Блог | П’ять годин з Лукашенком: про що Путін говорив з білоруським диктатором

Після п’яти годин переговорів президентів Росії і Білорусі Володимир Путін і Олександр Лукашенко не зробили ніяких заяв для преси. Однак від самого початку зустрічі було зроблене все можливе, щоб продемонструвати: безпрецедентний скандал із фактичним захопленням літака Ryanair і затриманням білоруського опозиціонера Романа Протасевича ніяк не вплинув на атмосферу переговорів, – пише Віталій Портников для "Радіо Свобода".

Тим часом, самі переговори Лукашенка і Путіна проходили саме на тлі цього скандалу. З європейських країн приходила нова інформація про відмову літати через повітряний простір Республіки Білорусь. Російська авіаційна адміністрація почала видавати дозволи на приліт до Москви західним авіаційним компаніям, які облітають повітряний простір Білорусі. У Києві заявили, що підготували власний пакет санкцій проти білоруського режиму "на знак солідарності з Європейським союзом".

Можна сказати, що затриманий літак змінив міжнародний порядок денний приблизно так, як у червні 2014 року змінило ситуацію знищення пасажирського літака рейсу MH17 на Донбасі. До цієї трагедії конфлікт між Росією і Україною сприймався як внутрішня міжусобиця на пострадянському просторі, санкції проти Росії мали швидше ритуальний характер. Малайзійський "Боїнг" змінив все. Стало очевидним, що дії Росії несуть в собі загальну загрозу міжнародній безпеці.

Щось схоже сталося, коли у Мінську вирішили провести операцію із захопленням повітряного судна компанії Ryanair і затриманням Романа Протасевича і Софії Сапеги. Стало ясно, що те, що відбувається в Білорусі – зовсім не внутрішній конфлікт, а пряме зіткнення демократії і авторитаризму. Що у своєму прагненні поквитатися з опонентами Олександр Лукашенко готовий піти на пряме порушення міжнародного права. І що такі дії білоруського правителя не можуть залишатися без наслідків.

Чи говорив про це Володимир Путін із Олександром Лукашенком? Очевидно – нехай навіть в офіційних заявах ситуацію з літаком постараються обійти стороною. Адже для Путіна дії Лукашенка – незалежно, чи брали участь російські спецслужби у цій операції своїх білоруських колег або просто були про неї поінформовані – ще один, додатковий козир у переговорах із Лукашенком про приєднання Білорусі до Росії.

Перед переговорами російський президент говорив про те, що можна не поспішати з інтеграцією двох країн. І, дійсно, зараз можна нікуди не поспішати. Після початку масових протестів проти фальсифікації президентських виборів і розгону акцій білоруськими силовиками Білорусь повільно, але вірно втрачає навіть залишки свого суверенітету.

Лукашенко був готовий прийняти допомогу російських силовиків – якби виявилося, що його власні, білоруські силовики не можуть протистояти повсталому народові. Він практично відмовився від претензій на власний зовнішньополітичний курс і тепер лише повторює тези Путіна – зокрема і в тому, що стосується України.

Імідж Мінська як нейтрального переговорного майданчика для консультацій про кризи на пострадянському просторі практично втрачений. А тепер ще й фактична втрата власного повітряного простору. Тепер літакам "Белавіа" залишилося літати хіба що в Росію – майже як літакам з якогось російського регіону.

Так, за п’ять годин переговорів можна було говорити і на інші теми. Але останні скандальні рішення Лукашенка і згортання суверенітету Білорусі все ж таки були головними темами спілкування президентів, навіть якщо про це не було сказано ні слова.