Війна в Ірані випереджає графік, ППО Ізраїлю збивають до 20 ракет на день. Інтерв'ю з Шарпом

Військова операція Ізраїлю та США проти Ірану триває вже два тижні. На неї було відведено 4-6 тижнів, але план зі знищення іранських цілей реалізується з випередженням графіка. У Центральному командуванні задоволені результатами і, за попередніми оцінками, залишилося ще 1-3 тижні війни, але тільки у тому випадку, якщо у війну не вступлять інші країни, які сьогодні активно атакує Іран. Тоді ситуація кардинально зміниться.

Поставлено крапку в ядерній програмі Ірану? На жаль, ні – доти, доки у влади є бажання її реалізувати, вони можуть відновити роботи з нуля. Завдання зміни влади в Ірані шляхом проведення наземної операції на поточному етапі війни не ставиться. Проте при ослабленні режиму іранський народ може отримати негласну підтримку, щоб змістити його.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA розповів ізраїльський військовий оглядач Давид Шарп.

– Як ви оцінюєте поточний етап війни Ізраїлю і США проти Ірану? Чи не вважаєте ви, що з'явилися ознаки того, що вона може виявитися досить тривалою і тривати місяцями?

– Вказівок на кілька місяців немає і в помині, однак потрібно враховувати різні обставини. Є початковий американо-ізраїльський план, який передбачав бойові дії, в основному суцільну повітряну операцію протягом чотирьох-шести тижнів. Мета в загальних рисах – знищити військові та військово-виробничі можливості Ірану, про які відомо і до яких можна дотягнутися, насамперед ті, що стосуються ракетного озброєння, безпілотників тощо. І залишкові можливості щодо ядерної програми, які відомі, до яких можна дотягнутися і добити.

Минуло майже два тижні від початку операції. І в Ізраїлі, і в Центральному командуванні дуже задоволені результатами з точки зору знищення іранських цілей і діють із випередженням графіка. Я зараз не кажу про політику, ціни на нафту та інше.

Іран – країна велика, банк цілей дуже великий, і воювати тут ще, судячи з планів, ще від тижня до кількох-трьох тижнів. Але багато впирається в політичні рішення. Президент Трамп може ухвалити рішення в будь-який момент, ми цього не можемо передбачати. А щодо можливостей розтягнути війну на місяці, то це станеться, якщо буде ухвалено якісь рішення щодо наземних дій, наприклад, операція курдів, тобто підтримка курдів із повітря, сподіваючись, що це призведе до поширення повстання в Ірані або чогось іще. Поки що цього не сталося і ознак ми не бачимо.

Може бути варіант номер два – якщо Сполучені Штати та Ізраїль вирішують, що цілі виконані, що знищено все, що мало бути знищено, що режим отримав удар, і ми припиняємо бойові дії. Але якщо Іран продовжить, то в цьому випадку, природно, сторони повинні будуть відреагувати й продовжити дії зі свого боку.

Крім того, є ще один момент. Новий іранський лідер Хаменеї Другий, не з'явившись на публіці, передав своє перше повідомлення для народу і оточуючих. Якщо судити з нього, то Іран планує активні дії, зокрема й проти сусідів.

Але це поки що тільки слова. Не завжди слова йдуть разом зі справами. Якщо сусідів, які наразі схильні терпіти все, що завгодно, все ж доведуть до кондиції, і вони зважаться воювати, то це може призвести до інших наслідків.

Ті, хто починають війну, мають свої плани, але є й друга сторона. Тому можуть бути ситуації, коли війна триватиме довше. Поки що триває більш-менш виключно повітряна операція, рамки якої не були чітко зафіксовані, але передбачали 4-6 тижнів.

– Чи вважаєте ви, що завдяки ударам, які було завдано по Ірану, сьогодні можна ставити хрест на їхній ядерній програмі? Чи все не так однозначно?

– Хрест на ядерній програмі не можна ставити ніколи, поки є бажання її відновити. У 2025 році основу основ іранської ядерної програми було в буквальному сенсі втоптано у пил. Від неї залишилися деякі дрібниці, і по дрібницях вони щось відновлювали.

Наприклад, Ізраїль знищив щонайменше дві лабораторії, в яких займалися не виробництвом і не збагаченням урану, а в яких велися дослідження, пов'язані з конструюванням ядерної бомби. Їх відновили й продовжували в них діяльність, але їх знищили зараз.

Тобто все впирається в бажання Ірану. Якщо воно є, то вони можуть намагатися відновити розбомблене швидше або робити це поволі повільніше. Тому завдання – максимально віддаляти можливості Ірану від кінцевого результату.

За даними ізраїльської розвідки, навіть минулого року ядерна програма Ірану була відкинута на роки назад. Основну її складову іранці особливо не відновлювали, бо боялися, що по них вдарять знову. Але навіть якщо знищити сто відсотків у пил, аж до останньої скріпки в офісі секретарки в ядерній програмі, все одно, якщо іранці захочуть, вони можуть почати все з нуля.

