Блог | Виключення Туреччини з НАТО: що кажуть у Вашингтоні
У деяких кабінетах Вашингтона, вже давно обговорюється ідея виключення Туреччини з НАТО. У світлі останніх подій на турецько-сирійському кордоні, ми з однокурсником, Деном Уайтом (офіцер американської армії, проходив службу на Близькому Сході), вирішили подискутувати на цю тему. Ось що у нас вийшло:
Чи слід НАТО виключити Туреччину з альянсу?
Існуюча політика НАТО напружена діями Туреччини як з Росією, так і щодо сусідньої "неспроможної держави", Сирії. Піддатливість та обмежена підтримка не є стійкими ні в довгостроковій, ні в короткостроковій перспективах.
- НАТО має вигнати Туреччину -
Альянси настільки ж сильні, як і відданість їх членів. В свій 71-й рік існування НАТО складається з 29 членів, які мають дотримуватися загальних цінностей свободи, демократії, прав людини та верховенства закону. Однак Туреччина цього не робить.
Верховенство права під загрозою в Туреччині
Туреччина регресувала і стала псевдо-авторитарною державою із ослабленням керівних інститутів та має проблеми із захистом прав людини, про що свідчить ув'язнення понад 125 журналістів. Більше того, Туреччина не поділяє такого ж сприйняття загрози щодо Росії, має ядерні прагнення і використовує поточний конфлікт в Сирії проти підтримки членів НАТО в Балтії. Громадські настрої в Туреччині до НАТО переживають похолодання; лише 21% населення має сприятливі погляди до альянсу, тоді як 55% - не є прихильниками. Не випадково настрої в Росії дуже схожі і становлять 16% та 60%, відповідно. Відносини між Туреччиною та Росією є штопором, який змушує НАТО поставити під сумнів альянс і, можливо, зіпсує здобутки у боротьбі проти Ісламської Держави (ІДІЛ). Справжнє занепокоєння полягає в тому, чи тиск громадськості вплине на рішення президента Ердогана не підтримати союзника за обставин, на які посилається стаття 5 – про атаку на члена альянсу.
Туреччина стає ближчою до Росії
На даний момент Туреччина володіє найсучаснішою російською системою протиракетної оборони С-400, але, коли Туреччина перевірить її можливості, росіяни виграють від цього найбільше. У разі якщо F-35, винищувач-бомбардувальник 5-го покоління НАТО, буде відслідкований системою С-400, інформація та уроки, здобуті росіянами, позбавлять НАТО повітряної переваги, що збільшить ймовірність зростання російського військового авантюризму. Де росіяни можуть піти на авантюру наступного разу - Прибалтика знаходиться в них на радарі. Сполучені Штати, повністю це усвідомлюючи, пообіцяли санкції, якщо система буде розгорнута Туреччиною. Російське вторгнення в балтійську державу-члена НАТО - це "доконаний факт" (або "fait accompli"), який не дає спати військових планувальників НАТО вночі.
Туреччина загрожує згуртованості альянсу
Оскільки альянс, який був створений для утримання Радянського Союзу зовні, американців всередині, а німців внизу, тепер утримує турків всередині, що повільно розриває організацію. НАТО має прийняти жорстке рішення зміцнити свій альянс шляхом зменшення або ризикує дочекатися неминучого сценарію, коли Туреччина не дотримається своїх зобов’язань (не стане захищати члена альянсу після атаки з боку Росії) і тим самим послабить альянс так сильно, що той стане непридатним до ремонту.
- НАТО не повинно виганяти Туреччину -
Ідея вигнати Туреччину, через закупівлю нею російських зенітних ракетних систем і підривання верховенство закону на національному рівні, має своє обгрунтування. Однак ця ідея ігнорує реалії багатополярного світового порядку, який зараз утворюється і в якому Туреччина відіграє життєво важливу роль для НАТО.
Ефект доміно
Зрештою, Туреччина - не єдиний проблемний член НАТО. Діючий президент Франції, Емануель Макрон, вважає, що НАТО переживає "смерть мозку"; пропонує ЄС створити свою власну армію, і закликає будувати новий європейський порядок безпеки разом з Росією. Угорщина та Польща дедалі більше стають авторитарними державами, про що свідчить послаблення судової незалежності в цих країнах. Тому створення правил (на даний момент їх не існує в НАТО) щодо виключення членів та прецедент виключення може призвести до вигнання багатьох інших, що призведе до трагічних наслідків. Що буде, якщо західноєвропейські держави спробують вигнати східноєвропейські, оскільки останні також підривають верховенство закону і їх дуже важко захищати у випадку російської агресії? Підсумовуючи, усунення Туреччини потенційно може призвести до ефекту доміно та краху альянсу.
Занадто важлива
Ще одним дуже важливим фактором, який слід врахувати, є те, що після США, Туреччина має другу за величиною постійну армію, серед членів НАТО. Ряд дослідженнь ставить Туреччину серед найбільш військово-сильних країн, займаючи 11 місце серед 137 держав. Крім того, географічно, Туреччина займає одну з найважливіших стратегічних територій у світі. Це єдина країна-член НАТО на Близькому Сході. Туреччина стримує потужний Чорноморський флот Росії, через контроль над протокою Босфор, Мраморне море та Дарданеллові протоки між Чорним та Середземним морями. Таким чином, географічне положення Туреччини та потужна армія роблять країною основою південного флангу НАТО проти потенційних агресивних дій з боку Росії.
Від союзника до ворога
В епоху багатополярного світового порядку, коли панування Америки зникає, коли недружній Китай зростає, занепадаюча Росія переслідує військовий авантюризм, а ісламістський Іран стає здатним розробляти ядерні ракети, це не найкращий час для НАТО йти на безпрецедентні ризики, зменшувати кількість членів та, потенційно, потім шкодувати про своє рішення. Туреччина виконує вирішальну роль у контролі надходження біженців із Сирії та інших частин Близького Сходу в європейський НАТО. Якщо вона буде виключена з НАТО, чи вона продовжуватиме це або відкриє кордон та викличе людський повінь у Європу? Наслідки цього рішення мають ключове значення для стабільності європейської політики, яка була кардинально перетворена антиіміграційними настроями в останнє десятиліття. Також дуже важливо, однією з головних причин того, що вторгнення Туреччини на Кіпр у 1974 не спричинило війни з Грецією, пов'язане з тим, що вони обидві є членами НАТО. У той час як виведення американської тактичної ядерної зброї з Туреччини, держави, яка є однією з п'яти держав НАТО, що зберігає тактичну ядерну зброю США, може призвести до того, що країна розпочне власну ядерну програму, а інші держави з різних куточків планети, можуть піти тим же шляхом.
- Висновок. Шлях вперед -
У 1996 році, Семюель Хантінгтон попередив, що Туреччина врешті-решт перетвориться в ісламістську державу і покине НАТО. Тим не менш, навіть якщо вихід Туреччини з альянсу історично неминучий, це не було б розумно виганяти країну сьогодні. Натомість, слід розглянути посилення зобов'язаннь з чітким баченням того, як виглядає союзництво в короткостроковій перспективі, так і структурні реформи механізмів НАТО. Колективна безпека підтримує міжнародний ліберальний порядок і буде залишатися центральним елементом проти вторгнення Росії в державу-члена НАТО. У той час як НАТО слід шукати шляхи вдосконалення на кожному рівні, метою повинно бути зміцнення альянсу, а не його ослаблення.
