Блог | Як в Італії міг прийти до влади Муссоліні
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Дивовижно, що колосальна культурна та історична спадщина Італії не стала запорукою формування відповідального політичного класу.
Як говорить моя дорога Оксана Пахльовська, дивлячись на нинішній уряд, вона може уявити, як в Італії міг прийти до влади Муссоліні. Якщо чесно, я і сама це тепер уявляю.
В Італії, як відомо, ситуація із правлінням завжди хитка за визначенням: за 75 років тут було 70 урядів. Тож дострокові вибори завжди є можливим сценарієм.
Якщо цей уряд протримається, то варіантів розвитку подій я бачу два: поступове пом’якшення Ліги та Сальвіні (подейкують вже, що у світлі виборів до Європарламенту Ліга увійде до Європейської народної партії, а не до Європи націй та свободи, до якої Сальвіні належав разом із Ле Пен) або закручування гайок доти, доки маятник в Італії не хитнеться у бік демократичних сил. З огляду на велику популярність Сальвіні, на це може піти час.
Читайте: Итало-немецкая жертва для Кличко
Альтернатива Сальвіні насправді є. По-перше, це Демократична партія, яка зараз проводить внутрішні реформи і принаймні частину членів якої Росія примудрилася відчужити через підтримку і симпатії до Ліги. Не перебільшуймо цієї обставини, але й не забуваємо про неї. Не забуваймо про "Рух 5 зірок" - з усіх боків я отримую сигнали, що ця політична сила також може бути договороздатною.
По-друге, в Італії є прошарок інтелектуальних і політичних еліт, здатних мислити стратегічно. До таких належить Наталі Точчі, директорка Istituto Affari Internazionali та радниця Могеріні, блискуча мислителька, яка не тільки вірить у європейську інтеграцію, але й здатна обґрунтувати її цілком раціональними та практичними аргументами. Коли Наталі стане міністром закордонних справ Італії, Україні буде легше будувати діалог з цією країною.
Це, однак, геть не означає, що Україна може дозволити собі пасивно чекати на зміну еліт замість активно, ба навіть агресивно просувати в Італії свої історії успіху, розповідати про реформи та, понад усе, розбудовувати з Італією економічні зв’язки. Теза про те, що "сами предложат и сами все дадут" є солодкою для ледащого вуха, але абсолютно непридатною для міжнародних відносин формулою.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – запосиланням...