Будь-який українець може дізнатись розмір майбутньої пенсії і свій особистий вік виходу на пенсію: ось що треба зробити
Українець може скористатись офіційними ресурсами та отримати інформацію
Сумні реалії сьогодення – світ стає все більш небезпечним. Останніми роками загрози тероризму, спрямовані на демократичний західний світ, перемістилася зі США на європейський континент, де жодна країна вже не може почуватися спокійно й відсторонено сприймати інформацію про терористичні акти, скоєні проти мирного населення десь далеко – в країнах Африки, Азії чи Близького Сходу. Терористичних атак зазнали Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія, Бельгія; у 2016 наймасштабніша кривава трагедія відбулася на Лазурному березі Франції у місті Ніцца, внаслідок якої загинуло 86 осіб і було поранено 458.
Чому саме так сталося – однозначної відповіді немає, хоча варто звернути увагу на збіг у часі посилення терористичних загроз у Європі з введенням санкцій проти Росії у зв’язку з агресією проти України і втручанням Росії у війну в Сирії. Ескалація сирійської війни призвела до різкого зростання потоку біженців у Європу; міграційну політику ЄС, що надає їм притулок, часто вважають основною причиною посилення тероризму в країнах Західної Європи.
Читайте: Это был крупный прокол спецслужб
Слід зауважити, що терористичні акти останніх років значно відрізняються від попередніх по кількох важливих параметрах. Перш за все, "традиційні" терористичні акції мали більш-менш чітко визначену мету і містили вимоги: або звільнення захоплених чи засуджених бойовиків, або звільнення територій, які вони вважали своїми. Інколи це були акти помсти країнам Західного Світу за ведення війн, які терористичні угруповання вважали несправедливими і в яких вони не мали шансів на перемогу над технологічно значно сильнішими і непорівнянно краще озброєними державами. Застосовували такі методи, як захоплення заручників, літаків, підриви будинків чи вибухи у місцях масового скупчення людей; все це вимагало серйозної підготовки і неабияких ресурсів – людських та технічних.
Тепер ніяких конкретних вимог, заради яких здійснюються такі злочини, не чути. Крім того, починаючи з 2016 року, виникла тенденція значного "здешевлення" скоєних терористичних актів. Замість спеціально виготовлених вибухових пристроїв – вантажівки, автофургони чи мінібуси, замість вогнепальної зброї – ножі, замість тренованих у таборах та на базах бойовиків – часто якісь пересічні, випадкові особи, які навіть не були помічені у належності до відомих терористичних угруповань і, відповідно, не потрапили до списків потенційно небезпечних злочинців і не перебували під наглядом правоохоронців. Автотранспорт застосовували у 2016 – 2017 рр. для фатальних наїздів на пішоходів (“car-ramming”) у Лондоні, Гельсінкі, Стокгольмі, Берліні, Ніцці (для цих нових форм тероризму у мережах навіть вигадали термін "лоукост тероризм").
Читайте: Бюджет "Л/ДНР" – дотационный: Россию обвинили в финансировании терроризма
Такі тенденції зазвичай пов’язують зі створенням ІД (Ісламської Держави), яка перебрала на себе роль головного джерела і речника джихадістів, виступаючи від їхнього імені із заявами про відповідальність за скоєні акти терору.
Низка фактів і обставин дають підстави вважати ІД радше "ширмою", "фасадом", за яким стоять певні серйозні політичні сили на кшталт держав – спонсорів тероризму. Багато вітчизняних аналітиків визнають такою силою Росію – тим паче, що є чимало свідчень проходження ватажками ІДІЛ навчання в колишньому СРСР чи сучасній Росії і наявності серед бойовиків великої кількості вихідців з пострадянських країн, у першу чергу з республік РФ. Якщо слідувати подібній логіці, не можна не звернути увагу на активізацію терористичної активності напередодні виборів у таких країнах, як Франція та Велика Британія; метою могло бути посилення впливу крайніх правих з притаманною їм анти-ЄСівською і проросійською позицією (це було особливо помітно у випадку Франції), що дає недвозначну відповідь на питання "кому вигідно".
