Путін врятує? Чим оскандалився експрезидент Киргизстану і що на нього чекає

У Киргизстані в середу, 7 серпня, стартувала спецоперація із затримання експрезидента країни Алмазбека Атамбаєва. Її друга фаза почалася о 13:00 8 серпня, після якої екс-президент все ж здався владі.

Колишнього главу держави звинувачують у корупційних діяннях, узурпації влади, фальсифікації документів та інших незаконних діях. Якщо суд доведе його провину, Атамбаєву загрожує довічний термін.

Хто такий експрезидент Киргизстану і що зараз відбувається в країні – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Читайте: "В інтересах народу": захоплення експрезидента Киргизстану пов'язали з Путіним

З першого разу взяти не вдалося

Колишнього президента Киргизстану звинувачують у корупції під час модернізації ТЕЦ Бішкека, незаконній трансформації земель, звільненні за підробленими медичними довідками кримінального авторитета Азіза Батукаєва, узурпації влади та інших незаконних діях.

13 червня 2019 року парламент Киргизстану сформував комісію щодо позбавлення недоторканності експрезидента Алмазбека Атамбаєва. Депутати підготували і передали у прокуратуру перелік звинувачень на адресу колишнього глави держави.

25 червня 2019 року Генпрокуратура Киргизстану підтримала частину звинувачень. А через два дні парламент Киргизстану позбавив недоторканності Алмазбека Атамбаєва.

Читайте: Росія зібралася "рятувати" Киргизію: з'явилася тривожна заява

Сам Атамбаєв назвав звинувачення парламентарів "абсурдними" і заявив, що чистий перед народом і готовий відповісти за всі свої вчинки на посаді глави держави.

Спецназ приїхав до резиденції Атамбаєва у киргизькому селі Кой-Таш близько сьомої вечора. Як з'ясувалося, колишній президент тричі проігнорував повістки на допит, а за законами Киргизстану після трьох неявок на допит правоохоронні органи мають право примусово привести свідка.

У будинку експрезидента правоохоронці натрапили на опір з боку прихильників Атамбаєва, спецназ був змушений стріляти гумовими кулями і застосувати шумові гранати.

Читайте: "Я особисто стріляв!" Експрезидент Киргизії зробив скандальну заяву

В результаті зіткнень, станом на ранок 8 серпня, постраждало 43 особи, від вогнепального поранення загинув боєць спецназу. А начальник міліції Чуйської області Киргизстану Самат Курманкулов впав у кому, після того як хтось із учасників протесту проломив йому голову каменем.

Уже вночі 8 серпня спецназ все ж залишив Кой-Таш і зняв оточення, так і не заарештувавши експрезидента. На екстреному засіданні Ради безпеки, скликаному президентом Киргизстану Сооронбаєм Жеенбековим, глава держави заявив, що Атамбаєв грубо порушив закони і Конституцію країни, вчинивши збройний опір владі.

Раніше Атамбаєв зізнався, що стріляв бійцях спецназу, що атакували його будинок .

8 серпня розпочався новий штурм резиденції колишнього президента. Близько 15:30 (12:30 за київським часом) туди приїхала нова колона силовиків. За годину міліція почала поступово наближатися до будинку, оточеного кількома сотнями прихильників Атамбаєва.

Читайте: Штурм будинку експрезидента Киргизстану: що буде далі

У штабі Атамбаєва повідомили, що між мітингувальниками і правоохоронцями виникли сутички. Оперативна передача інформації ускладнюється перебоями зі зв'язком та інтернетом.

Прихильники колишнього президента скасували мітинг у Бішкеку і виїхали для підтримки своїх соратників у Кой-Таш.

О 16:30 за київським часом стало відомо, що Атамбаєв все ж здався владі, про це повідомили в його штабу.

Хто такий Атамбаєв

Алмазбек Атамбаєв народився 17 вересня 1956 року у селі Арашан Фрунзенської області Киргизької РСР. У 1980 році закінчив Московський інститут управління імені Серго Орджонікідзе, а нині – Державний університет управління, за фахом інженер-економіст, організатор управління виробництвом. Працював інженером, а потім провідним економістом на підприємствах міністерства зв'язку КССР.

Читайте: Протести в Москві: юрист прокоментував розвиток подій

У 1983 році став референтом у президії Верховної ради Киргизстану. А з 1987 по 1989 рік обіймав посаду заступника голови Первомайського райвиконкому м. Фрунзе, нинішнього Бішкека.

