Блог | Релігійна війна в Європі
Коли терористові, котрий зарізав в Ніцці трьох прихожан церкви Нотр-Дам, надавали медичну допомогу, він продовжував кричати "Аллах Акбар!". Цей момент втілив у собі багато особливостей сучасної релігійної війни в Європі, коли люди, що втекли від переслідувань або просто від поганого життя в мусульманських країнах, відчувають ненависть до країни, яка їх прихистила і вбивають людей, які не зробили їм нічого поганого.
Серія жовтневих терактів у Франції, жертвами якої стали кілька людей, це лише один із проявів тієї релігійної війни, яку ісламський світ веде проти Європи і її цінностей. Правила політкоректності настійно вимагають в таких випадках уникати ісламофобії і неодмінно підкреслювати, що іслам тут абсолютно ні до чого. Саме до цього закликає, наприклад МЗС Саудівської Аравії, яке засудило вбивство французького вчителя Самуеля Паті, якому юний фанатик відрізав голову, і одночасно вимагає не пов'язувати іслам з тероризмом. Але в даному випадку дотримуватися закликів саудівського МЗС і правил політкоректності заважає здоровий глузд, що дозволяє побачити не тільки приналежність терористів до ісламу, але й ту дипломатичну й економічну війну, яку багато мусульманських країн розгорнули проти Франції.
У Катарі, Кувейті, Туреччині з полиць магазинів прибирають все французьке. У столиці Бангладеш Дацці понад 40 тисяч осіб пройшли з протестами до посольства Франції, спалили зображення Макрона і закликали бойкотувати французькі товари. Міністерства закордонних справ Пакистану і Ірану викликали французьких послів і висловили їм протести проти позиції Франції, яка захищає право публікувати карикатури, в тому числі, і на релігійні теми.
Помиляються ті, хто думають, що достатньо заборонити карикатури на пророка і терор припиниться. Генеральна прокуратура Туреччини порушила кримінальну справу проти співробітників Charlie Hebdo, який опублікував в соцмережах обкладинку свого нового номера з карикатурою на Ердогана. Варто зазначити, що коли іранська газета опублікувала карикатуру на Макрона, ніхто у Франції не вважав себе ображеним, і ніяких дій з боку французів не було. Це асиметрична війна, в якій французи захищають своє право вести себе вдома за своїми світськими правилам, а частина мусульман і уряду ісламських країн вимагають від французів та інших європейців, щоб вони поводилися за нормами ісламу.
Принципова відмінність нинішньої війни від релігійних воєн минулого в тому, що нічого схожого на Нантський едикт 1598 року, що визнав свободу віросповідання і поклав кінець 30-річчю релігійних воєн у Франції, в даній ситуації бути не може. Просто тому, що метою того, що Макрон називає "політичним ісламом", є не свобода віросповідання для мусульман – вона в Європі і так існує – а заборона європейцям поводитися вільно в своїх країнах. А саме, відвідувати басейни одночасно жінкам і чоловікам, вітатися з жінками за руку, сміятися над тим, що їм здається смішним, і взагалі слідувати тим нормам, завдяки яким їм вдалося побудувати суспільство, де зручно жити всім, в тому числі і мусульманам, що тікають до Європи зі своїх країн.
На роль "головнокомандувачів" в цій релігійній війні претендують Ердоган і Макрон. Ердоган вже кілька разів зажадав перевірити психічне здоров'я Макрона. Макрон виступив з масштабною програмою протидії тиску "політичному ісламу" і боротьби з "ісламським сепаратизмом", під яким мається на увазі створення всередині Франції мусульманських анклавів, де закони ісламу ставляться вище від законів республіки. Серед заходів "плану Макрона" - жорсткий контроль навчальних програм в школах, відстеження потоків іноземного фінансування мечетей, припинення, або жорстке обмеження видачі віз імамам тощо.
Найбільший гнів в ісламському світі викликали слова Макрона про те, що іслам зараз перебуває в кризі і його намір спорудити у Франції "освічений іслам". "Я не кажу, що нам потрібно створити ісламський стиль у французькому стилі, але це може бути міцне партнерство з французькою державою", - окреслив свій план перетворення однієї з авраамічних релігій президент Франції.
Та частина "плану Макрона", яка стосується "санітарного кордону", що захищає громадян Франції від проникнення екстремістської версії ісламу і перетворення республіки в архіпелаг, що складається з "островів", частина з яких живе за своїми законами, цілком розумна і в цілому її реально втілити в життя за наявності політичної волі.
А ось задум президента Франції стати "пророком Еммануелем", організатором реформи ісламу і творцем "освіченої" версії цієї релігії, викликає глибокі сумніви. Світові центри ісламу і духовні лідери цієї релігії знаходяться за межами Франції, а спроби створити "ручний іслам" у себе в країні неминуче призведуть до того, що дана версія ісламу буде визнана абсолютною більшістю мусульман "несправжнім ісламом", релігійна війна буде розгорнута проти прихильників "пророка Еммануеля" і результат цієї війни вирішений наперед явно не на користь останніх.
У Росії участь у релігійній війні проти Франції очолив Рамзан Кадиров, який оголосив, що Макрон "гірше терориста", а його радник, муфтій Чечні Салах-Хаджі Межиєв назвав Макрона "терористом № 1", а також "ворогом людства і всіх мусульман". Главу Чечні можна зрозуміти, оскільки "план Макрона" - це приклад спроби викорінити ту практику створення релігійних анклавів всередині світських держав, що дозволяє Кадирову творити все що завгодно без всяких наслідків, отримуючи гігантську данину від Росії і ігноруючи її закони. Яскравий приклад – обіцянка виплатити по 100 тисяч рублів сім'ям, які назвуть дітей, народжених в ніч на 29 жовтня, на честь пророка Мухаммеда. Путінський прес-секретар вже схвалив цю ініціативу, заявивши, що "якщо в республіці є вільні кошти, якщо будь-які вільні гроші регіонального бюджету використовуються на підвищення народжуваності, це тільки благо".
Залишимо осторонь дивну ідею Пєскова про зв'язок між іменами вже народжених дітей і їх кількістю. Можливо, йому відомо щось таємне про процес дітонародження. Важливіше інше. А саме те, що просування ідей ісламу і імені пророка в дотаційній Чечні робиться на гроші тих, хто сповідує інші релігії або не визнає жодної.
Тільки що в Татарстані 16-річний підліток напав на відділення поліції, кинув дві пляшки з горючою сумішшю і з криками "Аллах Акбар" завдав кілька ударів ножем поліцейському. Стало відомо, що хлопець навчався в мусульманській школі. Поліція шукає в цьому злочині "французький слід". Не виключено, що кримінальну справу буде порушено проти Еммануеля Макрона. За підбурювання до тероризму...