Читайте: Федерация – гнездо терроризма
Але головний "зиск" для Росії у підтримці терористичної активності у країнах західного світу полягає у намаганні досягти його суттєвої внутрішньої дестабілізації, занурення у стан хаосу і паніки, який має підштовхнути до створення "широкої антитерористичної коаліції" з неодмінною участю у ній РФ, що, в свою чергу, мало б наслідком зміну ставлення на більш поблажливе, включно з пом’якшенням, якщо не повною відміною, санкційного режиму. Впадає в очі, що з Росії подібні пропозиції лунали практично після кожного терористичного акту, скоєного у Західній Європі. Наприклад, після вибухів у Брюсельському аеропорту перший заступник голови комітету Ради Федерації Франц Клінцевич заявив наступне: "Надо честно признать, что мир оказался не способен эффективно противостоять террористической угрозе. По крайней мере, нужен принципиально новый уровень координации действий. Со своей стороны, Россия готова к этому. Мы готовы поделиться и своим опытом борьбы с террористами".
Все згадане вище значною мірою стосується останніх терористичних актів, скоєних 17 серпня в іспанській провінції Каталонія. Внаслідок наїзду орендованим фургоном на численних туристів, що насолоджувалися улюбленою пішохідною зоною відпочинку Ла Рамбла в Барселоні, загинуло щонайменше 13 осіб (за деякими повідомленнями, загальна кількість жертв – 15) , кількість постраждалих перевищує 100. Серед них – туристи з 24-х країн світу. Але встановлений зв’язок між тим, що сталося в Барселоні, і спробою аналогічного "тарану автомобілем" у курортному містечку Кембрілсі, а також двома вибухами в іншому каталонському місті Альканарі свідчить про наявність більш структурованої, організованої і небезпечної мережі. ІД, яка і цього разу взяла на себе відповідальність, заявила, що це є "відповіддю на заклик помститися коаліційним державам" (маються на увазі західні та арабські країни очолюваної США коаліції, що здійснюють бомбардування ІД в Іраку і Сирії).
Читайте: Россия – Крыму: терроризм на экспорт
В такому разі виникає питання: чому все ж таки Каталонія? Адже до останнього часу Іспанія вважалася однією з найбезпечніших країн Європи, яка приваблює величезну кількість туристів (рекордні 75 мільйонів у 2016 і зростання на 12% у першій половині 2017 порівняно з аналогічним періодом минулого року). Останній терористичний акт, що відбувся у Мадриді у 2004 році, пов’язували з участю країни в Іракській війні. Але зараз Іспанія не бере участі у повітряних рейдах коаліції проти ІД; до того ж, у 2015 році вивела практично всі свої війська з Афганістану, тому вибір саме Каталонії як мішені терористичної атаки виглядає зовсім незрозумілим.
Можливе пояснення – знову ж таки, внутрішня уразливість Іспанії через підвищену напругу у стосунках між центральним урядом і регіональною владою Каталонії внаслідок призначеного на 1 жовтня референдуму про незалежність, вчергове оголошеного незаконним і неконституційним. (Попереднє "консультативне опитування", яке не мало юридичної сили, відбулося восени 2014). Цього разу каталонський уряд і його президент Карлес Пучдемон налаштовані значно серйозніше; згідно з рішенням парламенту, на референдум буде офіційно винесене єдине питання: "Чи Ви бажаєте, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі Республіки?", й у разі схвальної відповіді, одразу ж оголошується вихід зі складу Іспанії. Прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой, навпаки, заявляє, що ніякого референдуму не відбудеться, і погрожує вдатися до рішучих заходів заради приборкання каталонського сепаратизму. Яким чином позначиться на цій критичній ситуації нещодавня терористична трагедія у Каталонії – побачимо найближчим часом.
