Як Італія навчила світ боротися із коронавірусом-убивцею
Італія на тлі поширення у світі коронавірусу побила всі антирекорди й нині посідає перше місце за кількістю загиблих від COVID-19. Водночас експерти переконані, що такої критичної ситуації в країні вдалося б уникнути, якби італійський уряд, який до цього більше переживав щодо вирішення економічної кризи в країні через епідемію, одразу пішов на радикальний крок і запровадив суворі карантинні заходи, щоб захистити від хвороби насамперед населення і особливо вразливих до вірусу літніх людей.
Про це йдеться у статті New York Times під назвою "Італія, новий епіцентр пандемії та його уроки для світу", яку наводимо без змін.
ЧИТАЙТЕ: ОСТАННІ НОВИНИ ПРО КОРОНАВІРУС
"Коли в Італії було 400 зареєстрованих хворих на коронавірус, а кількість смертей вимірювалась двозначною цифрою, лідер Демократичної партії опублікував фото свого келиха і написав: "Аперитив у Мілані. Не міняйте ваші звички!" Це було 27 лютого, а за 10 днів кількість заражених сягнула уже 5883, померлих – 233. Керівник Демократичної партії Нікола Зінгеретті опублікував нове відео, цього разу повідомляючи, що у нього теж діагностовано вірус.
Трагедія Італії тепер є попередженням для європейських сусідів і Сполучених Штатів. Якщо досвід країни щось демонструє, то це те, що заходи щодо ізоляції постраждалих районів і обмеження переміщення широких верств населення мають бути запроваджені заздалегідь, з рішучою жорсткістю і так само суворо виконуватися.
Італійська влада провалила багато з цих кроків на ранньому етапі зараження – коли це мало найбільше значення, оскільки вона прагнула зберегти основні громадянські свободи, а також економіку. Був втрачений час, можливості та допущені критичні помилки, які вдарили по країні і залишили її в гіршому стані, ніж після Другої світової війни.
У перші дні після спалаху прем'єр-міністр Джузеппе Конте та інші високопосадовці прагнули применшити загрозу, створюючи хибне відчуття безпеки, яке лише сприяло поширенню вірусу.
Італійська влада звинувачувала інфекціоністів у надмірному тестуванні людей без симптомів на півночі, вважаючи, що це створює істерію і заплямовує імідж країни за кордоном.
"Все це нелегко в умовах ліберальної демократії", – каже Вальтер Ріккарді, член правління ВООЗ і головний радник Міністерства охорони здоров'я, який твердив, що уряд Італії діяв на підставі наукових даних.
Ріккарді зазначає: попри те, що міністр охорони здоров'я Італії щосили намагався переконати своїх колег з уряду діяти швидше, труднощі, пов'язані з розподілом владних повноважень між Римом і регіонами, призвели до розриву ланцюга командування і суперечливих повідомлень. Треба було діяти на 10 днів раніше.
Заступниця міністра охорони здоров'я пані Зампа сказала, що тепер вона б усе відразу закрила. Але в реальності це було не так просто. Політики були стурбовані економікою і харчуванням країни, і їм було важко прийняти власне безсилля перед загрозою вірусу.
За словами пані Зампа, найважливіше те, що Італія дивилася на приклад Китаю не як на практичне попередження, а як на "науково-фантастичний фільм, який не має до нас жодного відношення". І коли вірус вибухнув, Європа, за її словами, "дивилася на нас так само, як ми дивилися на Китай".
Вже в січні деякі праві політики переконували прем'єра Джузеппе Конте ізолювати тих школярів у північних регіонах, які поверталися із Китаю, щоб захистити школи. Багато з цих дітей були з китайських іммігрантських сімей. Італійські ліберали розкритикували таку пропозицію як популістський засіб залякування суспільства. Джузеппе Конте відхилив її та відповів, що північні губернатори повинні довіряти рішенням органів освіти та охорони здоров'я, які, за його словами, не запропонували нічого подібного.
