Іще в меморандумі зазначено, що буде забезпечено проведення зовнішнього аудиту НАБУ відповідно до вимог законодавства.

Що стосується Вищого антикорупційного суду, то, згідно з документом, Україна зобов'язується забезпечити його діяльність коштами в необхідному розмірі, зокрема для підтримки конкурентоспроможної зарплати суддів ВАКС.

Аудит витрат Фонду боротьби з COVID-19

Державна аудиторська служба України в консультації із зовнішніми аудиторами повинна провести аудит витрат Фонду боротьби з СOVID-19.

Згідно з документом, аудит повинен бути проведений на момент закриття фонду, але не пізніше 12 місяців після його створення (орієнтовно кінець березня 2021 року).

При цьому Фонд може діяти доти, доки цього вимагатиме ситуація, але не пізніше 31 грудня 2020 року.

Україна також взяла на себе зобов'язання щодо вдосконалення управління державними фінансами, зокрема зобов'язалася встановити верхню межу витрат ("стелю витрат"), розширити огляди витрат на основі "пілотів" 2018-2019 років, провести аудит соціальних фондів, зокрема Пенсійного.

Як ідеться в меморандумі, Мінфін зобов'язаний поліпшити оцінку фіскальних ризиків, насамперед на держпідприємствах.

Крім цього, Україна підтвердила своє зобов'язання запустити Боргове агентство, яке Кабінет міністрів створив у лютому 2020 року.

Прискорення реформи освіти

Після подолання кризи в Україні буде прискорено проведення освітньої реформи. "Ми продовжимо оптимізацію чисельності шкільної мережі для початкової та середньої освіти, збільшимо капітальні витрати на ремонт будівель і забезпечимо, щоб у шкіл була необхідна інфраструктура", – вказується у тексті.

Серед першочергових завдань заплановано реформування навчальних програм, а також внесення на розгляд Верховної Ради поправок до закону про освіту, що стосуються змін структури заробітної плати.

"Для вищої освіти ми трансформуємо систему фінансування університетів, і будемо прив'язувати зарплату до продуктивності", – наголошується в документі.

Утримання від валютних обмежень

Україна утримається від введення нових валютних обмежень в період дії програми stan- by (SBA) МВФ.

"Протягом усього періоду дії SBA Україна не буде вводити або посилювати валютні обмеження, вводити або модифікувати мультивалютну практику, а також не буде вводити або посилювати імпортні обмеження з причин платіжного балансу, або укладати двосторонні платіжні угоди, які не відповідають статті восьмій статуту Фонду", – йдеться у документі.

Водночас влада України просила схвалити збереження обмежень на обмін і мультивалютну практику, несумісні з восьмою статею статуту МВФ, які досі не скасовані через труднощі з платіжним балансом.

АМКУ дозволять проводити обшуки і вилучати документи

Україна в меморандумі МВФ задекларувала ухвалення законодавства, яке зміцнить Антимонопольний комітет (АМКУ) і дасть йому повноваження для фізичного обшуку і конфіскації документів, а також для отримання інформації та обміну нею з іншими правоохоронними органами.

Згідно з документом, нове законодавство має надати рішенням комітету статус виконавчих документів, щоб уникнути необхідності судового процесу для виконання рішень.

При цьому поправки в закон повинні також забезпечити прозоре, конкурентоспроможне й ізольоване від політичного втручання призначення і звільнення голови АМКУ і держуповноважених.

Ринкові тарифи на опалення

Україна взяла зобов'язання до кінця серпня переглянути і затвердити всі тарифи на опалення, прив'язавши їх до вартості газу і супутніх витрат, зокрема капітальних вкладень.

"Ми забезпечимо, щоб до кінця серпня 2020 року всі тарифи на опалення, що формуються як НКРЕКУ, так і місцевими органами влади, були переглянуті й офіційно затверджені так, щоб повністю відповідати рівню ціни на газ і негазовим витратам, включаючи капітальні вкладення", – йдеться у документі.

Уряд зазначив, що вже скасував постанову №560 від 26 червня 2019 року, що визначала граничні ціни на опалення для населення.

Згідно з меморандумом, починаючи з опалювального сезону 2020-2021 року, з метою відповідного відображення у тарифах на опалення змін до вартості газу і супутніх витрат тарифи будуть переглядатися не рідше 1 разу на рік до початку нового опалювального сезону.

Для цього уряд найближчим часом має намір скасувати постанову №1082 від 24 грудня 2019 року про визначення плати за теплову енергію та послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання, оскільки вона допускає асиметричну зміну в рахунках за опалення без необхідності перегляду тарифів на нього при зміні вхідної ціни на газ.

До кінця червня 2020 року Україна зобов'язується ухвалити рішення, згідно з яким усі нові договори на комунальні послуги, включаючи переглянуті тарифи на опалення, повинні бути укладені не пізніше 1 жовтня.

Також уряд має намір провести консультації зі Світовим банком і розробити відповідні механізми, що дозволяють компаніям централізованого теплопостачання знизити ризик майбутніх заборгованостей у зв'язку з можливою волатильністю оптових цін на газ.

Незалежність НКРЕКУ

Україна в рамках зобов'язань перед МВФ має намір до кінця березня 2021 року привести законодавство про Національну комісію, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), до європейських вимог.

"Ми ухвалимо законодавство, спрямоване на те, щоб привести повноваження і відповідальність енергорегулятора (НКРЕКП) у відповідність із Третім енергопакетом ЄС – договором про Енергетичне співтовариство і законом про НКРЕКП 2016 року до кінця березня 2021 року", – йдеться у документі.

Згідно з ним Україна також має намір внести зміни та імплементувати вторинні нормативно-правові акти щодо ринку газу відповідно до законодавства ЄС про газовий ринок.

Нові правила роботи облгазів

Оператори газорозподільних мереж (ГРМ), які здійснюють доставку газу, після наміченого на 1 липня відкриття ринку для побутового сегменту повинні будуть ділитися даними з усіма постачальниками, яких виберуть побутові споживачі.

"Побутові споживачі повинні мати право дозволити передачу історичних даних про фактичне споживання, а оператори системи розподілу повинні будуть надавати доступ до своїх історичних даних про фактичне споживання будь-якому постачальнику, якого обирає побутовий споживач", – йдеться в документі.

Згідно з ним, таке надання даних повинне здійснюватися безкоштовно, і для нього буде запущений єдиний центр даних для побутових споживачів газу.

Обов'язкове продовження впровадження медреформи

Також в рамках зобов'язань Україна повинна продовжити впроваджувати медичну реформу в 2020 році. Як говориться в документі, на ланки вторинної та спеціалізованої допомоги повинен поширитися новий режим фінансування.

"Буде продовжена поступова трансформація постачальників медичних послуг в некомерційні юридичні особи комунальної власності, а їх фінансування буде базуватися на контрактах на виконання робіт, укладених з НСЗУ", – йдеться в меморандумі.

Також Україна зобов'язалася завершити формування пакету медичних послуг, який буде включати первинну, спеціалізовану, паліативну і невідкладну допомогу.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

• рішення про видачу чергового кредиту Україні в розмірі $5 млрд було ухвалено МВФ 9 червня. Кошти підуть на підтримку економіки, яка постраждала від пандемії коронавірусу.

• Також у Мінфіні заявили, що частину коштів від траншу мають намір направити на фінансування дефіциту держбюджету, а також на виплату пенсій, зарплат і допомоги соціально незахищеним верствам населення.