Три пари поділилися історіями, як знайшли своє кохання, розвиваючи місто

Три пари, які в різні епохи знайшли один одного саме в Дніпрі і зробили це, займаючись розвитком мегаполісу, розповіли свої історії кохання.

Про те, як Дніпро об'єднав три пари, пише видання "Дніпровська панорама".

Варвара Юрченко та Віталій Шмідт

Віталій родом із Поволжя. З Казанського держуніверситету його перевели на щойно відкритий фізтех ДГУ. Тоді ж Варвара із села під Вінницею переїхала в Дніпро, щоб будувати Південмаш.

Молоді люди побралися. Віталій став авторитетним конструктором, а дружина продовжила працювати на ЮМЗ. Так обидва сприяли розвитку космічної індустрії Дніпра. Роками їх внуки зі сльозами на очах спостерігали за тим, як українська влада ігнорувала проблеми галузевих підприємств. Але сьогодні з'явилася надія.

"Ми бачимо, як багато місто сьогодні приділяє уваги відновленню колишньої слави КБ "Південне" і ЮМЗ. Залучаються інвестори, організовуються студентські програми. Це означає, що справа бабусі й дідуся житиме", – оцінюють вони внесок команди Бориса Філатова в популяризацію промислових гігантів Дніпра.

Федір Данченко і Клавдія Метрошіна

Про частку Федора Данченка і Клавдії Метрошіної оповідає альманах "Знову і назавжди". Цю пару об'єднала знаменита "Петрівка". Федір присвятив заводу все життя, якщо не брати до уваги військових років, які він провів на фронті. Клавдія працювала в цеху доменних печей з 16 річного віку.

"Мама дуже любила свою роботу, бо саме тут вона зустріла мого тата, саме ці печі об'єднали їхні серця", – цитує слова їхнього сина Анатолія Данченка альманах.

Він, до речі, був виданий 2015 року за ініціативою Бориса Філатова, який прагнув розповісти про свою любов до Дніпра через історії людей, які створювали місто.

Юлія і Павло Дмитрові

Молоде покоління містян також активно долучаються до процесів розвитку нашого мегаполісу. Юлію Дмитрову, як волонтера, у Дніпрі знають багато ветеранів АТО/ООС. Утім, соціальною роботою Юлія почала займатися задовго до війни.

З юних років вона була небайдужою до безпритульних кошенят і цуценят. У Дніпрі доля зв'язала її з товариством зоозахисту "Вірність". Збираючи гроші на лікування та утримання тварин, вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Павлом. Ба більше, залучила його в цю роботу.

"Ми роздавали листівки, працювали на нашому майданчику в "Дафі", пропонували людям узяти собі вихованців", – згадує Юлія.

Доленосним став день, коли вона везла на операцію важкохвору собаку. Машина заглухла, і дівчина набрала номер Павла. Він моментально прибув на допомогу. Відтоді пара нерозлучна.

Тепер у них троє дітей. Юлія і Павло свого часу доклали чимало зусиль, щоб зробити Дніпро добрішими і кращим. І продовжують робити це сьогодні. Будучи членкинею команди Бориса Філатова, Юлія забезпечує виконання програми "Сім'я героя".

"Борис Філатов ще з 2014 року не залишає таких людей наодинці зі своїми проблемами. Він знає, куди він іде, і його неможливо збити з окресленого шляху", – розповідає Юлія Дмитрова.

Дніпро будується й розвивається з любов'ю. Місто увібрало в себе долі мільйонів людей. Просто нині багато хто з них зустрічає свою долю на вулицях нашого мегаполісу. А значить він і далі житиме.