Блог | Терористи "здешевили" атаки

Сумні реалії сьогодення – світ стає все більш небезпечним. Останніми роками загрози тероризму, спрямовані на демократичний західний світ, перемістилася зі США на європейський континент, де жодна країна вже не може почуватися спокійно й відсторонено сприймати інформацію про терористичні акти, скоєні проти мирного населення десь далеко – в країнах Африки, Азії чи Близького Сходу. Терористичних атак зазнали Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія, Бельгія; у 2016 наймасштабніша кривава трагедія відбулася на Лазурному березі Франції у місті Ніцца, внаслідок якої загинуло 86 осіб і було поранено 458.

Чому саме так сталося – однозначної відповіді немає, хоча варто звернути увагу на збіг у часі посилення терористичних загроз у Європі з введенням санкцій проти Росії у зв’язку з агресією проти України і втручанням Росії у війну в Сирії. Ескалація сирійської війни призвела до різкого зростання потоку біженців у Європу; міграційну політику ЄС, що надає їм притулок, часто вважають основною причиною посилення тероризму в країнах Західної Європи.

Читайте: Это был крупный прокол спецслужб

Слід зауважити, що терористичні акти останніх років значно відрізняються від попередніх по кількох важливих параметрах. Перш за все, "традиційні" терористичні акції мали більш-менш чітко визначену мету і містили вимоги: або звільнення захоплених чи засуджених бойовиків, або звільнення територій, які вони вважали своїми. Інколи це були акти помсти країнам Західного Світу за ведення війн, які терористичні угруповання вважали несправедливими і в яких вони не мали шансів на перемогу над технологічно значно сильнішими і непорівнянно краще озброєними державами. Застосовували такі методи, як захоплення заручників, літаків, підриви будинків чи вибухи у місцях масового скупчення людей; все це вимагало серйозної підготовки і неабияких ресурсів – людських та технічних.

Тепер ніяких конкретних вимог, заради яких здійснюються такі злочини, не чути. Крім того, починаючи з 2016 року, виникла тенденція значного "здешевлення" скоєних терористичних актів. Замість спеціально виготовлених вибухових пристроїв – вантажівки, автофургони чи мінібуси, замість вогнепальної зброї – ножі, замість тренованих у таборах та на базах бойовиків – часто якісь пересічні, випадкові особи, які навіть не були помічені у належності до відомих терористичних угруповань і, відповідно, не потрапили до списків потенційно небезпечних злочинців і не перебували під наглядом правоохоронців. Автотранспорт застосовували у 2016 – 2017 рр. для фатальних наїздів на пішоходів (“car-ramming”) у Лондоні, Гельсінкі, Стокгольмі, Берліні, Ніцці (для цих нових форм тероризму у мережах навіть вигадали термін "лоукост тероризм").

Читайте: Бюджет "Л/ДНР" – дотационный: Россию обвинили в финансировании терроризма

Такі тенденції зазвичай пов’язують зі створенням ІД (Ісламської Держави), яка перебрала на себе роль головного джерела і речника джихадістів, виступаючи від їхнього імені із заявами про відповідальність за скоєні акти терору.

Низка фактів і обставин дають підстави вважати ІД радше "ширмою", "фасадом", за яким стоять певні серйозні політичні сили на кшталт держав – спонсорів тероризму. Багато вітчизняних аналітиків визнають такою силою Росію – тим паче, що є чимало свідчень проходження ватажками ІДІЛ навчання в колишньому СРСР чи сучасній Росії і наявності серед бойовиків великої кількості вихідців з пострадянських країн, у першу чергу з республік РФ. Якщо слідувати подібній логіці, не можна не звернути увагу на активізацію терористичної активності напередодні виборів у таких країнах, як Франція та Велика Британія; метою могло бути посилення впливу крайніх правих з притаманною їм анти-ЄСівською і проросійською позицією (це було особливо помітно у випадку Франції), що дає недвозначну відповідь на питання "кому вигідно".

Читайте: Федерация – гнездо терроризма

Але головний "зиск" для Росії у підтримці терористичної активності у країнах західного світу полягає у намаганні досягти його суттєвої внутрішньої дестабілізації, занурення у стан хаосу і паніки, який має підштовхнути до створення "широкої антитерористичної коаліції" з неодмінною участю у ній РФ, що, в свою чергу, мало б наслідком зміну ставлення на більш поблажливе, включно з пом’якшенням, якщо не повною відміною, санкційного режиму. Впадає в очі, що з Росії подібні пропозиції лунали практично після кожного терористичного акту, скоєного у Західній Європі. Наприклад, після вибухів у Брюсельському аеропорту перший заступник голови комітету Ради Федерації Франц Клінцевич заявив наступне: "Надо честно признать, что мир оказался не способен эффективно противостоять террористической угрозе. По крайней мере, нужен принципиально новый уровень координации действий. Со своей стороны, Россия готова к этому. Мы готовы поделиться и своим опытом борьбы с террористами".

Все згадане вище значною мірою стосується останніх терористичних актів, скоєних 17 серпня в іспанській провінції Каталонія. Внаслідок наїзду орендованим фургоном на численних туристів, що насолоджувалися улюбленою пішохідною зоною відпочинку Ла Рамбла в Барселоні, загинуло щонайменше 13 осіб (за деякими повідомленнями, загальна кількість жертв – 15) , кількість постраждалих перевищує 100. Серед них – туристи з 24-х країн світу. Але встановлений зв’язок між тим, що сталося в Барселоні, і спробою аналогічного "тарану автомобілем" у курортному містечку Кембрілсі, а також двома вибухами в іншому каталонському місті Альканарі свідчить про наявність більш структурованої, організованої і небезпечної мережі. ІД, яка і цього разу взяла на себе відповідальність, заявила, що це є "відповіддю на заклик помститися коаліційним державам" (маються на увазі західні та арабські країни очолюваної США коаліції, що здійснюють бомбардування ІД в Іраку і Сирії).