Потім, залишивши всі пости, зайнявся бізнесом. У 90-х роках Атамбаєв очолював компанію "Киргизавтомаш" і був головою ради директорів промислової групи "Форум". У 2004 році включений до топ-100 найбагатших людей Киргизії.

У 1995 році став депутатом Зборів народних представників Жогорку Кенеша 2-го скликання, а у 2000 році балотувався на посаду президента Киргизстану, де посів третє місце.

Після цього очолював міністерство промисловості. А у 2007 році протягом декількох місяців був прем'єр-міністром Киргизстану. Вдруге Атамбаєв очолив уряд у 2010 році, після повалення президента Бакієва.

Читайте: Путин уверено поглощает Беларусь. Российская техника уже в Минске

У 2011 році Атамбаєву вдалося виграти президентські вибори, на своїй посаді він пробув 6 років. В кінці 2017-го його змінив Сооронбай Жеенбеков, після чого колишній президент очолив Соціал-демократичну партію Киргизстану. У травні 2019 року Атамбаєв склав повноваження голови СДПК і призупинив членство у партії.

Зустріч із Путіним

Характерно, що 24 липня Атамбаєв відвідав Кремль, де разом із главою Росії Володимиром Путіним обговорив долю Киргизстану. Більше того, російський президент сам відправив спецборт до киргизького аеропорту за Атамбаєвим.

Читайте: У Росії завдали удару по зірках, які борються з Путіним

Після прильоту назад, наступного же дня, експрезидент сам заявив, що просив Путіна натиснути на Жеенбекова.

При цьому президент РФ повідомляв, що не збирається втручатися у внутрішні справи Киргизстану, і навіть закликав усі політичні сили згуртуватися довкола чинного президента.

Читайте: Каменем пробили голову: у Киргизії після штурму міліцейський начальник впав у кому

Втім, після невдалого штурму в Росії заявили, що Киргизстан може розраховувати на їхню допомогу, а сам Путін уважно відстежує всі новини, пов'язані зі спробами арешту Атамбаєва.

При цьому спецоперацію із затримання експрезидента пов'язали з попередженням, яке за два тижні до цього озвучив глава Росії Володимир Путін. Після зустрічі з чинним лідером Киргизстану.

Скандали

За час свого президентства Атамбаєва критикували неодноразово. Чого тільки було варте його призначення на керівні посади людей з обслуговуючого персоналу. Так, водій експрезидента Ікрамжан Ілміянов зробив запаморочливу кар'єру державного чиновника і навіть потрапив у топ-100 найбагатших людей Киргизстану. Ще один шофер – Еркін Сопоков – у 2012 році був призначений заступником голови податкової служби Киргизької Республіки, а пізніше він став консулом Киргизької Республіки у турецькому місті Стамбул.

Ще один скандал був пов'язаний з особистим охоронцем Атамбаєва у ще допрезидентські часи – Еркіном Мамбеталієвим, який проходив у справі про вбивство полковника МВС Киргизстану Чинибека Алієва у 2004 році. У 2006 році його звинуватили у причетності до вбивства депутата Жогорку Кенеша – Жиргалбека Сурабалдієва.

Читайте: Скандал: Мер Москви прокоментував розгони мітингу у Москві за 5 днів до факту розгонів

За підсумками 2008 року Еркіна Мамбеталієва звинуватили у співучасті скоєння восьми замовних вбивств і 2-х замахів на вбивство, у складі злочинної спільноти кримінального авторитета Риспека Акматбаєва. Він був засуджений до довічного ув'язнення.

Однак після приходу до влади Атамбаєва Бішкекський міськсуд вирішив переглянути справу за нововиявленими обставинами. Що це були за обставина – ніхто не уточнив. В результаті Мамбеталієву змінили міру покарання з довічного на 15 років в'язниці. Але і цей термін він не відсидів, суд негайно застосував щодо колишнього спецназівця амністію і випустив на волю.

У 2016 році Атамбаєв провів референдум із внесення поправок до Конституції, який був підтриманий і проголосований парламентом. Однак журналісти, громадські активісти та правозахисники назвали ці зміни спробою узурпації влади.

Читайте: Путін підготував розгін мітингу у Москві

В останній рік правління Атамбаєв відзначився численними цивільними і кримінальними судовими процесами проти журналістів, активістів, опозиційних політиків і правозахисників із боку влади. У деяких судових процесах позивачем виступає особисто Атамбаєв, його інтереси представляє Генеральний прокурор Киргизької Республіки.

А у 2017 році активіст Еділ Байсалов оприлюднив інформацію про можливу фальсифікацію і приховування інформації про доходи Атамбаєва.