"Бабусі для ЗСУ": волонтерки з Дніпра передали захисникам понад 12 тисяч виробів

Дніпро – Волонтерський рух "Бабусі для ЗСУ", який виник на початку повномасштабного вторгнення на базі Дніпровського міського територіального центру соціального обслуговування, продовжує активно допомагати українським воїнам. Рух об'єднує близько 400 жінок поважного віку по всьому місту, які за час війни передали на фронт близько 12 тисяч різноманітних виробів.
Волонтерки шиють, в'яжуть та плетуть найрізноманітніші речі: спідню білизну, шкарпетки, килимки для бліндажів, маскувальні сітки, сумочки та ортопедичні подушки. Лише цього року вони виготовили 1500 одиниць спідньої білизни, 325 пар шкарпеток і майже 700 килимків.
"Цей рух – це набагато більше, ніж просто допомога. Він народився на базі соціальної адаптації, щоб допомогти нашим людям прийняти та сприймати сьогодення, а нині гуртує близько 400 бабусь по всьому місту. Вони невтомно працюють, даючи нове життя старим речам і зігріваючи наших воїнів. Це спільна психологічна підтримка для всіх, де кожен шов і кожен вузлик – це тепло, любов та віра у наших захисників", – зазначила директорка Дніпровського міського територіального центру соціального обслуговування Ольга Мешко.
Історії учасниць руху
Пані Любов, переселенка з Лисичанська, приєдналася до волонтерів у березні 2022 року: "Я приїхала з Лисичанська у березні 22-го року. Відтоді я допомагаю у волонтерському центрі. Там ми робимо сітки, кікімори тощо. А вдома я плету такі килимочки у бронетранспортери, танки, бліндажі. Якщо є вільний час – плету браслети та янголи як обереги. Я щиро бажаю, щоб вони їх вберегли і всі наші захисники повернулись додому".
Пані Лариса, яка працює як волонтер з реабілітації у госпіталях, адаптує свою роботу до актуальних потреб поранених: "Ми започаткували рух на початку війни, щоб допомагати хлопцям, почавши з в'язаних килимків для бліндажів, теплих шкарпеток, шапок та рукавичок. Але допомога не стоїть на місці: сьогодні, працюючи в госпіталях як волонтер з реабілітації, я бачу їх потреби. Саме тому я взялася шити ортопедичні подушки – це життєво необхідна річ, щоб підтримати руку під крапельницею, культю чи плече. Я пенсіонерка, але цей внесок – моє відчуття корисності, мій особистий фронт і мій шлях до нашої спільної Перемоги".











