Блог | Вірменія втрачає Карабах, а Путін може ввести своїх миротворців
Загострення в Карабасі. Азербайджан бере стратегічне місто Шуша і виходить до Степанакерту – столиці так званої Нагірно-Карабаської Республіки. Вірмени самі говорили: втратимо Шушу – втратимо Карабах.
Втратили. Далі.
Саме в цей драматичний момент в Вірменії – над її територією – збивають російський військовий вертоліт, який, за даними російських ЗМІ, супроводжував військову колону, приписаних до бази Кремля на вірменській території. Азербайджанська влада визнала, що збили вертоліт випадково, вказали на можливу "вірменську провокацію", пояснили, що ніколи раніше літальні апарати РФ в районі бойових дій помічені не були, вибачилися і пообіцяли виплатити компенсацію.
Одночасно ми бачимо заяву 17 вірменських партій про недовіру Пашиняну, провалив захист Карабаху. Готується операція по звільненню "кольорового" прем'єра: його символи вірності, регулярно вироблені на адресу Путіна, не принесли Пашиняну результату. "Ганьба і війна", як і було передбачено.
Одночасно ми чуємо від голови думської фракції КПРФ заяву про перекидання російської військової бригади в Карабах. Карабах, а не Вірменію – так і написав. Адже це не описка по Фрейду? Чи описка?
Одночасно ми чуємо заяву високопоставленого російського військового у відставці про загрозу гуманітарної катастрофи для Степанакерта в разі штурму.
З урахуванням сказаного, не можна виключати, що ми маємо справу з початком кампанії Москви по "миротворчому" втручанню в карабаську історію. Все це виглядає як класичне "Путін, введи війська".
Це може означати, що Путіну днями не вдалося толком домовитися з Ердоганом і що тепер він спробує підняти ставки, погрожуючи військовим втручанням. Втім, і варіант, при якому відбулися події можуть виявитися збігом, не виключається.
Як відреагують Туреччина і Азербайджан в разі, якщо мова йде саме про провокації з боку Росії? Чи означатиме це, що Путін вирішив піти на вторгнення? Або просто залякує? Або ж, якщо це все-таки випадкова подія, вирішить використовувати його для цілком рукотворних планів? Цікаве питання. Якщо Путін в черговий раз збереже мовчання, то це означатиме, що він остаточно умив руки в Карабасі. Хтось скаже, що він в цьому конфлікті отримає, як мінімум, дрібне задоволення від наближення зсуву Пашиняна, а також остаточного повернення Вірменії в московське стійло – і буде правий, звичайно.
Зрозумілим є одне: Баку явно не хоче сваритися з Росією. Там не наївні і розуміють апетити Москви щодо азербайджанського суверенітету, однак зовсім не хочуть конфлікту.
Все це – на тлі перехідного періоду в США. Якщо Кремль і задумав щось реалізовувати, за його уявленнями, треба зараз, поки є ще час і поки новий американський президент не задіяв антиросійський арсенал, який може включати в тому числі і активізацію спецслужб по лінії гарячих точок, в яких бере участь Москва. Адміністрація Трампа – чого вже таїти – давно і назавжди відвернулася від пострадянського простору. Тобто фактично здала його Путіну.
