УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Вчені з'ясували, де в будинку може жити коронавірус: названі найнебезпечніші місця

Вчені з'ясували, де в будинку може жити коронавірус: названі найнебезпечніші місця

Дослідники з Німеччини перевірили, на яких поверхнях в оселях може жити COVID-19. Виявилося, що найвища концентрація вірусу присутня у стічних водах з раковин.

Відео дня

ЧИТАЙТЕ: ОСТАННІ НОВИНИ ПРО КОРОНАВІРУС

Як повідомляє Die Zeit, команда вчених під керівництвом мікробіологині Рікарди Марії Шмітхаузен з Бонна і вірусолога Хендріка Стріка вивчила 21 будинок в окрузі Гангельт, що у Німеччині, де була зафіксована порівняно велика кількість заражених людей. У кожному з цих будинків щонайменше одна людина хворіла на COVID-19.

Дослідники вивчили різні поверхні, такі як пульти, меблі, дверні ручки, душові, а також повітря у приміщеннях і стічні води.

В результаті аналіз всіх зразків повітря дав негативний результат, а 15% перевірених зразків стічних вод – позитивний. Причому найбільш насиченою вірусом водою виявилася та, що з раковини (19%), а найменша концентрація – в туалеті (8,7%).

Вчені з'ясували, де в будинку може жити коронавірус: названі найнебезпечніші місця

"Це може бути пов'язане з тим, що вірусне навантаження найбільш високе на руках і в горлі. Тому при митті рук і чищенні зубів вірус може потрапити в раковину", – пояснили вчені.

На поверхнях вірус виявили всього у 3,36% зразків – на пульті дистанційного керування і металевих дверних ручках. При цьому збудник COVID-19 не був знайдений на продуктах харчування, одязі, тваринах і рослинах.

"Результати свідчать про те, що в домашньому середовищі Sars-CoV-2 живе не надто довго і тому такий спосіб передачі відіграє меншу роль, але, з іншого боку, можливо, що вірус у зразках лише не дожив до дослідження в лабораторії", – зазначили дослідники.

Вони порадили не робити поспішних висновків, оскільки цю інформацію потрібно перевірити й іншими методами, щоб скласти повну картину.

Як повідомляв OBOZREVATEL, ймовірність заразитися COVID-19 через дотик до поверхні з втричі менша, ніж повітряно-крапельним шляхом.