Читайте: Россия – Крыму: терроризм на экспорт

В такому разі виникає питання: чому все ж таки Каталонія? Адже до останнього часу Іспанія вважалася однією з найбезпечніших країн Європи, яка приваблює величезну кількість туристів (рекордні 75 мільйонів у 2016 і зростання на 12% у першій половині 2017 порівняно з аналогічним періодом минулого року). Останній терористичний акт, що відбувся у Мадриді у 2004 році, пов’язували з участю країни в Іракській війні. Але зараз Іспанія не бере участі у повітряних рейдах коаліції проти ІД; до того ж, у 2015 році вивела практично всі свої війська з Афганістану, тому вибір саме Каталонії як мішені терористичної атаки виглядає зовсім незрозумілим.

Можливе пояснення – знову ж таки, внутрішня уразливість Іспанії через підвищену напругу у стосунках між центральним урядом і регіональною владою Каталонії внаслідок призначеного на 1 жовтня референдуму про незалежність, вчергове оголошеного незаконним і неконституційним. (Попереднє "консультативне опитування", яке не мало юридичної сили, відбулося восени 2014). Цього разу каталонський уряд і його президент Карлес Пучдемон налаштовані значно серйозніше; згідно з рішенням парламенту, на референдум буде офіційно винесене єдине питання: "Чи Ви бажаєте, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі Республіки?", й у разі схвальної відповіді, одразу ж оголошується вихід зі складу Іспанії. Прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой, навпаки, заявляє, що ніякого референдуму не відбудеться, і погрожує вдатися до рішучих заходів заради приборкання каталонського сепаратизму. Яким чином позначиться на цій критичній ситуації нещодавня терористична трагедія у Каталонії – побачимо найближчим часом.

Читайте: Информационный терроризм

Проте, шукати у діях сучасних терористів якусь логіку чи причинно-наслідковий зв’язок, мабуть, марна справа. Прикро, але проти нових форм тероризму поки що не знайдено ефективних засобів боротьби; не допомагає ані оголошення в кількох європейських країнах підвищених рівнів терористичної загрози, ані зусилля, докладені Європолом (Поліцейська служба Євросоюзу). Масштабна програма боротьби з тероризмом і тимчасове закриття кордонів, започатковані у Франції після жахливих терористичних актів у листопаді 2015, не допомогли відвернути криваві події у Ніцці у липні 2016.

Підвищений рівень терористичної загрози, оголошений у Фінляндії у червні 2017, також не убезпечив жителів цієї країни: про це свідчить, зокрема, інцидент із застосуванням холодної зброї 18-го серпня у фінському місті Турку, в результаті якого загинуло 2 особи, 8 було поранено. І хоча ім’я та країна походження одного затриманого нападника не розголошується, і поки що не встановлено, чи був це терористичний акт, суспільство збурено, зростає недовіра до поліції та уряду, лунають заклики вигнати з Фінляндії біженців і більше їх не приймати.

Читайте: Россия стала мишенью для терроризма

Пристрастей додає розповсюдження інформації, що під час нападу було чути крики "Аллаху акбар". На це гостро прореагували користувачі форумів і соціальних мереж, особливо у США, де переважна більшість постів містить "мову ненависті", спрямовану на мусульман. Черговий спалах анти-мусульманських, анти-Ісламських настроїв продовжує загрозливу тенденцію ототожнення сучасного тероризму не з конкретними терористичними угрупованнями або окремими особами, а саме з мусульманським світом як головною загрозою "християнській цивілізації".

В той час як об’єктивні дослідження свідчать, що принаймні у США загроза "правого екстремізму" значно вища порівняно з екстремізмом "ісламістів" (див. публікацію у Newsweek).

І дуже прикро, що подібні ісламофобські погляди поділяють деякі лідери громадської думки ліберально-демократичного спрямування, зокрема, у Росії. Цитую відому опозиційну журналістку Юлію Латиніну ("Нова Газета", № 35 від 5 квітня 2017 р.): "Исламист устраивает теракты потому, что он исламист. Потому что он считает всех нас – в том числе и представителей просвещенной публики, детей, стариков, женщин, – неверными, подлежащими поголовному истреблению. Потому что, в его представлении, он ведет джихад. Потому что он хочет стать шахидом и попасть в рай, где его ждут 72 девственницы".

Читайте: Терроризм Фиделя Кастро

У цьому контексті, Україна могла би рішуче протистояти цим хибним уявленням, спростовуючи такі погляди на прикладі нашої спільної з українськими мусульманами – в першу чергу, представниками кримськотатарського народу – боротьби за свободу, людську честь і гідність проти репресій, реальних загроз і військової агресії Росії.

Замість висновку: Глава Європолу Роб Вейнрайт вважає, що зараз небезпека терору – на найвищому рівні за життя нинішнього покоління; вона знаходиться на максимумі за останні 20 років і продовжує зростати. Європі слід бути готовоюдо нових терактів, заявив він у червні 2017. Тому ми всі маємо чітко усвідомити: сучасний світ дійсно став значно небезпечнішим, під терористичною загрозою перебуває уся Європа, і нам треба навчитися жити у цих важких нових реаліях.