Майдан чи "російський закон": чи переможуть грузинські "іноагенти" проросійську владу
У Грузії чергова спроба керівної партії "Грузинська мрія" продавити закон "Про прозорість іноземного впливу" спричинила масові протести. Минулого року завдяки цим протестам вищезгаданий закон так і не ухвалили. Він, на думку опозиції, повторює російське законодавство про "іноагентів". Мета – подавити громадянське суспільство та придушити критику на адресу влади перед парламентськими виборами, запланованими на жовтень цього року.
29 квітня грузинський парламент підтримав цей документ уже у другому читанні, для остаточно ухвалення потрібне ще третє. Водночас у Тбілісі відбуваються багатотисячні акції протесту із затриманнями та арештами.
Про те, що сьогодні відбувається у Грузії та що загрожує країні після ухвалення репресивного закону, – у матеріалі ОBOZ.UA.
Які загрози для грузинів?
Згідно із законопроєктом, неурядові організації та ЗМІ, закордонне фінансування яких становить понад 20% річного доходу, повинні будуть реєструватися та отримають ярлик – "провідник іноземної сили". Після цього їм доведеться заповнювати річну фінансову декларацію. Порушникам загрожує значний штраф. Під ударом будуть незалежні громадські організації та ЗМІ, що призведе до припинення роботи багатьох із них, оскільки реєструватися "провідниками інтересів іноземної сили" вони не будуть.
Грузинський документ дуже схожий на російський закон "Про контроль за діяльністю осіб, які перебувають під іноземним впливом". Виходячи з нього, влада РФ може внести до списку "іноземних агентів" не тільки громадську організацію чи ЗМІ, а навіть фізичну особу – громадянина, який виступає проти політики Кремля. До слова, у російському варіанті іноагент може отримати навіть тюремний термін, чого поки не планують у Грузії.
"Російськість" законопроєкту в керівній партії Грузії заперечують. Заявляючи, що такий крок потрібен, аби "забезпечити прозорість фінансування "антидержавних" проєктів закордонними донорами".
Рішення, що кардинально змінить курс країни
Опозиція заявляє, що рішення партії влади на 180 градусів розверне зовнішньополітичний курс Грузії. Таким кроком керівництво країни віддаляє грузинський народ від ЄС.
У заяві зазначається, що "Грузинська мрія" безпосередньо атакує головних міжнародних партнерів Грузії – США та Євросоюз, "що послаблює країну та суперечить національним інтересам та конституції. При цьому цілком очевидно, що Бідзіна Іванішвілі та "Грузинська мрія" змінили зовнішньополітичний курс – із Заходу на Росію".
На думку опозиціонерів, єдиний спосіб зупинити зміни – усім патріотично налаштованим людям взяти участь у протестах.
ЄС та США – проти, Росія – за
"Законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" суперечить демократичним цінностям ЄС і може підірвати шлях Грузії до членства в Євросоюзі", – заявив єврокомісар із кризового менеджменту Янез Ленарчич, який закликав владу Грузії відхилити законопроєкт, адже він є несумісним із нормами та цінностями ЄС.
Європейський парламент в ухваленій резолюції також застерігає Грузію від прийняття закону "про іноагентів". Те ж саме зробила і група сенаторів США, надіславши листа прем'єр-міністру Грузії Іраклію Кобахідзе, в якому висловила глибоке занепокоєння та попередила: якщо законопроєкт про "іноагентів" стане законом, "вони будуть змушені домагатися зміни політики США щодо Грузії".
Поки міжнародні партнери Грузії прямо заявляють або натякають на те, що ухвалення "російського закону" значно віддалить країну від європерспектив, у Росії "Грузинську мрію" хвалять. Прессекретар президента РФ Пєсков, російський пропагандист Дугін, спікер Держдуми Володін та глава МЗС РФ Лавров уже висловилися на його підтримку.
Російський "орієнтир" уряду
Ухвалення цього законопроєкту, найімовірніше, стане поворотним моментом для Грузії, адже буде означати, що країна відвертається від свого євроатлантичного курсу. Та це не сталося одномоментно, розворот відбувається вже кілька років.
Активний курс на зближення з Москвою було взято Іраклієм Гарібашвілі від партії "Грузинська мрія". Її створив колишній прем'єр-міністр і проросійський бізнесмен Бідзіна Іванішвілі.
