Як розвиватимуться події в Білорусі після таємної інавгурації Лукашенка: можливі сценарії
Чому для Лукашенка вже не залишилося позитивних сценаріїв
Скільки триватимуть і як будуть розвиватися протести в Білорусі
Яку роль у долі Білорусі зіграє Путін
23 вересня в Білорусі несподівано для всього світу відбулася таємна інавгурація незаконно обраного президента Олександра Лукашенка.
На подію гостро відреагували закордонні політики й дипломати. Легітимність Лукашенка не визнали США, Канада, Німеччина, Данія, Чехія, Польща, Литва, Латвія, Естонія, а глава МЗС Великобританії Домінік Рааб вважає, що самопроголошення президентом ще більше підриває репутацію білоруського політика. Схожої думки дотримується і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
OBOZREVATEL розпитав українських політиків і експертів про те, які існують сценарії розвитку подій у Білорусі після таємної інавгурації Лукашенка.
Ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін пояснив OBOZREVATEL, чому те, що сталося 23 вересня, не можна називати інавгурацією.
"По-перше, я б не називав це інавгурацією, оскільки це просто фарс. По-друге, вона не стільки таємна, скільки підпільна. Кожен диктатор тримається до того моменту, поки його бояться. Коли з нього починають сміятися, йому настає кінець", – вважає Клімкін.
На думку ексміністра, у подальшому розвитку подій у Білорусі ключову роль зіграє Росія, зокрема Путін.
"Путін, я впевнений, давно здав Лукашенка, і зараз той для нього теж стає токсичним активом. Зверніть увагу, що в Росії ніхто не привітав Лукашенка. Там почали його відверто тролити. Для Путіна критично, щоб Лукашенка просто не прибрали, оскільки це можна розглядати як проєкцію на російські події. Тому йому потрібно, щоб перехід був контрольованим – це його ключове завдання. Він грає всередині своєї країни, щоб показати, що Лукашенка просто так скинути не можна, він грає з Білоруссю, щоб зберегти там проросійський контроль – створити систему проросійських партій і бізнес-еліт, і, звичайно, з Заходом, тому що він прекрасно розуміє, що їм треба про щось домовитися", – вважає Клімкін.
Він також розповів про оптимальні короткострокові сценарії для Білорусі та можливу реакцію Заходу.
"У перспективі ніхто ні про якого Лукашенка говорити не буде, але зараз оптимально почати дискусію щодо нової Конституції і терміново провести президентські й парламентські вибори – без участі Лукашенка. Але він перебуває в неадекваті й буде триматися за владу. Тому я боюся, що завтрашні-післязавтрашні протести будуть дуже емоційними. У мене багато друзів у Білорусі, я з ними листуюся. З приводу реакції Заходу: 1-2 жовтня пройде саміт ЄС, і я отримую сигнали, що санкції будуть затверджені. Але вони більше символічні, оскільки Євросоюз вибрав стратегічний підхід, щоб не відштовхнути білоруські еліти й бюрократію, не штовхнути їх в обійми Путіна. ЄС буде грати в довгу", – підсумував ексміністр.
Депутат ВР від партії "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко розповів у коментарі OBOZREVATEL, чому тепер будь-які сценарії завершаться погано для Лукашенка і як буде реагувати світова спільнота.
"Зрозуміло, що Лукашенко вибрав сценарій конфліктний: утримати владу будь-якою ціною. На діалог він не йде. Це означає, що в Білорусі продовжиться протистояння проти нього як диктатора – а він тепер диктатор. Вибори 9 серпня були нелегітимними, що визнає весь цивілізований світ", – вважає депутат.
Гончаренко описав кілька сценаріїв розвитку подій, але всі вони будуть негативними для незаконно обраного президента Білорусі.
"Перший сценарій – конфлікту. Протести підуть на спад, і Лукашенко в такий спосіб утримається, але я думаю, що такий сценарій призведе до загострення – економічного або будь-якого іншого. Далі буде спалах і все почнеться спочатку. Другий сценарій: протести не затухатимуть, а Білорусь і білоруські еліти змусять Лукашенка піти з посади або змінити Конституцію, іншими словами, поділитися владою. Ну і третій сценарій – зараз почнеться народне повстання і його приберуть силоміць", – пояснив він.
