Де результати розслідування справи Рожкової? Повноваження в НБУ їй можуть і не знадобитися

У зв’язку з появою повідомлень та сумнівів щодо подальшої долі та повноважень першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової у контексті нещодавніх змін організаційної структури НБУ необхідно прояснити деякі питання.

По-перше, важливо, на якій стадії перебуває розгляд щодо інкримінованих Катерині Рожковій зловживань, що стосуються, зокрема, банку "Платинум" (і не тільки його), якими є проміжні результати відповідного розслідування, якщо їх не засекречено, а також перспективи просування цієї справи.

Це має серйозне значення, насамперед для репутації не лише НБУ, але й України загалом. Проте є, крім того, і суто прагматична сторона питання:

якщо раптом виявиться, що може йтися про кримінальне переслідування, то чи варто зараз настільки серйозно звужувати або розширювати, та й хоча б і просто полемічно обговорювати повноваження, що ані, наприклад, на лаві підсудних, ані, наприклад, у в’язниці, ані (більш імовірне) у вимушеній еміграції, де, наприклад, перебуває колишня голова НБУ (а перший заступник голови НБУ — ще ні, але перспективу поки не закрито),— ніде все одно не знадобляться?

По-друге ж, у зв’язку з тим, що, порушуючи цю тему, прийнято посилатися на побажання МВФ, причому в ув’язці з потенційним (не)наданням кредиту незалежній Україні цією організацією, що наполегливо домагається незалежності незалежного НБУ від незалежної України, хотілося б побачити цифри, необхідні для зіставлення фінансових ризиків і з’ясування "ціни питання":

з одного боку, яка сума кредиту стоїть "на кону", причому за вирахуванням тієї частини (якщо вона є), яка буде повертатися до країн та/або структур, так чи інакше пов’язаних з МВФ, під час використання цих кредитів;

з іншого боку, якою є потенційна шкода (корупційна чи інша) від подальшого перебування Катерини Рожкової в керівництві Нацбанку (залежно від варіантів посадових обов’язків і повноважень) у фінансовому вираженні — до того ж у сумі з тією шкодою, яку реально стягнути з неї ж за минулий час, якщо будуть доведені відповідні зловживання та з урахуванням імовірності такого доказу і такого стягнення, оскільки і всі ці цифри, у тому числі гіпотетичні, поки що чітко не відомі.

Відповідна економіко-імовірнісно-правова модель дозволила б реально зважити наявні ризики, без чого будь-які обговорення матимуть безпредметний і, отже, суто політичний характер.