США виводять війська, Росія і Китай вступають у гру: чому події в Афганістані важливі для України
Країни НАТО та їхні союзники 1 травня почали виводити війська з Афганістану. Німеччина, Латвія, Австралія та Україна вже завершили операції в цій країні. Ініціатором такого рішення став президент США Джо Байден, який пообіцяв, що не відправлятиме на війну "нове покоління американців".
У відповідь на це рух "Талібан" розгорнув наступальну операцію – бойовики вже захопили десятки провінцій. Тепер вони контролюють значну частину країни. А місцеві жителі змушені рятуватися втечею в Таджикистан та інші довколишні країни.
OBOZREVATEL розповідає головне про конфлікт.
Американці підтримали рішення Байдена
Американський лідер повідомив, що військова операція в Афганістані завершиться 31 серпня. За словами політика, військові вже давно виконали початкову мету вторгнення: знищити терористичну групу "Аль-Каїда", відповідальну за напад на США 11 вересня 2001 року.
"Ми вирішили ці завдання, саме тому ми туди приходили. Нашим завданням в Афганістані не було будівництво держави. Тільки афганський народ має право і відповідальність визначати своє майбутнє і вирішувати, як управляти своєю країною", – зазначив він.
Ця війна стала найдовшим військовим конфліктом за участю США в історії – армія перебуває в Афганістані вже близько 20 років. І, згідно з даними соціологів, більшість американців підтримує рішення Байдена.
"Я не відправлю ще одне покоління американців на війну в Афганістані без розумних очікувань іншого результату", – підкреслив президент.
"Талібан" захоплює території
На тлі виведення військ США та інших країн НАТО в Афганістані почалося повстання членів терористичного угруповання "Талібан". Вони захоплюють населені пункти, беруть під контроль кордон, витісняють державні сили безпеки і жорстоко розправляються з місцевими жителями.
"Талібан" – це радикальний ісламістський рух, що зародився в Афганістані в 1994 році. Першими талібами були біженці, що покинули країну через війну 1979-1989 років і здобули освіту в ісламських семінаріях. У 1996 році бойовики "Талібану" захопили Кабул і проголосили Ісламський емірат Афганістан. Він проіснував до 2001 року і розпався після військового втручання союзних військ на чолі з США.
Під натиском афганські військові були змушені переходити на сторону ісламістів або тікати в Таджикистан. Наприклад, у провінції Давлат Абад бойовики стратили 22 командос урядових сил, які здалися після тривалого бою. На опублікованих записах видно, як бійці виходять з піднятими руками. А через кілька секунд їх розстрілюють з криками "Аллаху Акбар".
У гру вступає Росія та Китай
Росію, судячи з усього, турбує загроза поширення нестабільності з Афганістану. Тим більше, що сусідні з ним країни – Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан і Казахстан – є членами Організації Договору про колективну безпеку. Наприклад, російські інтереси зачіпають:
Киргизстан – там у РФ розгорнуті загальновійськові та авіаційні бази, зокрема, велика авіабаза Кант.
Таджикистан – там перебуває 201-а російська військова база, а також станція космічного стеження "Вікно".
Чи буде вводити Росія війська в Афганістан – незрозуміло. Поки що російські військові в Таджикистані "ухвалюють необхідні рішення" через загострення ситуації в регіоні.
"Ми, звичайно ж, свої зобов'язання виконуватимемо (щодо Таджикистану. – Ред.). Але тут хтось питав – десь я читав, або по телевізору чув – чи будемо ми вводити війська в Афганістан? Я вважаю, що, на мою думку, відповідь очевидна", – сказав міністр закордонних справ Сергій Лавров.
Водночас 8 липня представники "Талібану" прибули в Москву з офіційним візитом. Попри те, що це угруповання офіційно в РФ заборонене, делегація талібів говорила про "дуже хороші відносини" з росіянами.
"У нас дуже хороші відносини з ними, з Росією. Ми не збираємося їх атакувати. Навіщо нам це робити, якщо у нас хороші відносини? Ми публічно заявили, що не вважаємо своєю метою посольства і консульства на території Афганістану, зокрема російські або будь-яких інших країн", – заявив представник політофіса руху Мохаммад Шахін.
Переговори з талібами ведуть і представники Китаю. Видання Financial Times з посиланням на джерела повідомляє, що КНР готова надати підтримку бойовикам, якщо вони розірвуть зв'язки з уйгурами, яких Пекін вважає загрозою нацбезпеці.
"Ми відповідаємо за те, що Китай вкладеться в відновлення країни руками "Талібану", зокрема, допоможе відновити зруйновану інфраструктуру Афганістану. Кошти будуть відправляти через Пакистан", – заявило джерело з уряду.
Занепокоєння щодо напруженої ситуації висловила і Туреччина. Зокрема, влада країни стурбована майбутнім Кабульського аеропорту – Анкара продовжує діалог з Вашингтоном щодо управління повітряною гаванню. А президент Реджеп Таїп Ердоган уже заявив, що після виведення військ саме Туреччина може взяти на себе роль захисника, яку раніше відігравало НАТО.
Що буде далі?
Спрогнозувати розвиток ситуації в Афганістані дуже важко. У короткостроковій перспективі можливе посилення бойових дій, оскільки в мирних переговорах між талібами і представниками уряду Афганістану прогрес не спостерігається. Американські аналітики прогнозують, що уряд може впасти протягом 6-12 місяців.
The Washington Post висловлює побоювання, що терористична організація "Аль-Каїда", яка винна в теракті 9/11 в Нью-Йорку, може відновити свої бази. Тоді з Афганістану хлинуть хвилі біженців, які накопичуватимуться біля кордонів Європи.
Окреме занепокоєння викликає доля десятків тисяч афганців, які допомагали американським військовим, – здебільшого це перекладачі. Видання Politico щодо цього пише, що адміністрацію Байдена жорстко критикують за рішення вивести війська з Афганістану. Адже це може мати сумні наслідки для регіональної безпеки, жіночого населення країни і місцевих жителів.
Як зазначає BBC, місцеві бояться, що таліби повернуться до жорсткої (а іноді і жорстокої) системи управління з буквальним дотриманням норм шаріату. Саме за такими правилами бойовики й управляли Афганістаном, будучи у владі в 1990-х роках. За словами афганців, таліби налаштовані жорстко: вони б'ють чоловіків, якщо ті збривають бороди, забороняють слухати музику, відбирають і ламають аудіотехніку, якщо знаходять її.
"У нас немає вибору, люди змушені робити те, що їм наказано. Навіть за найменше порушення настає фізичне покарання. Люди бояться", – розповів журналісту один з місцевих жителів.
Зараз говорять про два основні сценарії розвитку подій:
після повного виводу американських військ влада Афганістану й таліби сідають за стіл переговорів, і створюється уряд перехідного періоду;
починається громадянська війна з величезною кількістю жертв і потоками біженців.
"Суперники США, такі як Іран, Китай і Росія, можуть зробити висновок, що президенту Байдену не вистачає мужності, щоб встати на захист союзників – Іраку, Тайваню та України", – ідеться в матеріалі The Washington Post.
Таким чином, ситуація в Афганістані може негативно вплинути на українсько-американські відносини. Адже держава в Південній Азії, вочевидь, буде забирати більше уваги у США, ніж війна в Україні. Певно, просто зараз створення майбутньої стратегії дій в Афганістані більше турбує Байдена, ніж "нормандський формат" або Мінський процес.