Вбивство російських журналістів у ЦАР: як це сталося і що відомо

У понеділок, 30 липня, у Центральноафриканській республіці було вбито трьох росіян - режисера Кирила Радченка, оператора Олександра Расторгуєва та відомого журналіста Орхана Джемаля.

Поки невідомо, що сталося насправді і якими були обставини на момент убивства.

Точно можна сказати, що росіяни працювали над розслідуванням "Російські найманці" про приватну військову компанію "Вагнер".

OBOZREVATEL вирішив зібрати всю наявну на даний момент інформацію про те, що сталося у ЦАР.

Читайте: Воювали на Донбасі: СБУ розсекретила імена найманців "Вагнера"

Що відбувається у ЦАР

За останні півстоліття ЦАР пережила криваві міжусобиці, "імператора", який звинувачувався у людожерстві, та кілька військових переворотів. Навести лад в одній із найнерозвиненіших, за оцінкою ООН, країн світу досі не вдалося ні французам, ні різним миротворчим місіям Об'єднаних Націй та Африканського Союзу, ні російським військовим інструкторам.

Країна розташована між Чадом, Камеруном, Конго, Демократичною республікою Конго, Суданом і Південним Суданом. Виходу до моря у неї немає, зате територія держави, сформованої в колоніальні часи, дуже багата на корисні копалини: золото, алмази, кобальт, уран і нафту.

Також відома на весь світ країна перш за все "завдяки" її колишньому правителю - президенту Жану-Беделіа Бокассі, який пізніше під ім'ям Бокасса I проголосив себе Центральноафриканським імператором. Цього політичного діяча звинувачують у різних аморальних діяннях, зокрема у канібалізмі.

Читайте: Розгром "ПВК Вагнера" у Сирії: розсекречені масштабні втрати Росії

Після повалення Бокасси французькими парашутистами у 1979 році в країні була відновлена ​​республіка, але стабільності досягти так і не вдалося. У ЦАР вибухнула низка переворотів, що найнегативнішим чином позначалося на соціально-економічній ситуації в одній з найбідніших країн на континенті. За останні роки владі ЦАР довелося зіткнутися з військовими діями з боку угруповання "Селек".

Чинний президент республіки Фостен-Аршанж Туадера прийшов до влади, маючи головним пунктом передвиборчої програми забезпечення безпеки в країні після збройних зіткнень між мусульманами з коаліції "Селек" і християнами іта прихильниками місцевих вірувань з ополчення "Антибалака", а також залучення зарубіжних інвестицій для відновлення економіки. З 2014 року в країні діє Багатопрофільна комплексна місія ООН по стабілізації в Центральноафриканській Республіці (MINUSCA), що налічує близько 10 тис військовослужбовців .

Ще у 2017 році Туадера звернувся офіційно до Росії по допомогу у відновленні ладу. У жовтні того ж року він зустрічався в Сочі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, а вже у березні 2018 року Москва офіційно повідомила про рішення надати ЦАР безоплатну військову допомогу. Це виявилося у відправці близько 200 інструкторів.

На початку червня проект The Bell повідомляв, що у Центральноафриканській Республіці працюють інструктори приватної військової компанії "Вагнер", бойовики якої вже кілька років воюють на Донбасі та у Сирії.

Читайте: Конкурент "Вагнера": Росія направила до Сирії нову ПВК

ПВК "Вагнер" - це неофіційна військова організація, яка не входить до складу регулярних збройних сил Росії.

Як передавало агентство Reuters із посиланням на місцеві ЗМІ, ПВК "Вагнер" активна у ЦАР "з моменту поставок Росією легких озброєнь силам безпеки країни у 2018 році і задіяння сотень військових і цивільних інструкторів для навчання" місцевих солдатів.

Російська влада офіційно заперечує, що найманці групи "Вагнера" діють у республіці.

Що робили російські журналісти в ЦАР

Убиті Джемаль, Расторгуєв і Радченко вирушили в ЦАР для роботи зі збирання матеріалу про участь у конфлікті саме найманців "Вагнера".

Як з'ясувалося, працювали вони за завданням "Центру управління розслідуваннями" російського опозиціонера Михайла Ходорковського.

Як уточнила заступник головного редактора "ЦУР" Анастасія Горшкова, Джемаль, Расторгуєв і Радченко планували відвідати базу на території резиденції Беренго, де, за даними ЗМІ, могли перебувати найманці ПВК Вагнера. Туди журналістів, однак, не пустили, зажадавши акредитації від Міноборони ЦАР.

Читайте: Новий "Вагнер"? Розкрився ще один центр підготовки найманців Путіна

Ходорковський виступив із заявою з приводу вбивства росіян і заявив, що "це були сміливі хлопці, які звикли не просто збирати матеріал, а хотіли "помацати" його власними руками".

Що сталося з росіянами

Першим про вбивство журналістів з посиланням на джерела у службах безпеки ЦАР повідомило у вівторок, 31 липня, агентство AFP.