"Згідно з Конституцією Білорусі, він повинен був провести інавгурацію не пізніше ніж 9 жовтня. В іншому разі довелося б проводити перевибори, що для нього означало б кінець тут і зараз. Тому він не хоче йти на діалог, але в нього в принципі не було іншого варіанту. Звичайно, ця ситуація ще більше заганяє в глухий кут, з якого немає хорошого виходу", – продовжив депутат.
Проте політик вважає, що інавгурація навряд чи призведе до яких-небудь активних дій із боку світової спільноти.
"Я думаю, що будуть санкції принаймні. А чи буде щось більше, сказати складно. Якогось вторгнення, зрозуміло, не буде, буде допомога демократичному білоруському суспільству, буде допомога білоруським біженцям, будуть санкції проти самого Лукашенка. Це все, що сьогодні може зробити західний світ", – підсумував депутат.
Експерт із політики Білорусі Ігор Тишкевич розповів OBOZREVATEL, скільки триватимуть і як будуть розвиватися протести в Білорусі.
"Інавгурація сама по собі – це знак того, що влада спробує перехопити ініціативу. Активізація протестів тимчасова, тому що існував негативний тригер для населення. Проте за будь-яким піднесенням протестних акцій йде етап емоційного вигоряння. Влада підлаштувалася саме під цей процес, щоб негативний тригер не вдарив по ній. Незважаючи на це, зростання протестної активності буде. Найімовірніше, воно буде тимчасовим, якщо опоненти Лукашенка не вийдуть із заявами. Зараз очевидно, що протистояння переходить із короткострокової перспективи в таку тривалу гру принаймні на кілька місяців, а то й кілька років", – пояснив експерт.
Тишкевич спрогнозував, які інструменти будуть використовувати в Лукашенка, щоб утримати владу.
"Після зменшення протестних настроїв запустять ідею конституційної реформи як формат діалогу. Її будуть "продавати" зовнішнім гравцям. У нову Конституцію внесуть положення Лукашенка, а також демократичні гарантії і процедури. Для проформи влада зареєструє кілька опозиційних партій. Наявну Координаційну раду сформують із представників окремих організацій та білорусів. Це тактика з розділення протестних груп, на тлі якого виростуть конфлікти. Так влада вийде на референдум із ухвалення Конституції і на нього, найімовірніше, винесуть Лукашенка. Далі проведуть вибори, які будуть залежати від світової економічної кризи і зовнішньополітичної ситуації. Конституцію можуть затвердити до зими, а вже навесні оголосити про проведення референдуму. Потім влітку – референдум і електоральна кампанія. Другий варіант: тягнутимуть час і проведуть кампанію в 2021 році або на початку 2022", – вважає Тишкевич.
На закінчення експерт детально розібрав причини загасання протестів у Білорусі.
"Для опонентів Лукашенка важливо відповісти самим собі на питання: "Що ми робимо далі і як, комунікуючи із зовнішніми гравцями й населенням". Постійно тримати людей у стані емоційного підйому неможливо. Рано чи пізно люди перестають реагувати на негативні тригери й починають сприймати їх як фон. Для протестних акцій це проблема, а у влади з'являється додаткова можливість для репресій. Тут можна провести паралелі з Україною: на початку АТО було для всіх шоком, а зараз це просто статистика, як би цинічно це не звучало. Те ж саме стосується Білорусі: в перші тижні після виборів кожні кілька днів з'являлися нові формати вуличних акцій, ініціатива була на боці протестувальників, а влада не знала, як реагувати. Тепер потенціал протестних акцій у робочі дні вичерпав себе, і навіть за потужного негативного тригеру – інавгурації Лукашенка – на акції загалом по Білорусі вийшли не більше ніж 10 тисяч осіб. Це не означає, що акції припиняться вже завтра, але збирати їх буде все важче", – підсумував Тишкевич.