УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Путін вважає Захід слабким і прагне демонтажу НАТО: в ISW пояснили, що стоїть за останніми заявами

4 хвилини
26,2 т.
Путін вважає Захід слабким і прагне демонтажу НАТО: в ISW пояснили, що стоїть за останніми заявами

Заяви глави Росії Володимира Путіна про "мирні наміри" щодо НАТО є порожніми в контексті погроз, які він та кремлівські "експерти" останнім часом висувають на адресу країн-членів Альянсу. Адже диктатор уже протягом двох десятиліть намагається скоротити та послабити міжнародну організацію, постійно вимагаючи змін у ній, які будуть рівносильні її демонтажу.

Кремлівський лідер просто продовжує сприймати Захід як слабкий, що контрастує з його впевненістю у "зростанні могутності" РФ за роки свого перебування у владі. Про це йдеться у зведенні Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW) на основі аналізу інтерв’ю Путіна від 17 грудня.

Там глава РФ спробував спростувати попередження президента США Джо Байдена від 6 грудня про те, що Росія нападе на країну НАТО у майбутньому, якщо вона виграє війну проти України. Диктатор у відповідь заявив, нібито у його країни "немає якихось геополітичних, економічних, військових чи територіальних причин воювати з НАТО" і що вона "зацікавлена в розвитку відносин" з ним. Проте слідом за цим Путін звинуватив країни-члени НАТО в тому, що вони "штучно створили конфлікт між Росією і Фінляндією" і нібито втягнули останню в Альянс. Він одразу пригрозив фінам "проблемами", стверджуючи, що їхній вступ до НАТО "спонукав" російських чиновників розпочати формування Ленінградського військового округу (ЛВО) та концентрацію військових частин на північному заході Росії.

Путін вважає Захід слабким і прагне демонтажу НАТО: в ISW пояснили, що стоїть за останніми заявами

Аналітики ISW нагадали, як ще 21 липня Путін пригрозив Польщі, заявивши, що Росія відповість "усі наявними в її розпорядженні засобами" після того, як Варшава направила війська до білорусько-польського кордону через передислокацію винищувачів групи "Вагнера" до Білорусі.

Зі свого боку заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв 29 серпня пригрозив, що Росія має "можливість діяти в межах jus ad bellum (лат. право війни)" проти всіх у країнах НАТО, коментуючи підтримку Заходом українських ударів по російських силах у тимчасово окупованому Криму. Аналогічно він погрожував Польщі в листопаді, коли заявив, що Росія вважає Варшаву "небезпечним ворогом", який може втратити свою "державність". А в грудні в Москві висловили припущення, що країни Балтії "стануть наступною військовою ціллю" Росії та "впадуть незабаром після України".

"Російський пропагандист Володимир Соловйов, Медведєв та інші "експерти" постійно погрожують застосувати ядерну зброю проти США та інших країн НАТО. Ці погрози є частиною давніх російських наративів про напад на Альянс, які з’явилися ще до подання Фінляндії заяви та прийняття 4 квітня. Заяви, звичайно, не становлять військової загрози для країн НАТО, але вони є важливим контекстом для уявних зусиль Путіна "заспокоїти воду" під час його інтерв’ю 17 грудня", – вважають аналітики.

Вони додали: заява Путіна про те, що Росія не зацікавлена у вторгненні до НАТО, також дуже схожа на наполегливі заяви Кремля наприкінці 2021-го та на початку 2022 року – зокрема аж до моменту вторгнення – про те, що Росія не збиралася вторгатися в Україну. Отже, інтерв’ю диктатора було навмисною спробою посилити спроби Кремля спотворити російську військову загрозу як уявний та штучний винахід НАТО.

"Путін намагається скоротити і послабити НАТО протягом двох десятиліть і постійно вимагає змін в Альянсі, які будуть рівносильними його демонтажу. 17 грудня він заявив, що Росія не має жодних "територіальних суперечок" з країнами НАТО, щоб замаскувати свою реальну давню мету – послабити єдність Заходу і змусити НАТО відмовитися від своїх основних принципів, таких як політика відкритих дверей, яка дозволяє Альянсу на власний розсуд приймати нових членів, що закріплено у Статуті НАТО", – кажуть в ISW.

Зазначається, що глава РФ послідовно переслідував цю мету протягом усього свого режиму і продемонстрував свою повну відданість їй, наказавши МЗС Росії пред’явити ультиматуми США та НАТО в грудні 2021 року, вимагаючи "гарантій безпеки" та зобов’язань не розширювати Альянс.

За словами експертів, десятирічна мета Путіна полягає в тому, щоб створити умови, в яких НАТО підірве власну глобальну міць, створивши "структурно та ідеологічно переможене НАТО", яке не зможе протистояти майбутнім цілям Росії, що можуть включати територіальні завоювання або встановлення російського сюзеренітету над державами, які Москва вважає своїми.

Путін вважає Захід слабким і прагне демонтажу НАТО: в ISW пояснили, що стоїть за останніми заявами

Так, інтерв’ю Путіна показало, що він продовжує сприймати Захід як слабкий, і це контрастує з його впевненістю в зростанні сили Росії за останні два десятиліття. На його думку, США були "зацікавлені у завданні стратегічної поразки" Росії 20 років тому, але нині ця мета не відповідає національним інтересам Вашингтона. У відповідь на питання, як Росія може знайти точки дотику з американцями, той стверджував, що саме США "мають порозумітися", оскільки їм "доведеться рахуватися" з Росією.

Обидві ці заяви, вважають у ISW, можна сприймати як слабко завуальовані погрози на адресу США та НАТО. Вони вказують, як Путін продовжує вірити в те, що Захід "слабшає" у відношенні до Росії за останні два десятиліття – точка зору, яку він формулює принаймні з 2014 року.

Інститут вивчення війни раніше підрахував, що Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну частково тому, що вважав НАТО слабким, а не тому, що Кремль відчував військову загрозу Альянсу. Також зрозуміло, що Путін поважає лише військову міць, яку, як він очікував, США та НАТО не використовуватимуть для захисту України, і, можливо, досі очікує, що підтримка України з боку Заходу припиниться.

"Сприйняття Путіним зростаючої відносної могутності Росії узгоджується з його заявою від 14 грудня, в якій він продовжує дотримуватися своїх максималістських цілей в Україні, які рівнозначні повній капітуляції країни та Заходу. Кремлівські чиновники також нещодавно зробили заяви з експансіоністською риторикою, які наголошують на впевненості здатності досягти своїх цілей в Україні силою", – зробили висновок аналітики.

Як повідомляв OBOZ.UA, військовий експерт Владислав Селезньов заявив, що після того, як Росія здійснила перші акти агресії проти Грузії та України, цивілізований світ мав згадати стару істину: непокаране зло множиться. Але цього не сталося. Він назвав, що може зупинити Путіна в 2024 році.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!