Вальтер Ріккарді каже, що Італії не пощастило з наявністю переносника коронавірусу в густонаселеному і динамічному районі, цей пацієнт двічі звертався до лікарні, заражаючи сотні людей, враховуючи лікарів і медсестер.
"Він був неймовірно активний", – сказав Ріккарді.
Але у нього не було жодних прямих контактів із Китаєм, тож експерти підозрюють, що він заразився вірусом від іншого європейця. А це означає, що в Італії не було ідентифікованого нульового пацієнта або відстеженого джерела зараження, яке могло б допомогти стримувати поширення хвороби.
Експерти стверджують, що на той час вірус уже був активний в Італії протягом декількох тижнів, передавався людьми без симптомів і часто сприймався як грип. Він поширився Ломбардією, італійським регіоном, який має найбільшу торгівлю з Китаєм.
"Той, кого ми називаємо "Пацієнт 1", ймовірно, був Пацієнтом 200", – каже епідеміолог Фабріціо Прегліаско.
Заспокоєння лідерів бентежило італійське населення. Так, 27 лютого, в той час як пан Зінгаретті опублікував свою аперитивну фотографію, міністр закордонних справ країни Луїджі Ді Майо провів пресконференцію в Римі.
"В Італії ми перейшли від ризику епідемії до інфодемії", – сказав пан Ді Майо, засуджуючи медійне висвітлення теми, яке висувало на перший план загрозу зараження, і додав, що тільки "0,089 відсотка" італійського населення були ізольовані.
У Мілані, який розташований усього за декілька миль від центру спалаху, мер міста Беппе Сала оголосив кампанію "Мілан не зупиняється". Відомий кафедральний собор, який є туристичним центром, знову відкрили, а люди вийшли на вулиці й у ресторани.
У цей же час на шостому поверсі регіонального урядового штабу в Мілані координатор відділень інтенсивної терапії в усій Ломбардії Джакомо Грасселлі побачив стрімке зростання кількості заражених і швидко зрозумів, що буде неможливо вилікувати всіх хворих, якщо інфікування безконтрольно продовжаться.
Він повідомив про це президенту регіону Аттіліо Фонтані, а епідеміолог показав криві зараження. Так відбулася катастрофа, з якою зіткнулася солідна система охорони здоров'я регіону.
Фонтана, який вимагав від центрального уряду жорсткіших дій, сказав, що змішані повідомлення з Риму і ослаблення обмежень змусили італійців повірити, що "все було жартом, і вони продовжували жити, як раніше".
Він наголосив, що закликав до жорсткіших національних заходів у відеоконференціях із прем'єр-міністром та іншими президентами регіонів, переконував, що зростання кількості випадків загрожує руйнацією системи охорони здоров'я на півночі, але його запити неодноразово відхилялися.
"Вони були переконані, що ситуація була не настільки серйозною, і не хотіли завдавати надто великої шкоди нашій економіці", – сказав пан Фонтана.
Уряд почав надавати певну економічну допомогу, за якою пізніше пішов пакет допомоги в розмірі 25 млрд євро, але нація розділилася на тих, хто бачив загрозу, і тих, хто не хотів їх бачити.
…На терміновій пресконференції о 2-й годині ночі 8 березня, коли 7375 осіб вже дали позитивний результат на коронавірус і 366 померли, прем'єр Конте нарешті оголосив про обмеження пересування приблизно чверті італійського населення в північних регіонах, які служать економічним двигуном країни.
Три дні по тому, 11 березня, коли кількість позитивних випадків досягла 12 462, а кількість загиблих зросла до 827, Джузеппе Конте посилив обмеження і розширив їх на загальнонаціональний рівень. Але на той час було вже надто пізно".
Як повідомляв, OBOZREVATEL, у мережі з'явилися моторошні кадри з охопленої епідемією коронавірусу Італії. За населення 60 млн людей у країні від смертельної інфекції загинуло понад 4000 осіб: це більше, ніж у всьому Китаї з населенням 1,4 мільярда.