У війні за Карабах Азербайджан повернув "кавказьку Хіросіму", – Казанський

36,4 т.
Агдам – кавказька Хіросіма

Після підписання договору з Вірменією і Росією про завершення бойових дій у Нагірному Карабасі Азербайджан повернув до свого складу місто-привид Агдам, яке прозвали "кавказькою Хіросімою".

На цей факт звернув увагу український журналіст і блогер, представник Донецької області, член української делегації в ТКГ Денис Казанський. Думками він поділився на своїй сторінці у Facebook (щоб подивитися фото і відео, доскрольте новину до кінця).

"В результаті маленької переможної війни за Карабах Азербайджан повернув собі крім іншого і "кавказьку Хіросіму" – місто Агдам, яке було повністю знищено в 1993 році. Колись це місто було відоме на весь СРСР завдяки однойменному портвейну", – зазначив журналіст.

Він нагадав, що на початку першої карабаської війни, населення Агдама становило до 30 тисяч осіб. Тоді як після закінчення бойових дій там залишилося жити тільки декілька сотень людей.

Агдам став живим свідченням того, як легко місто з населенням майже в 30 тис. осіб перетворилося на купу нікому не потрібних каміння

За його словами, населяли Агдам в основному азербайджанці, які змушені були виїхати після захоплення міста вірменами. Водночас переможці жити там не захотіли, і зрівняли з землею все, що вціліло після обстрілів.

Руїни будинків у місті Агдам

"У підсумку від Агдама залишилися тільки безкраї руїни. Як після атомного вибуху. Цікаво, що буде з Агдамом тепер? Чи будуть його відновлювати і знову заселяти? І чи можна взагалі відновити місто, від якого нічого не залишилося?" – поцікавився Казанський.

Єдині будівлі, які збереглися в місті, – стара перська мечеть, побудована в кінці XIX століття, і комплекс із ханського палацу і кількох мавзолеїв
Що відомо про місто Агдам

За розповіддю мандрівника Володимира Кезлінга, до карабахської війни Агдам був порівняно великим, за місцевими мірками, азербайджанським містом. Його назва була відома на весь Радянський Союз – там на місцевому коньячному заводі виробляли однойменне кріплене біле вино. Ба більше, за часів планової економіки Агдам вважався оплотом ринкових принципів: тут активно процвітала нелегальна торгівля. Зазначається, що в ті часи на місцевих ринках можна було відшукати що завгодно – від імпортного одягу до ручних гранатометів.

Всередині зруйнованої мечеті панує порожнеча, яка жахає

Територіально Агдам перебував вже в рівнинному Карабасі, і вірмени на нього ніколи не претендували. Але неподалік від міста був єдиний прохід через гори – там розташувалася дорога з Азербайджану в так звану столицю невизнаного Нагірного Карабаху – Степанакерт.

Агдам розташовувався із зовнішньої сторони цього гірського проходу і до складу Нагірного Карабаху ніколи не входив. Водночас там розмістилися азербайджанські військові бази. Тому в липні 1993 року місто взяли вірменські війська. Після захоплення Агдам було просто спалено й розграбовано. Від нього буквально не залишилося каменя на камені.

Багато вулиць в Агдамі заросли деревами, інші перегороджено барикадами

Після цього Агдам став містом-привидом і офіційно його територія була закритою для відвідування. По-перше, неподалік проходила лінія фронту, і там періодично відбувалися перестрілки між вірменськими та азербайджанськими силами.

У перекладі з азербайджанської Агдам – "Білий дах", але вірмени використовували іншу назву – Акна, що, за їхньою версією, означає просто віддалений квартал Аскерану, найближчого райцентру

По-друге, за часів бойових дій місто було заміновано – можливо, там і зараз можна нарватися на нерозірвану протипіхотну міну. Нарешті, ділиться думкою Кезлінг, "вірмени чудово розуміли, що трохи переборщили з руйнуванням Агдаму, і не хотіли зайвий раз привертати до цієї історії увагу кого б там не було".

На околиці Агдаму розташована велика вірменська військова частина, а серед руїн постійно проживає декілька десятків людей, більшість із яких розбирає нечисленні залишені від будинків стіни на будівельні матеріали

Так зване МЗС Нагірного Карабаху стало суворо забороняти відвідування Агдаму іноземцями. Потенційних порушників лякали проблемами з місцевими військовими. Хоча останнім до нечастих туристів особливого справи не було – за необхідності вони навіть підказували дорогу.

Так виглядав Агдам у 2013 році
Думка журналіста

Детальніше про те, чиїм є Нагірний Карабах і де він розташований, – читайте в матеріалі OBOZREVATEL. У чому суть конфлікту Вірменії та Азербайджану, – читайте за посиланням.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

АзербайджанКонфлікт в Нагірному КарабахуДенис Казанський