У щорічній доповіді, яку представляють перед Мюнхенською конференцією з безпеки, ця людина згадується як "проросійський олігарх Бідзіна Іванішвілі". Таке формулювання стосовно нього з’явилося вперше у міжнародному документі високого рівня.
Згідно з даними грузинської опозиції, Іванішвілі володіє кількома компаніями в Росії та управляє своїм бізнесом і активами через довірених осіб. Його родичі також займаються там "активною підприємницькою діяльністю". Що, звісно, неможливо без дозволу російської влади. Це підтверджує і той факт, що двоюрідний брат Іванішвілі Уча Мамацашвілі має спільний бізнес із людиною, близькою до Путіна, генералом КДБ і колишнім губернатором Санкт-Петербурга Полтавченком.
Не так давно в Грузії затвердили новий уряд і прем'єр-міністра. Цю посаду обійняв лідер "Грузинської мрії" Іраклій Кобахідзе, відомий антизахідною риторикою. Також раніше він звинувачував Україну у спробі розв’язати війну на грузинській території, а до цього казав, що країни ЄС і США намагаються втягнути грузинів у російсько-українську війну.
Саме він у 2019 році, будучи спікером парламенту, запросив до зали засідань прокремлівську організацію – Міжпарламентську асамблею православ’я. На його запрошення голова асамблеї, російський православний комуніст (у Росії і таке буває) Гаврилов, сів у крісло спікера. І це у той час, коли РФ для грузинів – країна-окупант, яка захопила Абхазію та Південну Осетію.
Звичайно, грузини такого не стерпіли. Аби заспокоїти суспільство, провокатора Кобахідзе було звільнено, але вже зовсім скоро він отримав посаду голови провладної партії, ставши ідеологом політики покращення відносин з РФ та активним критиком України. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, коментуючи слова Кобахідзе, зауважувала, що вони "лунають в унісон із російськими наративами".
Ситуація досить нестабільна та розпалюється
"Чому саме зараз було необхідно знову ініціювати розгляд цього суперечливого закону? На мій погляд, просто щоб спровокувати протести, змоделювати ситуацію та побачити, що може бути після парламентських виборів, які плануються у жовтні, та обкатати схему спротиву", – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив експерт із міжнародних питань із Грузії Гела Васадзе.
"Сьогодні проти ухвалення цього закону виступає активна частина грузинського суспільства – це громадські організації та молодь. Однозначно можна сказати, що молодь не зупиниться, вона буде протестувати. Тим більше Іванішвілі вже заявив, що справа не в законі. Він прямо сказав, що "глобальна партія війни не може пробачити Грузії те, що Грузія так і не втягнулася у війну в Україні проти РФ, не відкрила другий фронт". На його думку, якраз неурядові організації є "інструментом" цього процесу.
У достатньо відкритому зверненні Іванішвілі була помітною його знервованість, йшлося про теорію змови, в яку вірить чинна влада. Хоча сьогодні більшість експертів говорять, що на парламентських виборах керівній партії нічого не загрожує, вона, найімовірніше, здобуде перемогу. Але, знову ж таки, можливо, вони знають більше, ніж ми", – зазначає Васадзе.
Стосовно політики "Грузинської мрії", на думку експерта, вона проросійська, оскільки чинна влада активно сприяє РФ у створенні екосистеми, яка допомагає росіянам виживати в умовах санкцій.
"При цьому більша частина суспільства підтримує євроатлантичне спрямування Грузії, але зовнішня політика ніколи не є пріоритетом на виборах для грузинів. Головнішими є інші речі, серед них – внутрішня політика спокою. "Грузинська мрія" дуже добре спекулює у питаннях про мир у Грузії. При тому, що рівень підтримки України серед грузинів дуже високий, один із найбільших у світі. Але водночас у суспільстві уживаються два наративи. Перший – "Україна повинна перемогти, Україна має рацію, і ми повинні підтримувати її максимально". Другий наратив – "ми не хочемо війни, ми знаємо, що це таке, Росія на нас уже нападала, ми не хочемо, щоб тут було те ж саме, що в Україні". Саме цими речами дуже добре "грається" "Грузинська мрія".
Чи можлива ще більша дестабілізація та зростання народних протестів? Так, усе це більш аніж можливо, зараз ситуація дуже турбулентна", – зазначив Васадзе.