Тіла були виявлені в районі контрольно-пропускного пункту, у 23 кілометрах від великого транспортного вузла Сібю, розташованого на північ від столиці - Бангі. За даними співрозмовника агентства, машина, в якій перебували репортери, поверталася з Кага-Бандоро.

За попередніми даними, автомобіль розстріляли із засідки невідомі озброєні люди.

Як уточнила пізніше на брифінгу для журналістів представник канцелярії генсека ООН Ері Канеко, про виявлення трьох тіл були повідомлені задіяні в регіоні миротворці всесвітньої організації.

Читайте: Неонацисти на службі Росії: спливла правда про учасників ПВК "Вагнера"

За словами водія автомобіля, якому таки вдалося врятуватися, "кілька озброєних осіб вискочили із зелених насаджень на узбіччі дороги і відкрили вогонь по транспортному засобу".

Зазначається також, що місцеві працівники служб безпеки нібито відмовляли журналістів від поїздки.

Знімальну групу "захопили близько 10 осіб у тюрбанах, між собою вони говорили лише арабською", повідомив Associated Press з посиланням на чиновника міста Сібю Марцеліна Йойо.

"Сили безпеки радили їм не їхати, бо вже було темно. Їх захопили близько 10 осіб. Вони були в тюрбанах і говорили лише арабською", - зазначив Йойо.

Тим часом Горшкова розповіла телеканалу "Дождь", що в день своєї загибелі репортери прямували з водієм до Бамбарі для зустрічі з фіксером (помічником-консультантом. - Ред.) з місії ООН на ім'я Мартін.

Читайте: Знову "Вагнер": з'явилися дані про нових загиблих росіян у Сирії

У двох загиблих знайдені прострочені прес-карти "Известий". У прес-службі газети пізніше спростували цю інформацію: "Всі працівники редакції працюють у стандартному режимі, жодної інформації про будь-які надзвичайні події з нашими журналістами у нас немає".

При цьому посольство Росії в ЦАР стверджує, що не було проінформовано про перебування на території країни працівників російських ЗМІ.

Дружина Джемаля, кореспондент "Нової газети" Ірина Гордієнко вже впізнала чоловіка по фото, а його друг Максим Шевченко розповів, що журналіста проводили у відрядження буквально в суботу. Шевченко впевнений, що напад на знімальну групу не був випадковим.

"Вони вночі поїхали, в темний час доби. Очевидно, це була пастка. Тому що, як повідомляють, їх розстріляли. На дорогу вийшли озброєні люди і стріляли по автомобілю. Всіх трьох журналістів було вбито відразу ж", - розповів Шевченко.

Читайте: У Путіна перекроїли ПВК "Вагнер": що змінилося

Які можливі мотиви нападників?

Джерело "Медіазони" підтвердило, що членів знімальної групи вбили, коли вони їхали на зустріч зі своїм помічником і везли з собою дорогу техніку. За однією з версій, нападники, можливо, хотіли пограбувати їх.

Разом з тим видавець "Нової газети", з якою співпрацював Джемаль, вважає цей сценарій малоймовірним, оскільки, за його словами, репортер володів великим досвідом роботи в гарячих точках.

Також центральноафриканське агентство CNC 31 липня повідомило, що в Дамарі, у 75 кілометрах від столиці Бангі, населення "повстало" проти "російських солдатів-найманців", які прибули для навчання військовослужбовців ЗС ЦАР, оскільки нещодавно вони вбили одного з місцевих жителів. У зв'язку з цим "Ехо Москви" уточнює, що напад на Джемаля і його колег міг бути помстою за те, що сталося. За іншою версією, вбивство могли скоїти самі найманці.

Читайте: ПВК "Вагнера" у Сирії: журналісти простежили шлях найманців у Росії

Чим відомі загиблі

Орхан Джемаль в різний час працював у "Московской газете", "Независимой газете" і на телеканалі "Дождь", очолював відділи політики у "Новій газеті" і тижневику "Версии".

Найбільш відомий він як військовий кореспондент, який готував репортажі з Північного Кавказу, з Південної Осетії, Іраку, Лівану, Сирії.

Про збройний конфлікт Росії з Грузією у 2008 році репортер написав книгу "Війна. Хроніка п'яти днів".

Кінорежисер-документаліст Олександр Расторгуєв співпрацював з телеканалом НТВ. Він відомий за фільмом "Чистий четвер" про війну і повсякденне життя у Чечні. У 2014 році він разом із Павлом Костомаровим і Олександром Пивоваровим зняв картину "Термін. Початок великої історії" про лідерів політичної опозиції в Росії.

Також Расторгуєв працював на окупованому Донбасі і був пов'язаний з фанатом терористів письменником Захаром Прилєпіним.

Фотограф Кирило Радченко з 2016 року працював відеомонтажером і оператором "незалежного абхазького мережевого агентства" ANNA-News, що спеціалізується на військовій хроніці. У 2017 році на порталі виходили його фоторепортажі з Сирії. Одна з останніх робіт була з опозиційної акції "Він вам не цар" у Москві 5 травня.

На момент загибелі Джемалю, Расторгуєву і Радченку було відповідно 51, 47 і 33 роки.