"Вибрав вдалий момент": названа мета відставки Назарбаєва
Нурсултан Назарбаєв, який 19 березня оголосив про відставку з поста президента Казахстану, ретельно підготувався до цього.
Таку думку в Facebook висловив український журналіст і політтехнолог Тарас Березовець. Він вказав на найяскравіші свідчення "плану" Назарбаєва.
Першим доказом, за словами Березовця, є сам момент відходу з поста, оскільки Назабаєв озвучив своє рішення саме тоді, коли Захід і Росія сконцентрувалися на виборах президента України, щоб здійснити транзит влади.
Читайте: Назарбаєв перед відставкою поспілкувався з Путіним
"По-друге, рівно за місяць до "несподіваної" відставки Назарбаєв підписав поправки до Конституційного закону про судову систему і статус суддів, а також поправки з питань модернізації судової системи. Крім того, тоді ж була запущена система нового комерційного суду з залученням британських юристів, яка покликана зробити суд незалежним. І відповідно, убезпечити Назарбаєва і членів його сім'ї від будь-якого судового переслідування", – звернув увагу Березовець.
Також екс-глава Казахстану заздалегідь гарантував свою недоторканність – у 2013 році в Казахстані був прийнятий закон "Про Першого Президента Республіки Казахстан – Лідера Нації".
"Тому цей відхід із поста – зовсім не відхід. А точніше, відхід на підготовлені позиції голови Ради безпеки за рік до виборів президента, які повинні були пройти в квітні 2020 року. Головне питання – навіщо?" – написав журналіст.
На думку Березовця, очевидно, що перебування на посаді президента до кінця життя Назарбаєва неминуче призвело б до війни за наступника. Відхід від поста при житті ж дає Назарбаєву шанс обрати і підготувати наступника до влади. "Це дуже важливо з урахуванням любові Кремля до імпровізованих "несподіваних" смертей середньоазіатських вождів, як уже трапилося з Туркменбаші", – підсумував журналіст.
На зміни, які встиг внести в законодавство Назарбаєв, звернули увагу і в Telegram-каналі "Слов'янське братство".
Так, у 2018 році в країні були прийняті закон про національну безпеку і зміни в закон "Про вибори", які відсікли одразу кілька груп претендентів на пост глави держави.
Відзначається, що Назарбаєв зробив усе, щоб прибрати зі списку кандидатів олігархів і ввести умови, які дозволяють отримати владу його оточенню.
"Сам хід вельми цікавий – він "обнуляє" особисті непублічні зобов'язання Назарбаєва перед ключовими гравцями (зокрема США, Іран, Туреччина, РФ), але, якщо буде вдалим транзит влади, зберігає нитки управління в руках родини", – зазначив автор, вказавши на те, що спадкоємцями президента можуть стати його дочка Даріга і голова правління державного інвестиційного фонду "Самрук Казина" Ахметжан Єсимов.
Як повідомляв OBOZREVATEL, обов'язки президента Казахстану до виборів глави держави виконуватиме спікер сенату парламенту Касим-Жомарт Токаєв.