Кандидата в мери Дніпра Краснова викрили у брехні і маніпуляціях
Політик і бізнесмен із кримінальним минулим Загід Краснов на місцевих виборах у Дніпрі став чемпіоном щодо порушень, махінацій і маніпуляцій, які зафіксували як спостерігачі, так і правоохоронці. Причому всі зусилля виявилися марними.
Як зазначає "Наше місто", за свою тривалу політичну кар'єру (аж із 2002 року!) Краснов побував уже в десятці політичних партій, витратив на рекламу і підкуп багато мільйонів доларів, проте так і не домігся яких-небудь значущих результатів. За останні п'ять років він упевнено програвав вибори на пост депутата Верховної Ради і міського голови. А заалом за свій чималий політичний термін так і не зміг піднятися вище посади депутата міськради.
Раніше міг, а тепер не дають
Втім, у біографії Краснова був період, коли він почувався практично господарем життя. Починав як "спортсмен" і зробив кар'єру в лихі 90-ті в навколокримінальних колах виходець із Дагестану Краснов (який змінив прізвище з родового Габібулаєв на прізвище дружини) до початку нульових вирішив легалізуватися. За традицією тих, "хто кулі не боїться", він інвестував у легальний бізнес – нерухомість, виробництво, ресторани. Зараз він разом із партнерами володіє (цілком або частинами) значною кількістю активів. Ключовий серед них – Дніпропетровський стрілочний завод, а найбільш показний – ресторан "Ріо", що на набережній (до речі, прямо на тротуарі біля закладу Краснов і його родичі брутально паркують свої джипи, що не раз викликало обурення містян).
В разі обрання міським депутатом ще в 2002-му, вже через чотири роки Краснов знову проходить у міськраду – від блоку експрем'єра-тікача Лазаренка. Разом із людьми регіонала, сепаратиста-втікача Царьова Загід організував коаліцію і взяв під контроль міську владу. "Спрут" із людей Загіда і Царьова безсоромно розпродавав міську землю, заробляв на нелегальних парковках і безлічі інших тем. Краснов почувався настільки привільно, що пафосно називав себе директором міськради і збирався обратися мером Дніпра.
Від тюрми не зарікайся, на Вілкула не сподівайся
Влада змінилася, в 2010 році президентом став Янукович, і директорство Краснова в Дніпрі різко завершилося. Регіонали на чолі з губернатором Вілкулом брали владу в свої руки і ділитися з Загідом не збиралися. На виборах 2010 року він програв боротьбу за пост мера, а його партія не змогла пройти до міськради. А навесні 2012-го, якраз напередодні чергових виборів у Раду, Краснова несподівано затримали правоохоронці: як виявилося, за ДТП 2008 року з постраждалими.
Аж до кінця епохи регіоналів Краснов пішов у тінь. Але різко повернувся з початком Майдану, оголосивши себе мало не головним борцем із диктаторським режимом. Не допомогло: в 2014 році Загід програв вибори в Раду по округу №25. На довиборах до ВР влітку 2016 року він знову різко змінив політичну орієнтацію і балотувався вже за підтримки "заклятого друга" регіонала Вілкула, який у 2012-му санкціонував затримання Краснова. І знову програш, незважаючи на масову роздачу гречки, "соціальні ліки" і маршрутки по гривні. Жителі Дніпра як слід оцінили безпринципність і всеїдність Краснова, а також жадібність і любов до дешевого піару, і вибрали в Раду волонтерку Тетяну Ричкову.
Несамовитий піар і дуті рейтинги
До речі, самореклама й особистий піар – слабке місце марнославного Загіда. За час численних спроб потрапити у владу Краснов витратив уже багато мільйонів гривень на рекламу по ТБ, на білбордах і в соцмережах. Величезні (і непотрібні) витрати можна було б використати з більшою користю, наприклад, надавати допомогу нужденним, створювати парки і сквери, упорядковувати місто або хоча б свій улюблений район на лівому березі. Однак мільйонер Краснов чинить інакше. Напередодні виборів він проплачує поширення липових рейтингів, згідно з якими він уже повинен виграти всі вибори – і до міськради, і на пост мера.
Ось тільки реальність інша. "Війна рейтингів" – стара, витратна і досить неефективна технологія, за допомогою якої Краснов намагається дезорієнтувати виборців. Однак озвучують дуті рейтинги Краснова персонажі і фірми, які давно потрапили в бази псевдосоціологів. За свої послуги вони беруть чималі гроші. А довіри до цифр, які пишуть на коліні й озвучують розповсюджувачі фейкової соціології, – нуль. До речі, ці безглузді соцдослідження на користь Загіда Краснова у вигляді реклами транслюються на радіо і по ТБ, на що теж витрачаються гроші. Ось тільки користі від такої брехні жодної. Дніпряни давно знають, що Краснов – вічно третій, виграти вибори, крім як до міськради, він не може. І підтримувати невдаху тільки тому, що він сам вигадав собі фантастичний рейтинг, містяни не будуть.
Не шкода на рекламу – шкода на ремонти
Звідки у Краснова гроші на все це – піар, рекламу, можливо, навіть "ремонти"? А все просто: жадібність і скупість підкажуть, як піаритися на мінімалку, а краще – за чужий рахунок. Так, сотні рекламних бордів, з яких Краснов задумливо і строго зверхньо дивиться на Дніпро, належать фірмі партнера Краснова – Андрія Баска (до речі, замішаного в численних передвиборчих маніпуляціях). Фірма давним-давно, ще коли Краснов був директором міськради, на дуже сумнівних підставах наставила бордів на кожному розі. Рекламує, скільки забажаєш.
А ось ремонти, на багатьох з яких нестримно піариться Краснов, на ділі виконуються за рахунок громади Дніпра. Уже під час виборчої кампанії-2020 розкрилися факти, які спростовують навіть натяки на щирість і дніпровський патріотизм Загіда Краснова. Він посилено піарився на ремонтних роботах, нібито оплачених з його фонду, які, як виявилося, проводилися за бюджетні гроші. Роботи рекламував як свої Загід Краснов, а платив за все АНД райрада, водночас сама райрада отримувала гроші з бюджету міста – так-так, за рахунок податків, які сплачує кожен із нас.