Читайте: Информационный терроризм
Проте, шукати у діях сучасних терористів якусь логіку чи причинно-наслідковий зв’язок, мабуть, марна справа. Прикро, але проти нових форм тероризму поки що не знайдено ефективних засобів боротьби; не допомагає ані оголошення в кількох європейських країнах підвищених рівнів терористичної загрози, ані зусилля, докладені Європолом (Поліцейська служба Євросоюзу). Масштабна програма боротьби з тероризмом і тимчасове закриття кордонів, започатковані у Франції після жахливих терористичних актів у листопаді 2015, не допомогли відвернути криваві події у Ніцці у липні 2016.
Підвищений рівень терористичної загрози, оголошений у Фінляндії у червні 2017, також не убезпечив жителів цієї країни: про це свідчить, зокрема, інцидент із застосуванням холодної зброї 18-го серпня у фінському місті Турку, в результаті якого загинуло 2 особи, 8 було поранено. І хоча ім’я та країна походження одного затриманого нападника не розголошується, і поки що не встановлено, чи був це терористичний акт, суспільство збурено, зростає недовіра до поліції та уряду, лунають заклики вигнати з Фінляндії біженців і більше їх не приймати.
Читайте: Россия стала мишенью для терроризма
Пристрастей додає розповсюдження інформації, що під час нападу було чути крики "Аллаху акбар". На це гостро прореагували користувачі форумів і соціальних мереж, особливо у США, де переважна більшість постів містить "мову ненависті", спрямовану на мусульман. Черговий спалах анти-мусульманських, анти-Ісламських настроїв продовжує загрозливу тенденцію ототожнення сучасного тероризму не з конкретними терористичними угрупованнями або окремими особами, а саме з мусульманським світом як головною загрозою "християнській цивілізації".
В той час як об’єктивні дослідження свідчать, що принаймні у США загроза "правого екстремізму" значно вища порівняно з екстремізмом "ісламістів" (див. публікацію у Newsweek).
І дуже прикро, що подібні ісламофобські погляди поділяють деякі лідери громадської думки ліберально-демократичного спрямування, зокрема, у Росії. Цитую відому опозиційну журналістку Юлію Латиніну ("Нова Газета", № 35 від 5 квітня 2017 р.): "Исламист устраивает теракты потому, что он исламист. Потому что он считает всех нас – в том числе и представителей просвещенной публики, детей, стариков, женщин, – неверными, подлежащими поголовному истреблению. Потому что, в его представлении, он ведет джихад. Потому что он хочет стать шахидом и попасть в рай, где его ждут 72 девственницы".
Читайте: Терроризм Фиделя Кастро
У цьому контексті, Україна могла би рішуче протистояти цим хибним уявленням, спростовуючи такі погляди на прикладі нашої спільної з українськими мусульманами – в першу чергу, представниками кримськотатарського народу – боротьби за свободу, людську честь і гідність проти репресій, реальних загроз і військової агресії Росії.
Замість висновку: Глава Європолу Роб Вейнрайт вважає, що зараз небезпека терору – на найвищому рівні за життя нинішнього покоління; вона знаходиться на максимумі за останні 20 років і продовжує зростати. Європі слід бути готовоюдо нових терактів, заявив він у червні 2017. Тому ми всі маємо чітко усвідомити: сучасний світ дійсно став значно небезпечнішим, під терористичною загрозою перебуває уся Європа, і нам треба навчитися жити у цих важких нових реаліях.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...
Підпишись на Telegram-канал і подивись, що відбудеться далі!
Українець може скористатись офіційними ресурсами та отримати інформацію
По українській інфраструктурі вночі летіли понад 70 російських ракет та іранських дронів
Руйнувань зазнали понад десять житлових будинків та майже 30 гаражів