А на те, щоб, почавши з нуля, дійти до того результату, який був на момент атаки, піде, припустимо, три роки. Дуже важливо виграти цей час, але це не означає, що так вдасться навіки позбавити іранців можливості відновити ядерне виробництво. Навіки, навсправжки й надовго було б, якби в Ірані змінився режим, який відмовився від ядерної програми і робіт у цьому напрямку. Але поки вони не відмовилися, можна тільки віддалити результат на ті чи інші терміни. Навіть якщо знищити все, що є, це не означатиме, що знищено саму ідею і майбутні спроби.

– Президент Трамп поставив за мету зміну режиму в Ірані. Але наскільки вона досяжна? Чи можна цього досягти завдяки лише ударам з неба? Можливо, потрібна також і наземна операція?

– Це хибне враження, що він поставив таку мету. Принаймні в американських офіційних документах не сказано, що це є метою операції, яка відбуватиметься протягом 4-6 тижнів.

Є бажання, щоб режим змінився. Важливо це не плутати. Мета – знищити об'єкт, зайняти висоту, столицю, місто тощо. Режим хочуть послабити, і його послаблюють, але мети повалити режим ударами з повітря немає. Це просто неможливо. Для цього має статися щось на рівні дива.

Мілошевича скинуло югославське суспільство після того, як ударами та іншими діями було ослаблено його владу. Саддама Хусейна скинули тільки внаслідок сухопутної операції, а до цього як його тільки не трамбували, які тільки санкції не запроваджували, були і повстанці, і контроль курдів, і все інше. Але у нього були свої вірні силовики і підтримка чверті населення, йому цього вистачало. Те ж саме у нинішньої іранської влади.

Тому є мета дестабілізувати по максимуму режим і вибити максимум його можливостей, зокрема його репресивного апарату, для того, щоб на тлі важкої економічної ситуації та санкцій цьому режиму довелося зіткнутися з великими проблемами зі своїм населенням. Тоді, можливо, цьому населенню постараються допомогти в негласному режимі, щоб режим упав. Це те, що я це називаю інвестиціями в повалення режиму, але це аж ніяк не спроба повалити його прямим способом.

Так, сухопутна операція – це інструмент, але ніхто зараз не збирається проводити масштабну сухопутну операцію. З політичної точки зору немає такого рішення і немає таких сил навіть у помині, які могли б цю операцію здійснити. Нікому проводити сухопутну операцію, і про неї не йдеться. Я не маю на увазі якісь локальні операції, наприклад, із захоплення острова або чогось такого. Я маю на увазі операцію із зайняття Тегерана.

Цього немає і не буде. Створюється максимум можливих умов для того, щоб іранському народу було легше. Вийде – прекрасно, не вийде в осяжній перспективі – шкода. Але з погляду Ізраїлю головне – це послабити іранські можливості, зокрема ВПК, ракетні, безпілотні тощо, щоб в Ірану було менше можливостей завдавати Ізраїлю шкоди, і щоб до наступного раунду, який станеться в разі повалення режиму, Ізраїль був готовий краще, а Іран був готовий гірше й перебував у скрутному стані.

– Як ви оцінюєте ситуацію в Ізраїлі, зокрема протиповітряну оборону? Як сьогодні країна справляється з атаками?

– Справляється дуже добре, але ідеально, стовідсотково не буває, ніколи не було і бути не могло. Тим більше, що цілі дуже складні – балістичні ракети середньої дальності. Раніше був випадок, коли Іран в одному залпі випустив 180 балістичних ракет середньої дальності. У залпі, навіть не за день! Але відтоді нічого і близького немає. Зараз вони запускають менш як 20 ракет балістичних ракет середньої дальності на день.

В Ізраїлі вважали, що буде набагато гірше. Є три епізоди із загибеллю цивільних, є матеріальні збитки, але загалом ППО працює в рамках класичних оптимістичних нормальних оцінок, збиває величезну кількість ракет. Але це, звичайно, нерви, ненормальне функціонування суспільства. Економіка працює в обмеженому режимі, школярі не вчаться, немає великих зібрань, у футбол не грають. Природно, триває війна, і триває на півночі Ізраїлю. Це важливий момент.

Хезболла вступила у війну, північ Ізраїлю зазнає ударів ракет малої дальності і безпілотників. Бойові дії тривають на кордоні, Ізраїль завдає ударів по Хезболлі і по їхніх об'єктах, а в перспективі маячить сухопутна операція проти Хезболли.

І після того, як буде закінчено війну з Іраном, основна увага переключиться на Хезболлу, і війна продовжиться. А поки вона йде в активному режимі, і на півночі Ізраїлю через обстріли ситуація теж дуже напружена.

Не мені розповідати українцям, як це виглядає. Звучать сигнали тривоги, іноді ніч може бути спокійною, іноді ні. Сигнали тривоги можуть бути кілька разів за ніч, причому такі, якими знехтувати не можна. Це не те, що чується віддалено. Це війна, ситуація напружена, але життя триває.